29 серпня наш район відзначав 75-у річницю з дня відкриття музею Миколи Щорса. Разом з цією вагомою датою згадували іншу, трагічну – 95 річчя з дня загибелі легендарного комдива. Захід проходив біля меморіального будинку М.О.Щорса і зібрав багато учасників, гостей. Їх зустрічали тепло й щиро, з хлібом-сіллю на вишитих рушниках, під спів голосистої
Особливо схвилював усіх присутніх – а в епіцентрі події можна було побачити десятки відомих людей міста, освітян, бібліотекарів, працівників культури – виступ Ірини Щорс, онуки сестри Миколи Щорса Ольги Олександрівни (20 років поспіль вона обіймала посаду директора музею), яка вклонилася організаторам заходу за відповідальність і залюбленість у свій край, за збережену пам'ять про її героїчного діда, постійні пошуки нових експонатів.
Привітати теплим словом щорських музейників приїхали також їхні колеги – директор Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського – Сергій Лаєвський, заступник директора з наукової роботи Людмила Линюк, завідуюча відділом Людмила Майборода, керівниці Корюківського і Городнянського музеїв Людмила Бабич та Ольга Смаль, очільниця Городнянського відділу культури і туризму Олена Биховець.
З непідробним натхненням говорили про добрі музейні справи начальник нашої митниці Олександр Медведьов, вчителька гімназії Тетяна Желій, представниця райорганізації КПУ Олена Преснякова, інші поважні люди.
Родзинками заходу стали виступи Маргарити Таїшевої (пісочна анімація), скрипальок Надії Козієвої (Щорс) та Наталії Довженко (Чернігів), перегляд виставки картин художника Юрія Борща «Я твій син, Україно!», творчі доробки вихованців і педагогів місцевої СЮТ, інша маленька і велика краса, що панувала не лише на подвір’ї – навіть в атмосфері дійства. Бо навкруги тим часом відспівувало свої останні акорди тепле літечко, налаштовуючи усіх людей на ліричний лад. Не минуло воно і сьогоднішніх господарів цієї події, завітавших на неї сивочолих ветеранів. Можна з певністю стверджувати: всі вони і надалі вкраплюватимуть у вінок пошанувань музею часточку своєї душі, часточку своїх сердець.
Урочистості в музеї тривали до пізнього вечора.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
«Спадщини». У вітальному слові нинішня директор музею, інтелігентна й мудра Тетяна Кліщенко наводила приклади непідробного інтересу до постаті Миколи Щорса: про його життєвий та бойовий шлях пишуться статті, публікуються наукові праці, друкуються книги, знімаються документальні фільми. Від імені влади виступили керівник апарату РДА Олеся Гориченко, міський голова Роман Зуб, секретар міськради Валентина Москаленко, начальник відділу культури та туризму Наталія Добненко, представники районної асоціації сільських рад – голови сіл Петрівка – Марія Деркач, Кучинівка – Валентина Карась, Старі Боровичі – Ніна Моцар.
Особливо схвилював усіх присутніх – а в епіцентрі події можна було побачити десятки відомих людей міста, освітян, бібліотекарів, працівників культури – виступ Ірини Щорс, онуки сестри Миколи Щорса Ольги Олександрівни (20 років поспіль вона обіймала посаду директора музею), яка вклонилася організаторам заходу за відповідальність і залюбленість у свій край, за збережену пам'ять про її героїчного діда, постійні пошуки нових експонатів.
Привітати теплим словом щорських музейників приїхали також їхні колеги – директор Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського – Сергій Лаєвський, заступник директора з наукової роботи Людмила Линюк, завідуюча відділом Людмила Майборода, керівниці Корюківського і Городнянського музеїв Людмила Бабич та Ольга Смаль, очільниця Городнянського відділу культури і туризму Олена Биховець.
З непідробним натхненням говорили про добрі музейні справи начальник нашої митниці Олександр Медведьов, вчителька гімназії Тетяна Желій, представниця райорганізації КПУ Олена Преснякова, інші поважні люди.
Родзинками заходу стали виступи Маргарити Таїшевої (пісочна анімація), скрипальок Надії Козієвої (Щорс) та Наталії Довженко (Чернігів), перегляд виставки картин художника Юрія Борща «Я твій син, Україно!», творчі доробки вихованців і педагогів місцевої СЮТ, інша маленька і велика краса, що панувала не лише на подвір’ї – навіть в атмосфері дійства. Бо навкруги тим часом відспівувало свої останні акорди тепле літечко, налаштовуючи усіх людей на ліричний лад. Не минуло воно і сьогоднішніх господарів цієї події, завітавших на неї сивочолих ветеранів. Можна з певністю стверджувати: всі вони і надалі вкраплюватимуть у вінок пошанувань музею часточку своєї душі, часточку своїх сердець.
Урочистості в музеї тривали до пізнього вечора.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий