Угіддя Щорського лісництва розкинулися на чималій території, в межах трьох районів (окрім нашого – частково ще й у Городнянському та Корюківському). Про робочі будні підприємства розповів його керівник А.В.Бібік.
–Свого часу наше лісництво здебільшого здійснювало рубки догляду, проте після проведеної кілька років тому таксації ми суттєво наростили обсяги рубок головного користування. Експлуатуються ділянки зі стиглим лісом, вік якого сягнув понад 80 років. Якщо вести мову про план на 2014 рік, то відповідними документами передбачено заготовити 6 тисяч кубометрів деревини. Стосовно структури за породами, то переважає сосна – 4500 кубів; на вільху припадає мало – лише 300, а близько 1 тисячі – на березу та осику. Наш колектив працює в цьому напрямку дещо із випередженням, за 8 місяців заплановані показники виконані майже на 70%. Цьогоріч рубки відбувалися під Великим Щимелем, Кучинівкою, Рогізками, Займищем, Новими Млинами, Малим Дирчином.
Збут продукції здійснюється і лісопереробним підприємствам Щорсівщини (кругляк), і населенню (останнім часом попит на дрова відчутно зріс), і комбінатам з виробництва ДСП (технологічні дрова). Щоправда, через війну на сході країни деякі замовники призупинили своє виробництво, тож окремі вантажі тепер відправляються на Румунію.
Окрема тема – догляд за лісом і лісовідтворення. У цьому році посадку нового лісу ми провели на площі 18 гектарів, ще на 5 гектарах зроблене доповнення лісових культур. Вже не перший рік думаємо про облаштування теплиці для вирощування власного садивного матеріалу, але реалізацію проекту стримує відсутність зручної ділянки неподалік лісництва. У загальному контексті слід трохи докладніше розповісти про вирощування новорічних ялинок. Щороку відводимо близько 2 га з такою метою, хоча в справі є певна специфіка. Щоб ялинка росла добре, грунт повинен бути родючішим, а місцевість – вологішою. Тобто це дерево на піску не садять. Необхідно враховувати і деякі екологічні нюанси. Скажімо, під Андронинами нещодавно всохла чимала посадка ялини. Достеменно про причини лиха знатимуть хіба що науковці, коли проведуть необхідні дослідження. Існує припущення, ніби через пониження рівня грунтових вод молоді дерева слабнуть, недоотримуючи вологи, і тому стають більш уразливими для різноманітних шкідників. На щастя, у Щорському лісництві в цьому плані ситуація більш-менш нормальна, масового поширення хвороб лісу не зафіксовано. За станом справ на спеціальних контрольних ділянках слідкують фахівці.
Надзвичайно важливою справою для лісового господарства з року в рік лишається протидія поширенню пожеж у природних угіддях. Прикро, але доводиться констатувати: попри регулярну роз`яснювальну роботу серед населення наш район постійно потерпає від вогню. Якісь, м`яко кажучи, неадекватні люди з неймовірною впертістю продовжують підпалювати траву в полях, звідки полум`я нерідко перекидається на лісові масиви. І яким чином можна буде колись покласти край цьому неподобству? Шкода природному середовищу завдається величезна, на ліквідацію займань витрачаються значні кошти лісівників і професійних пожежних частин.
Щоб належним чином боротися з пожежами, лісництво має пожмашину ЗІЛ, трактор МТЗ з плугом і УАЗ. Особливо добре себе зарекомендував останній автомобіль. Його за 10 хвилин можна перетворити на «міні-пожежну». На кузові встановлюється комплекс: однокубова діжка для води і мотопомпа «Субару», яка закачує та подає воду напрочуд швидко. Загалом машина себе виправдовує: хорошу прохідність має і маневреність, перевозить до 5 працівників та необхідний інструмент.
Протипожежні заходи – це передовсім патрулювання угідь лісництва за визначеними маршрутами – цим займаються майстри обходів. (Принагідно треба висловити подяку за сумлінну роботу А.В.Савості, Ф.Ф.Росіку, В.П.Лашку, С.І.Ушакову.) Протягом небезпечного періоду функціонує лісопожежна станція, до професійних якостей її особового складу (О.В.Діщенка та О.П.Кислого) зауважень нема. Цілком виправдовує себе такий напрямок роботи як догляд за мінералізованими захисними смугами. Їх (смуг) доглянуто цьогоріч 154 кілометри, нових зроблено 20 км. (На цьому напрямку добре попрацював тракторист О.М.Кузнецов.) Ширина переораної землі складає від 2,5 до 3 метрів, і якщо від кинутого в траву недопалка цигарки станеться займання, вогонь не зможе перекинутися до лісу. Хоча, правду кажучи, інколи сильний вітер допомагає полум`ю подолати навіть таку перешкоду. У квітні неподалік Турейського озера було займання, так його і смуга не зупинила, бо стрімкі потоки повітря відіграли роль потужних міхів, ніби в кузні.
Загалом цьогоріч загроз займань у лісових угіддях було чимало. У травні виникла загроза під Білими берегами, у квітні під Новими Млинами вогонь нашкодив на площі угідь понад гектар, у липні – теж під цим селом, неподалік річки – вигоріло 70 «соток». Свою роль відіграв такий фактор, як спекотне літо, але разом з цим – і очевидна людська недбалість. Проблему не подолати встановленням попереджувальних аншлагів (їх вивісили 15 штук), обладнанням шлагбаумів на в`їзді до лісу (теж зробили 15). Доки людям не додасться елементарної свідомості і любові до рідної природи – зрушення на краще навряд чи буде. Принагідно слід додати, що в питанні захисту лісу від пожеж Щорське лісництво налагодило ефективну взаємодію з Райагролісгоспом (керівник – В.В.Приходько). Навіть звичайний обмін інформацією з колегами інколи допомагає запобігти виникненню або поширенню лиха. Наші угіддя часто розташовуються поруч, тому ми об`єднані, можна сказати, спільною справою.
Колектив Щорського лісництва не надто великий і складається з 21 працівника. З огляду на те, що за останнє десятиріччя штат відчутно скоротився, а роботи менше не стало, навантаження на лісівників лягло відчутне. Але заради майбутніх поколінь, які повинні бачити свій край прикрашений лісом, ми робимо все можливе. Зрештою, наш колектив щодня переконується в правильності відомого вислову: «Любити ліс – це любити Батьківщину».
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Збут продукції здійснюється і лісопереробним підприємствам Щорсівщини (кругляк), і населенню (останнім часом попит на дрова відчутно зріс), і комбінатам з виробництва ДСП (технологічні дрова). Щоправда, через війну на сході країни деякі замовники призупинили своє виробництво, тож окремі вантажі тепер відправляються на Румунію.
Окрема тема – догляд за лісом і лісовідтворення. У цьому році посадку нового лісу ми провели на площі 18 гектарів, ще на 5 гектарах зроблене доповнення лісових культур. Вже не перший рік думаємо про облаштування теплиці для вирощування власного садивного матеріалу, але реалізацію проекту стримує відсутність зручної ділянки неподалік лісництва. У загальному контексті слід трохи докладніше розповісти про вирощування новорічних ялинок. Щороку відводимо близько 2 га з такою метою, хоча в справі є певна специфіка. Щоб ялинка росла добре, грунт повинен бути родючішим, а місцевість – вологішою. Тобто це дерево на піску не садять. Необхідно враховувати і деякі екологічні нюанси. Скажімо, під Андронинами нещодавно всохла чимала посадка ялини. Достеменно про причини лиха знатимуть хіба що науковці, коли проведуть необхідні дослідження. Існує припущення, ніби через пониження рівня грунтових вод молоді дерева слабнуть, недоотримуючи вологи, і тому стають більш уразливими для різноманітних шкідників. На щастя, у Щорському лісництві в цьому плані ситуація більш-менш нормальна, масового поширення хвороб лісу не зафіксовано. За станом справ на спеціальних контрольних ділянках слідкують фахівці.
Надзвичайно важливою справою для лісового господарства з року в рік лишається протидія поширенню пожеж у природних угіддях. Прикро, але доводиться констатувати: попри регулярну роз`яснювальну роботу серед населення наш район постійно потерпає від вогню. Якісь, м`яко кажучи, неадекватні люди з неймовірною впертістю продовжують підпалювати траву в полях, звідки полум`я нерідко перекидається на лісові масиви. І яким чином можна буде колись покласти край цьому неподобству? Шкода природному середовищу завдається величезна, на ліквідацію займань витрачаються значні кошти лісівників і професійних пожежних частин.
Щоб належним чином боротися з пожежами, лісництво має пожмашину ЗІЛ, трактор МТЗ з плугом і УАЗ. Особливо добре себе зарекомендував останній автомобіль. Його за 10 хвилин можна перетворити на «міні-пожежну». На кузові встановлюється комплекс: однокубова діжка для води і мотопомпа «Субару», яка закачує та подає воду напрочуд швидко. Загалом машина себе виправдовує: хорошу прохідність має і маневреність, перевозить до 5 працівників та необхідний інструмент.
Протипожежні заходи – це передовсім патрулювання угідь лісництва за визначеними маршрутами – цим займаються майстри обходів. (Принагідно треба висловити подяку за сумлінну роботу А.В.Савості, Ф.Ф.Росіку, В.П.Лашку, С.І.Ушакову.) Протягом небезпечного періоду функціонує лісопожежна станція, до професійних якостей її особового складу (О.В.Діщенка та О.П.Кислого) зауважень нема. Цілком виправдовує себе такий напрямок роботи як догляд за мінералізованими захисними смугами. Їх (смуг) доглянуто цьогоріч 154 кілометри, нових зроблено 20 км. (На цьому напрямку добре попрацював тракторист О.М.Кузнецов.) Ширина переораної землі складає від 2,5 до 3 метрів, і якщо від кинутого в траву недопалка цигарки станеться займання, вогонь не зможе перекинутися до лісу. Хоча, правду кажучи, інколи сильний вітер допомагає полум`ю подолати навіть таку перешкоду. У квітні неподалік Турейського озера було займання, так його і смуга не зупинила, бо стрімкі потоки повітря відіграли роль потужних міхів, ніби в кузні.
Загалом цьогоріч загроз займань у лісових угіддях було чимало. У травні виникла загроза під Білими берегами, у квітні під Новими Млинами вогонь нашкодив на площі угідь понад гектар, у липні – теж під цим селом, неподалік річки – вигоріло 70 «соток». Свою роль відіграв такий фактор, як спекотне літо, але разом з цим – і очевидна людська недбалість. Проблему не подолати встановленням попереджувальних аншлагів (їх вивісили 15 штук), обладнанням шлагбаумів на в`їзді до лісу (теж зробили 15). Доки людям не додасться елементарної свідомості і любові до рідної природи – зрушення на краще навряд чи буде. Принагідно слід додати, що в питанні захисту лісу від пожеж Щорське лісництво налагодило ефективну взаємодію з Райагролісгоспом (керівник – В.В.Приходько). Навіть звичайний обмін інформацією з колегами інколи допомагає запобігти виникненню або поширенню лиха. Наші угіддя часто розташовуються поруч, тому ми об`єднані, можна сказати, спільною справою.
Колектив Щорського лісництва не надто великий і складається з 21 працівника. З огляду на те, що за останнє десятиріччя штат відчутно скоротився, а роботи менше не стало, навантаження на лісівників лягло відчутне. Але заради майбутніх поколінь, які повинні бачити свій край прикрашений лісом, ми робимо все можливе. Зрештою, наш колектив щодня переконується в правильності відомого вислову: «Любити ліс – це любити Батьківщину».
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий