«Фірма віників не в’яже», віники в’яжуть сільчани

В’яжуть за безцінь, по 80 копійок за один віник. І як тут не згадати рядки із відомої «Швачки» Павла Грабовського «Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…», що майже точно відображають цей процес.
Уявімо лишень, скільки треба часу витратити, сил, приміром, щоб зв’язати 1000 віників. А ще ж у жителів Млинка, Єліного купа інших хазяйських робіт. Інших проблем. Левова частка пов’язана з відсутністю офіційних заробітків, тобто відсутністю робочих місць. Тому і їздять вони велосипедами, саньми, підводами болотами й полями, везучи звідти потрібну лозу… Довгими ж вечорами сідають за плетіння. За словами однієї з таких майстринь Ніни Півень (на фото) шкода, що замовники віників так дешево їх оцінюють, дають за них на 20 копійок менше, ніж наприклад, у сусідніх районах. Ніна Василівна каже: «Моя сестра з Тур`ї дзвонить і розповідає, що без грошей би сиділа, а віники не в`язала б за такі суми. А я в’яжу!» Ось такі сумні заробітки використовують наші земляки. Виживаємо!