Основною прик-метою сільського сходу в Сновському стало те, що обговорювався на ньому доволі широкий перелік злободенних питань. Люди, які були присутні на зібранні, не обмежилися самим лише офіційним порядком денним. Напевно, тому і розмова вийшла живою, емоційно щирою.
Почалося ж усе традиційно – зі звіту сільського голови В.О. Клименка про життя громади в минулому році. Тож що зробила сільрада, окрім видачі майже п’ятисот різних довідок і оформлення документів на громадське пасовище? Передовсім, він чесно визнав, що рік видався доволі складний, а сільський бюджет більш, ніж наполовину, був дотаційним. А якщо врахувати, що далеко не всі платежі проходили належним чином через «гальмування» казначейства, то сільрада навіть наявними коштами не могла розпорядитися так, як хотіла. Однак разом з тим громада знайшла можливість виділити 60 тисяч гривень на зарплатню місцевим працівникам освіти та медицини, допомогти влітку фінансово районному дитячому табору «Дружба». Тривав ремонт дитячого садка (для його завершення ще треба модернізувати систему опалення, електромережу тощо). У Єньковій Рудні встановлено огорожу на кладовищі, у Михайлівці - впорядковано громадський колодязь. Бюджетна сфера працювала добре – В.О. Клименко позитивно відгукнувся про роботу персоналу закладів медицини, культури, наголосивши при цьому, скажімо, на свідомості колективу школи, який при необхідності взяв участь у заготівлі дров. Хоча є і проблеми – слабка матеріальна база, необхідність ремонту бюджетних установ. Стосовно школи, в якій навчаються 38 учнів, та садка, де виховуються більше десятка малюків, то вони нещодавно були об’єднані в навчально-виховний комплекс, фінансування якого здійснюється з райбюджету.
Стосовно населення, то воно складається з понад семисот мешканців. (Торік народилося п’ятеро дітей, але померло десять людей). Більшість працездатних громадян не мають офіційної роботи, на обліку в районному центрі зайнятості перебуває близько десятка бречунів, тож у більшості єдиний вихід – займатися особистим господарством. У селян – 175 голів великої рогатої худоби. (У Сновському – 113 корів, у Єньковій Рудні – 13, у Михайлівці – 32). Ще на обліку – 71 свиня. По дворах ще є 45 коней, 27 тракторів і мотоблоків, 3 комбайни, 1 вантажна машина. Принагідно на сході спалахнула дискусія про неконструктивну цінову політику у власників молокопереробних підприємств. Люди слушно обурювалися приймальною вартістю цього продукту – 2 грн. 40 коп. за літр. (За нинішніх економічних реалій це виглядає як глузування, бо в магазині навіть мінералка дорожча!) І що собі думають бізнесмени молочної галузі? З таким підходом до справи вони геть руйнують у селян мотивацію до утримання худоби. Мине ще трохи часу – й заводи зупиняться, бо молока не буде. (Статистика свідчить: якщо ще 3 роки тому населення Сновської громади за сезон продавало молокоприймальникам до 600 тонн, то нині – вже вдвічі менше). Раніше молоко приймали представники Мени, Ічні та Куликівки. Але торік меняни заборгували людям гроші за кілька місяців й незабаром згорнули свою діяльність. (Добре, що хоч розрахуватися все ж таки не забули). До речі, у власників корів є нарікання на процес визначення жирності зданого молока. А це вже, як-то кажуть, суто людський і суто місцевий фактор. У контексті обговорення цієї теми на сході виступив представник депутата Верховної Ради А.С. Євлахова і розповів про парламентські ініціативи, які будуть спрямовані на підтримку мешканців сільської місцевості, зокрема – і в так званому молочному питанні.
На зібранні йшла мова і про роль агропромислових виробників та підприємців у житті громади. В.О. Клименко констатував, що рівень співпраці з сільгосппідприємством (депутат райради В.Пискун взяв участь у роботі сходу) і власниками пилорам хороший. По селах є 5 магазинів, тож торговельне обслуговування можна вважати налагодженим.
