«Китаєць» у Щорсі

Колобок шукає наречену

40-річний ветеринар зі Щорса Віталій Шимко  дуже любить тварин, тож вибрав фах за покликом душі. Кілька років чоловік працював у …, аж поки ветеринарна дільниця не закрилася, і він був змушений повернутися до рідного міста. Але без діла все одно не сидів: обробляв город, вирощуючи багато цікавих квітів (Віталій Миколайович зараз продає їх на базарі), тримав багато різних тваринок, а надто птиці: куріпок, фазанів, перепілок, кілька видів папуг тощо. Зараз у птахівника «на балансі» залишилися лише гуси, індички та кілька видів курей, найцікавіша з яких кохінхін*. І цей півень на прізвисько Колобок у чоловіка у єдиному екземплярі.

 - Він ручний, - розповідає Віталій Миколайович.  - Бо усі інші кури його б’ють, тож Колобок ходить за мною слідом, як собака. Щодо папуг - я позбувся їх. Невигідний бізнес у Щорсі. По-перше, вони часто прогризають вольєр і летять геть. По-друге, папуг у райцентрі мало хто купує, а мені треба за щось жити. Тож я вирішив розводити більш вигідну птицю. Кури і гуски несуться, та й на м'ясо можна використовувати… Якби ще Колобку наречену придбати… А то він весь час сам і сам. 

Кури – це не тільки м’ясо, але й…
– Це здається неможливим, але кури були одомашнені для півневих боїв.
Під час Холодної війни птахівництво США швидко виросло, знизилися ціни на курей. Фермери стали експортувати їх за кордон, де вони часто продавались за більш низькими цінами, ніж місцевий птах. Тоді Франція, Західна Німеччина та інші країни ввели високі податки на імпорт американського м’яса. І у 1963 р. було введено мито на крохмаль, декстрин, бренді та легкові автомобілі…

Свині люблять палити…

А у Камці інші «мешканці». Приміром, 40-річний Олег Подрепний з Харківщини тримає 99 свиней. Зрозуміло, що у нього мешкають і свині звичайнісінької української породи, але увагу привертають червоно-поясні* та угорська мангалиця**. Остання – то така волохата і дуже рідкісна порода свиней, шерстю схожа на вівцю.

- У мене два гектари землі, - розповідає Олег Володимирович. – Тут я хочу створити невеличкий «розважальний центр». Для діток – міні-зоопарк, для дорослих - риболовлю, баньку, розваги із луком тощо. Я вже тут кілька років і потроху втілюю свою мрію у життя. Сам я маю невеличкий бізнес у Харкові, звідки я родом. Та я з першого погляду полюбив природу Щорсівщини (звідси моя дружина) і вирішив, що колись обов’язково оселюся тут. Зараз я у Камці тільки сезонами: частину року живу у східній столиці… Спочатку потроху завозив цікаві породи свиней - купував за кордоном. Потім потроху почав «розширюватися». Будував будиночок для рибалок, баньку, та криза заморозила будівництво. Хоча я встиг завести парочку муфлонів та пустити у місцевий ставок коропа, амура, товстолобика… Є і проблеми. Це оформлення землі в оренду. Місцевій владі такий парк не цікавий, і вона нічим не хоче допомагати. Тим часом ми з сільськими жителями трохи упорядкували ліс, ставок тощо. Як кажуть: «Москва не одразу будувалася…»
Що ж до мене, то, оглядаючи все це хрюкаюче господарство, найбільше вразилася кабанами, що палять. Коли помічники Олега стали палити біля вольєра, кабан став скакати на огорожу, вимагаючи дати цигарку, причому обов’язково підпалену. Отримавши, швиденько її зажував. Ось така оказія!
•Червоно-поясна порода зареєстрована в Україні у 1994 році. Відноситься до поряд м’ясного призначення. При виведенні породи використовувалися варіанти схрещування різних типів свиней. Ця порода підходить для утримання у невеликих фермерських господарствах. Головна перевага цієї породи – швидкий набір ваги.
•Мангалиця була найбільш поширеною в Угорщині упродовж 1800-1950 рр. В Україні до другої світової війни мангалицю розводили на Закарпатті етнічні угорці, але після війни більшу частину поголів’я вирізали. Порода збереглася лише в Угорщині, де пастухи донині гонять свиней на пашу. Є мангалиці 4 типів: біла, червона, чорна та змішана. Найчастіше зустрічається біла. Червона і змішана – зникли, а чорної вже не існує. Ще один плюс цієї породи: вона чудово підходить до виготовлення хамону - іспанської національної страви.

Цікаво про свиняче
У свиней дуже розвинутий нюх, й інколи правоохоронці використовують їх для пошуку наркотиків.
У свиней немає потових залоз, тому у багнюці вони валяються, щоб не перегрітися, запобігти сонячним опікам, а ще вона захищає тварину від комах.
Середня тривалість життя свиней -15 років.
У них ікла ростуть постійно, а взагалі у дорослої тварини 44 зуби.
До прислів’я «кіт у мішку» мають відношення свині. У Англії в 17 столітті часто замість поросяти- продавці намагалися підсунути кота.
  Доросла свиня може випити 14 літрів води за добу.
Найбільша свиня важила 1158 кг і була висотою 152 см, довжиною – 2 метри 70 сантиметрів.
Маргарита ЛИТОВЧЕНКО
Фото автора