Картопля

Ґрунтово-кліматичні умови Полісся дозволяють одержати врожайність бульб картоплі в межах 500-600 ц/га. Запорукою одержання таких урожаїв є правильний підбір сортів, вчасне сортооновлення, забезпечення рослин картоплі поживними речовинами та надійний їх захист від бур’янів, шкідників і хвороб. За своїми особливостями картопля найкраще себе проявляє на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся. У районі цією культурою здебільшого займаються фермери та ефективні господарі, хоча у деяких сільгоспформуваннях також повертаються до вирощування картоплі.

У даний час у господарствах Чернігівщини вирощують дуже багато сортів картоплі. Наукові дослідження і практика показують, що погоня за невипробуваними в наших умовах сортами часто призводить до негативних наслідків, вони швидко вироджуються. Найбільш стійкими до виродження виявилися такі вітчизняні сорти як Серпанок, Скарбниця, Ведруска, Тирас, Слов’янка, із зарубіжних - Невська, Беллароза, Рів’єра. В умовах високих температур і засухи найкраще проявив себе сорт Тирас.
Серед нових сортів картоплі слід звернути увагу на такі ранньостиглі сорти як Дербі (середня урожайність на Поліссі 313 ц/га, вміст крохмалю 11-13%, Голландія), Ред. Скарлет (263, 12-13%, Голландія), Щедрик (330, 14-15%, ІК); середньоранні - Сильвана (281, 12-14%, Голландія), Моцарт (269, 14-16%, Голландія), Аладін (304, 15-16%, ТОВ «Агріко Україна»), Анушка (262, 12-14%, Німеччина), Псельська (242, 12-14%, Сумський НАУ), Рамос (288, 15-16%, Німеччина); середньостиглі - Джеллі (269, 15-18%, Німеччина), Сіфра (262, 14-18%, Голландія), Околиця (281, 15-16%, ІК).
Відомо, що з 100 ц бульб виноситься з грунту: азоту - 50-60 кг, фосфору -15-20 і калію 70-80 кг/га. Таким чином, для одержання запланованої врожайності бульб картоплі 400 ц/га необхідно внести в грунт 200-240 кг/га азоту, 60-80 - фосфору і 280-320 кг/га калію. Забезпечити поживними елементами таку врожайність картоплі за рахунок мінеральних добрив неможливо, тому що в умовах промивного типу ґрунтового режиму більша частина внесених добрив вимиється в підґрунтові води.
Під картоплю необхідно вносити такі добрива, які мають пролонговану дію та забезпечують її поживою протягом усього періоду вегетації. Кращим таким добривом є гній. Він містить у кожній тонні 5 кг азоту, 2,5 - фосфору і 6 кг калію. Але в зв’язку із зменшенням поголів’я худоби, у 5-6 разів зменшилося і виробництво гною . На даний час в Чернігівській області вносять всього 1,5-2 т/га гною, при потребі 12-14 т/га. Окрім різкого зменшення поголів’я худоби, лімітуючим фактором застосування гною є витрати на пальне і техніку. Тому дуже актуальним є знаходження альтернативних замінників гною. На даний час такими можуть бути солома і сидерати. Кращим способом застосування сидератів під картоплю є висівання їх як проміжної культури-сидерату.
Найбільш придатне для цього озиме жито. Воно восени здатне засвоїти невикористані попередньою культурою поживні речовини, весною швидко відростає, добре використовує внесені мінеральні добрива і, мінералізуючись, пролонговано віддає поживні речовини в необхідні періоди росту картоплі.
Досить добрі відгуки дослідників про капустяні культури - сидерати. Встановлено, що за короткий вегетаційний період (50-60 діб) можна виростити високий урожай зеленої маси для заорювання як сидерального добрива. Гірчиця біла своїми виділеннями перетворює недоступні для рослин поживні речовини в доступні. Може використовуватися як природній гербіцид. Олійна редька особливо ефективна як сидерат на бідних і важких ґрунтах (поліпшує фізичні властивості ґрунту, зменшує ураженість хворобами, активно пригнічує нематоду), підвищує врожайність більшості культур .
Гірчиця, ріпак, суріпиця, редька олійна тощо здатні сформувати мінімум 24-30, у вологі роки навіть 50 т/га надземної та 3-5 т/га кореневої органічної маси, що еквівалентно 25-40 т/га гною, у ґрунті створюється передумова для синтезу 175-275 кг/га гумусу. Досить добре показав себе - як проміжна культура-сидерат - люпин вузьколистий. Проблема висівання люпину на сидерат полягає в тому, що він, так як і капустяні культури, може формувати вегетативну масу тільки до морозів. Висівати його в наших умовах треба до 5-10 серпня в достатньо зволожений ґрунт.
Останнім часом іде широка реклама застосування соломи як органічного добрива Але слід застерегти, що, незважаючи на дійсно високу позитивну її роль у підвищенні родючості ґрунту, вона може достовірно знизити врожайність картоплі. Це пояснюється тим, що солома злакових культур містить лише 0,5% азоту. Тому при застосуванні соломи потрібне внесення азотних добрив або висівання бобового сидерату, який би забезпечив процес мінералізації соломи азотом.
Захист посадок картоплі від бур’янів повинен плануватися з урахуванням засміченості поля, відведеного під картоплю конкретними їх видами. Для знищення дводольних і однорічних злакових бур’янів досить ефективним є Зенкор і Примекстра за 5-7 днів до появи сходів картоплі.
Захист від хвороб необхідно починати з обробки бульб проти основних хвороб: фітофтори, альтернаріозу і різоктоніозу наступними протруйниками Селест Топ. Або сумішшю Максим 025 + Круїзер. У період вегетації картоплі доцільно обробляти такими препаратами як Ридоміл Голд, Ширлан, Ревус.
Від колорадського жука ефективною є обробка бульб Престижем або Конфідором у суміші з протруйниками. Проти дротяників та совки досить ефективним є висівання озимого жита на сидерат, насіння якого оброблене Престижем.
Н.ДЯТЕЛ, начальник виробничого відділу управління агропромрозвитку РДА