Важливим фактором у житті громади є підтримка української армії. В.О. Клименко повідомив, що було мобілізовано 14 земляків, троє пішли на війну добровольцями, ще один служить прикордонником. Люди назбирали для солдатів майже 12 тисяч гривень (з них 4600 – для тяжкопораненого О.Ушатого). До того ж понад 2 тисячі додатково було перераховано на Міністерство оборони. А незабаром на сесії сільради планується затвердити цільову програму підтримки військовослужбовців та їхніх сімей – щоб виділяти кошти з бюджету.
З короткою промовою до присутніх звернувся голова райдержадміністрації П.Л. Мірошниченко. Передовсім, він подякував громаді за виявлену свідомість у питанні допомоги солдатам. Зараз, коли фактично триває війна, лише за умови надійної народної підтримки в тилу наша армія може належним чином захистити Батьківщину. (При цьому виступаючий передав для О.Ушатого грошову допомогу, зібрану мешканцями Щорса). Стосовно бюджетоутворюючого процесу Сновської сільради, то П.Л. Мірошниченко повідомив: у нинішньому році райдержадміністрація провела роботу з сільгосппідприємствами, внаслідок чого до сільської скарбниці надійде значно більше грошей за оренду земель (невитребуваних паїв). А ведучи мову про проблеми з казначейством, додав: якщо потрібна проплата за дійсно найнеобхідніше, то для початку слід поставити про це питання. І допомога буде.
На сході багато відповідей надала представниця райуправління соцзахисту Т.М. Биховець, а велику активність з різних питань висловив пенсіонер В.П. Радибеда. Обговорювався благоустрій населених пунктів (два стихійні смітники ліквідували, але дехто із селян вперто продовжує «свинячити»), збір самооподаткування (торік назбирали 3160 грн., але здають далеко не всі), патентування оранки городів (тракторів чимало, податок сплачують одиниці, тож чи не досить комусь бути найхитрішим). І найголовніше: зайшла мова про перспективу об’єднання територіальних громад. Пролунала думка, що непогано було б приєднатися до Щорса. Може, воно і дійсно так, але ж треба, щоб і в місті на це погодилися…
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Почалося ж усе традиційно – зі звіту сільського голови В.О. Клименка про життя громади в минулому році. Тож що зробила сільрада, окрім видачі майже п’ятисот різних довідок і оформлення документів на громадське пасовище? Передовсім, він чесно визнав, що рік видався доволі складний, а сільський бюджет більш, ніж наполовину, був дотаційним. А якщо врахувати, що далеко не всі платежі проходили належним чином через «гальмування» казначейства, то сільрада навіть наявними коштами не могла розпорядитися так, як хотіла. Однак разом з тим громада знайшла можливість виділити 60 тисяч гривень на зарплатню місцевим працівникам освіти та медицини, допомогти влітку фінансово районному дитячому табору «Дружба». Тривав ремонт дитячого садка (для його завершення ще треба модернізувати систему опалення, електромережу тощо). У Єньковій Рудні встановлено огорожу на кладовищі, у Михайлівці - впорядковано громадський колодязь. Бюджетна сфера працювала добре – В.О. Клименко позитивно відгукнувся про роботу персоналу закладів медицини, культури, наголосивши при цьому, скажімо, на свідомості колективу школи, який при необхідності взяв участь у заготівлі дров. Хоча є і проблеми – слабка матеріальна база, необхідність ремонту бюджетних установ. Стосовно школи, в якій навчаються 38 учнів, та садка, де виховуються більше десятка малюків, то вони нещодавно були об’єднані в навчально-виховний комплекс, фінансування якого здійснюється з райбюджету.
Стосовно населення, то воно складається з понад семисот мешканців. (Торік народилося п’ятеро дітей, але померло десять людей). Більшість працездатних громадян не мають офіційної роботи, на обліку в районному центрі зайнятості перебуває близько десятка бречунів, тож у більшості єдиний вихід – займатися особистим господарством. У селян – 175 голів великої рогатої худоби. (У Сновському – 113 корів, у Єньковій Рудні – 13, у Михайлівці – 32). Ще на обліку – 71 свиня. По дворах ще є 45 коней, 27 тракторів і мотоблоків, 3 комбайни, 1 вантажна машина. Принагідно на сході спалахнула дискусія про неконструктивну цінову політику у власників молокопереробних підприємств. Люди слушно обурювалися приймальною вартістю цього продукту – 2 грн. 40 коп. за літр. (За нинішніх економічних реалій це виглядає як глузування, бо в магазині навіть мінералка дорожча!) І що собі думають бізнесмени молочної галузі? З таким підходом до справи вони геть руйнують у селян мотивацію до утримання худоби. Мине ще трохи часу – й заводи зупиняться, бо молока не буде. (Статистика свідчить: якщо ще 3 роки тому населення Сновської громади за сезон продавало молокоприймальникам до 600 тонн, то нині – вже вдвічі менше). Раніше молоко приймали представники Мени, Ічні та Куликівки. Але торік меняни заборгували людям гроші за кілька місяців й незабаром згорнули свою діяльність. (Добре, що хоч розрахуватися все ж таки не забули). До речі, у власників корів є нарікання на процес визначення жирності зданого молока. А це вже, як-то кажуть, суто людський і суто місцевий фактор. У контексті обговорення цієї теми на сході виступив представник депутата Верховної Ради А.С. Євлахова і розповів про парламентські ініціативи, які будуть спрямовані на підтримку мешканців сільської місцевості, зокрема – і в так званому молочному питанні.
На зібранні йшла мова і про роль агропромислових виробників та підприємців у житті громади. В.О. Клименко констатував, що рівень співпраці з сільгосппідприємством (депутат райради В.Пискун взяв участь у роботі сходу) і власниками пилорам хороший. По селах є 5 магазинів, тож торговельне обслуговування можна вважати налагодженим.
Важливим фактором у житті громади є підтримка української армії. В.О. Клименко повідомив, що було мобілізовано 14 земляків, троє пішли на війну добровольцями, ще один служить прикордонником. Люди назбирали для солдатів майже 12 тисяч гривень (з них 4600 – для тяжкопораненого О.Ушатого). До того ж понад 2 тисячі додатково було перераховано на Міністерство оборони. А незабаром на сесії сільради планується затвердити цільову програму підтримки військовослужбовців та їхніх сімей – щоб виділяти кошти з бюджету.
З короткою промовою до присутніх звернувся голова райдержадміністрації П.Л. Мірошниченко. Передовсім, він подякував громаді за виявлену свідомість у питанні допомоги солдатам. Зараз, коли фактично триває війна, лише за умови надійної народної підтримки в тилу наша армія може належним чином захистити Батьківщину. (При цьому виступаючий передав для О.Ушатого грошову допомогу, зібрану мешканцями Щорса). Стосовно бюджетоутворюючого процесу Сновської сільради, то П.Л. Мірошниченко повідомив: у нинішньому році райдержадміністрація провела роботу з сільгосппідприємствами, внаслідок чого до сільської скарбниці надійде значно більше грошей за оренду земель (невитребуваних паїв). А ведучи мову про проблеми з казначейством, додав: якщо потрібна проплата за дійсно найнеобхідніше, то для початку слід поставити про це питання. І допомога буде.
На сході багато відповідей надала представниця райуправління соцзахисту Т.М. Биховець, а велику активність з різних питань висловив пенсіонер В.П. Радибеда. Обговорювався благоустрій населених пунктів (два стихійні смітники ліквідували, але дехто із селян вперто продовжує «свинячити»), збір самооподаткування (торік назбирали 3160 грн., але здають далеко не всі), патентування оранки городів (тракторів чимало, податок сплачують одиниці, тож чи не досить комусь бути найхитрішим). І найголовніше: зайшла мова про перспективу об’єднання територіальних громад. Пролунала думка, що непогано було б приєднатися до Щорса. Може, воно і дійсно так, але ж треба, щоб і в місті на це погодилися…
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий