До редакції звернувся О.І.Шльонський - орендар ставка поблизу села Чепелів - із листом-вимогою, в якому просив спростувати інформацію, що опублікована в статті «Закони слід шанувати. Усім.» , яка є недостовірною та зачіпає його честь, гідність та ділову репутацію. Редакція газети «Промінь», вивчивши документи, надані орендарем, і зваживши на його пояснення, публікує погляд на ситуацію О.І. Шльонського.
Те, що О.І.Шльонський є орендарем чепелівського ставка, підтверджується договором оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об’єктом, укладеним 25 листопада 2010 року між орендодавцем (Щорська РДА) та орендарем. Якщо точніше, то в оренду передана земельна ділянка з розташованим на ній водним об’єктом загальною площею трохи більше 71 га, в тому числі під ставом - 21 га. Тому О.І.Шльонський відкрив фермерське господарство «Амур-2011». Відповідно до статуту господарства одним із визначних напрямків діяльності його є проведення будь-якої діяльності, що пов’язана із розведенням, вирощуванням та реалізацією риби.
Рибалкам-любителям, громадянам потрібно розуміти, що орендарі водойм для зайняття рибогосподарською діяльністю витрачають немало зусиль та коштів. Перш за все, сплачується орендна плата, розробляється ряд документів, що регламентують рибогосподарську діяльність, проводяться роботи з зариблення та ін. У попередні роки оренди і зокрема, в 2014 році орендар О.І. Шльонський. витратив чималі кошти на зарибок коропа, амура, товстолоба, карася сріблястого та щуки (редакцію ознайомлено з підтверджуючими документами). І як від будь-якої підприємницької діяльності, орендар прагне отримати прибуток, як винагороду за вкладену працю.
Однак, зустрічаються випадки, коли рибалками-любителями завдається значна шкода рибогосподарській діяльності на орендованій водоймі. Зокрема, це відбувається через відлов вселеного орендарем зарибку. У статті «Закони слід шанувати. Усім.» автором викладена історія його знайомого, у якого О.І.Шльонський вилучив улов і без суду призначив штраф, суму якого допомагали справити правоохоронці. Всі факти, описані В. Марченко в цій історії, не відповідають дійсності з огляду на наступне. 12 серпня 2013 року близько 13:00 О.І.Шльонський разом із зятем здійснював огляд ставу і помітив двох чоловіків, які без дозволу рибалили на ставку. Про дане порушення було повідомлено в міліцію, яка по прибуттю встановила, що незаконний вилов здійснювали мешканці Щорса гр. М., 1970 р.н. та гр. П. 1960 р.н. У них були відібрані пояснення та за заявою орендаря розпочато перевірку по даному факту. Згодом перевірку було припинено за заявою Т.М.Шльонської (дружини орендаря), оскільки вказані особи добровільно відшкодували збитки, завдані незаконним виловом риби. Сторони в даному випадку знайшли компроміс, конфлікт було вичерпано, тому не зрозуміло для чого В.Марченко перекрутив реальні факти.
Стосовно інформації автора статті В. Марченко про те, що в Кримінальному кодексі України є стаття за ловлю риби електровудкою і сітями, що в орендованих ставках день і ніч, влітку і взимку ставлять сотні метрів сіток, котрі вчасно не перевіряються, риба задихається і гниє, що орендаря також потрібно контролювати, необхідно вказати наступне. В орендаря О.І.Шльонського є документ про режим рибогосподарської експлуатації, розроблений Інститутом рибного господарства НААН України, в п.12 якого вказана характеристика і кількість знарядь та засобів лову. Це - ставні сітки, невод закидний, волок промисловий, поріжні сітки. Більше того, в талоні №45, який виданий фермерському господарству О.І.Шльонського, вказане кожне із знарядь лову, їх кількість, серія, номер бірки. Сам орендар має посвідчення рибалки встановленого зразка. Тому він на законних підставах використовує такі знаряддя лову як невод, ставні сітки для вилову товарної продукції.
Стосовно вислову автора статті В. Марченко, що не втручаються в методи господарювання орендаря ні райдержадміністрація, ні правоохоронні органи, ні природоохоронці, потрібно зауважити наступне. У договорі оренди в розділі 12 «Зміна умов договору і припинення його дії»,наведений перелік підстав для розірвання договору оренди в односторонньому порядку орендодавцем (райдержадміністрацією) Це: нецільове використання чи невикористання за призначенням об’єкта оренди протягом року з дня набуття права користування, систематична несплата орендної плати, невиконання умов загального водокористування та непроведення у визначений термін реєстрації даного договору. Шльонський О.І. використовує орендований об’єкт за цільовим призначенням, орендну плату сплачує регулярно, умови загального водокористування виконуються. Для читачів «Променя» вони опубліковані в статті «Статус ставка» в газеті за 17 серпня 2013 року № 34, тому серйозних підстав для розірвання договору з орендарем немає. І до речі, в статті автор з іронією вказує, що О.І.Шльонський захотів в очах громадськості бути хорошим і на увесь район у газеті надрукував статтю, що дозволяє безкоштовно ловити рибу. Не потрібно іронізувати, орендар просто виконав вимогу закону, ч.5 ст. 47 Водного кодексу України,в якій зазначено, що водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду.
Стосовно контролю з боку природоохоронних органів, то кожного місяця фермерське господарство подає до територіального органу рибохорони звіт про обсяги вилову водних біоресурсів, кожного року орендар робить аналіз води зі ставка, кожні півроку проводиться аналіз риби, господарство співпрацює з ветеринарною службою, з рибінспекцією, а тому подібні закиди автора не мають підґрунтя і є недоречними.
У статті автор вказує, що торік законодавчо дозволено ловити рибу в кожному орендованому ставу, але упродовж двох років ні влітку ні взимку не дозволяють ловити рибу в ставку у Чепельові. Тож читацькій аудиторії необхідно знову роз`яснити, що в умовах загального водокористування на орендованому водному об’єкті поблизу с. Чепелів в установленому місці дозволяється: водопій домашніх тварин; вигул домашньої птиці; забір води з водного об’єкту без застосування споруд і пристроїв; любительське та спортивне рибальство в порядку, встановленому орендарем за погодженням з органами рибохорони; не дозволяється плавання на човнах та купання. Тому з метою задоволення прав громадян орендар дозволяє вилов риби рибалками-аматорами за умови дотримання «Правил любительського і спортивного рибальства». Орендарем О.І.Шльонським встановлений порядок любительського та спортивного рибальства. Вилов риби для власних потреб дозволяється однією вудкою чи спінінгом в межах норми - 3 кг. (п. 4.6 Правил любительського і спортивного рибальства). Для цього відведена спеціальна територія, яка погоджена з органами рибохорони і первинним водокористувачем. Рибалки мають право на вилов аборигенних видів риб (плітка, окунь, краснопірка, лин), при цьому не повинні сплачувати орендарю за виловлену рибу. У випадку, якщо громадянин виловив рибу, що вселялась орендарем (на ставку орендованому О.І.Шльонським О.І. це товстолоб, білий амур, короп, карась, щука), він повинен відшкодувати вартість виловленої риби. Наприклад, якщо рибалка-любитель спіймає 3 кг риби, із них 1кг це плітка, а інші 2 кг - це короп, то лише за 2 кілограми коропа доведеться заплатити за ціною, встановленою орендарем.
Автор публікації В.Марченко вказує, скільки потрібно заплатити за кожен кілограм спійманого коропа -ЗО грн., карася - 25грн., а за окуня -15 грн. Напрошується запитання: звідки автор статті володіє такою інформацією, якщо жодного разу офіційно не рибалив на ставку за час оренди. Як можна написати, що за кілограм упійманого карася потрібно сплатити 25 грн., якщо на базарі господарство реалізує його по 17 грн. за кілограм. До речі, автор задається питанням, чому до переліку риб, які можуть безкоштовно ловити рибалки, не потрапив карась. Тут потрібно відповісти, що орендар О.І.Шльонський зарибнив став карасем, а тому вселена риба є власністю орендаря.
Отже, враховуючи вищевикладене, громадяни перед тим, як здійснювати рибальство в орендованому іншою особою ставку, повинні з’ясувати, чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті та ознайомитися з ними. Простіше кажучи, не ховатися по кущах із забороненими знаряддями лову, а підійти до орендаря, запитати дозволу на риболовлю, ознайомитися з документами, що висять на стенді, і рибалити у відведеному орендарем місці. І тоді риболовля буде приносити задоволення.
Те, що О.І.Шльонський є орендарем чепелівського ставка, підтверджується договором оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об’єктом, укладеним 25 листопада 2010 року між орендодавцем (Щорська РДА) та орендарем. Якщо точніше, то в оренду передана земельна ділянка з розташованим на ній водним об’єктом загальною площею трохи більше 71 га, в тому числі під ставом - 21 га. Тому О.І.Шльонський відкрив фермерське господарство «Амур-2011». Відповідно до статуту господарства одним із визначних напрямків діяльності його є проведення будь-якої діяльності, що пов’язана із розведенням, вирощуванням та реалізацією риби.
Рибалкам-любителям, громадянам потрібно розуміти, що орендарі водойм для зайняття рибогосподарською діяльністю витрачають немало зусиль та коштів. Перш за все, сплачується орендна плата, розробляється ряд документів, що регламентують рибогосподарську діяльність, проводяться роботи з зариблення та ін. У попередні роки оренди і зокрема, в 2014 році орендар О.І. Шльонський. витратив чималі кошти на зарибок коропа, амура, товстолоба, карася сріблястого та щуки (редакцію ознайомлено з підтверджуючими документами). І як від будь-якої підприємницької діяльності, орендар прагне отримати прибуток, як винагороду за вкладену працю.
Однак, зустрічаються випадки, коли рибалками-любителями завдається значна шкода рибогосподарській діяльності на орендованій водоймі. Зокрема, це відбувається через відлов вселеного орендарем зарибку. У статті «Закони слід шанувати. Усім.» автором викладена історія його знайомого, у якого О.І.Шльонський вилучив улов і без суду призначив штраф, суму якого допомагали справити правоохоронці. Всі факти, описані В. Марченко в цій історії, не відповідають дійсності з огляду на наступне. 12 серпня 2013 року близько 13:00 О.І.Шльонський разом із зятем здійснював огляд ставу і помітив двох чоловіків, які без дозволу рибалили на ставку. Про дане порушення було повідомлено в міліцію, яка по прибуттю встановила, що незаконний вилов здійснювали мешканці Щорса гр. М., 1970 р.н. та гр. П. 1960 р.н. У них були відібрані пояснення та за заявою орендаря розпочато перевірку по даному факту. Згодом перевірку було припинено за заявою Т.М.Шльонської (дружини орендаря), оскільки вказані особи добровільно відшкодували збитки, завдані незаконним виловом риби. Сторони в даному випадку знайшли компроміс, конфлікт було вичерпано, тому не зрозуміло для чого В.Марченко перекрутив реальні факти.
Стосовно інформації автора статті В. Марченко про те, що в Кримінальному кодексі України є стаття за ловлю риби електровудкою і сітями, що в орендованих ставках день і ніч, влітку і взимку ставлять сотні метрів сіток, котрі вчасно не перевіряються, риба задихається і гниє, що орендаря також потрібно контролювати, необхідно вказати наступне. В орендаря О.І.Шльонського є документ про режим рибогосподарської експлуатації, розроблений Інститутом рибного господарства НААН України, в п.12 якого вказана характеристика і кількість знарядь та засобів лову. Це - ставні сітки, невод закидний, волок промисловий, поріжні сітки. Більше того, в талоні №45, який виданий фермерському господарству О.І.Шльонського, вказане кожне із знарядь лову, їх кількість, серія, номер бірки. Сам орендар має посвідчення рибалки встановленого зразка. Тому він на законних підставах використовує такі знаряддя лову як невод, ставні сітки для вилову товарної продукції.
Стосовно вислову автора статті В. Марченко, що не втручаються в методи господарювання орендаря ні райдержадміністрація, ні правоохоронні органи, ні природоохоронці, потрібно зауважити наступне. У договорі оренди в розділі 12 «Зміна умов договору і припинення його дії»,наведений перелік підстав для розірвання договору оренди в односторонньому порядку орендодавцем (райдержадміністрацією) Це: нецільове використання чи невикористання за призначенням об’єкта оренди протягом року з дня набуття права користування, систематична несплата орендної плати, невиконання умов загального водокористування та непроведення у визначений термін реєстрації даного договору. Шльонський О.І. використовує орендований об’єкт за цільовим призначенням, орендну плату сплачує регулярно, умови загального водокористування виконуються. Для читачів «Променя» вони опубліковані в статті «Статус ставка» в газеті за 17 серпня 2013 року № 34, тому серйозних підстав для розірвання договору з орендарем немає. І до речі, в статті автор з іронією вказує, що О.І.Шльонський захотів в очах громадськості бути хорошим і на увесь район у газеті надрукував статтю, що дозволяє безкоштовно ловити рибу. Не потрібно іронізувати, орендар просто виконав вимогу закону, ч.5 ст. 47 Водного кодексу України,в якій зазначено, що водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду.
Стосовно контролю з боку природоохоронних органів, то кожного місяця фермерське господарство подає до територіального органу рибохорони звіт про обсяги вилову водних біоресурсів, кожного року орендар робить аналіз води зі ставка, кожні півроку проводиться аналіз риби, господарство співпрацює з ветеринарною службою, з рибінспекцією, а тому подібні закиди автора не мають підґрунтя і є недоречними.
У статті автор вказує, що торік законодавчо дозволено ловити рибу в кожному орендованому ставу, але упродовж двох років ні влітку ні взимку не дозволяють ловити рибу в ставку у Чепельові. Тож читацькій аудиторії необхідно знову роз`яснити, що в умовах загального водокористування на орендованому водному об’єкті поблизу с. Чепелів в установленому місці дозволяється: водопій домашніх тварин; вигул домашньої птиці; забір води з водного об’єкту без застосування споруд і пристроїв; любительське та спортивне рибальство в порядку, встановленому орендарем за погодженням з органами рибохорони; не дозволяється плавання на човнах та купання. Тому з метою задоволення прав громадян орендар дозволяє вилов риби рибалками-аматорами за умови дотримання «Правил любительського і спортивного рибальства». Орендарем О.І.Шльонським встановлений порядок любительського та спортивного рибальства. Вилов риби для власних потреб дозволяється однією вудкою чи спінінгом в межах норми - 3 кг. (п. 4.6 Правил любительського і спортивного рибальства). Для цього відведена спеціальна територія, яка погоджена з органами рибохорони і первинним водокористувачем. Рибалки мають право на вилов аборигенних видів риб (плітка, окунь, краснопірка, лин), при цьому не повинні сплачувати орендарю за виловлену рибу. У випадку, якщо громадянин виловив рибу, що вселялась орендарем (на ставку орендованому О.І.Шльонським О.І. це товстолоб, білий амур, короп, карась, щука), він повинен відшкодувати вартість виловленої риби. Наприклад, якщо рибалка-любитель спіймає 3 кг риби, із них 1кг це плітка, а інші 2 кг - це короп, то лише за 2 кілограми коропа доведеться заплатити за ціною, встановленою орендарем.
Автор публікації В.Марченко вказує, скільки потрібно заплатити за кожен кілограм спійманого коропа -ЗО грн., карася - 25грн., а за окуня -15 грн. Напрошується запитання: звідки автор статті володіє такою інформацією, якщо жодного разу офіційно не рибалив на ставку за час оренди. Як можна написати, що за кілограм упійманого карася потрібно сплатити 25 грн., якщо на базарі господарство реалізує його по 17 грн. за кілограм. До речі, автор задається питанням, чому до переліку риб, які можуть безкоштовно ловити рибалки, не потрапив карась. Тут потрібно відповісти, що орендар О.І.Шльонський зарибнив став карасем, а тому вселена риба є власністю орендаря.
Отже, враховуючи вищевикладене, громадяни перед тим, як здійснювати рибальство в орендованому іншою особою ставку, повинні з’ясувати, чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті та ознайомитися з ними. Простіше кажучи, не ховатися по кущах із забороненими знаряддями лову, а підійти до орендаря, запитати дозволу на риболовлю, ознайомитися з документами, що висять на стенді, і рибалити у відведеному орендарем місці. І тоді риболовля буде приносити задоволення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий