Хата Ганни Заглади зі Старої Рудні повністю завішана рушниками. Їх жінка вишиває три роки.
Коли не змогла важко працювати, а треба було чимось займатися, вона згадала про своє дитяче захоплення.
- Я ось вже 15 років хворію на рак, - розповідає Ганна Василівна. – У 1999 році по телевізору показували, що жінки мають постійно перевіряти груди, щоб не було ніякий ущільнень. І я коли помилася, то так і зробила. Знайшла ущільнення, схоже на горошину. Поїхала до Щорса і попросила виписати мені направлення до обласного центру. Там мені і діагностували рак. А 19 лютого 2000 року ліву грудину через це довелося відтяти… Я тоді ще працювала у місцевому колгоспі бухгалтером, тож весь час був зайнятий. 2004-го колгосп розформували, і я залишилась без основного заробітку. Зрозуміло, я ще їздила до Чернігова на хіміотерапію, а зараз і цього дозволити собі не можу… Дуже дорого коштує.
Пізніше у Ганни Заглади (через високий тиск) стався інсульт, тож важка робота була жінці протипоказана і вона зайнялася вишивкою:
- Вишила по кілька рушників своїм дітям, а потім почала вишивати картинки. Зараз у мене в роботі сукня. Єдине гнітить: не можу довго сидіти – починають боліти нирки.
Та й до хвороби життя жінки важко назвати дуже щасливим. У 32 роки вона залишилася вдовою з двома маленькими дітками на руках. Один син помер у 4 рочки від розриву серця:
- Вони з хлопчаками пішли на річку. Старші діти його налякали, і він впав з кручі у воду. З переляку у нього розірвалося серце, – каже моя співрозмовниця.
За якийсь час Ганна Василівна вийшла заміж вдруге і народила ще одну дочку Людочку. Зараз у жінки троє дітей: Олександр, Тетяна та Людмила і троє онуків: 17-річна Аліна, 2-річний Руслан і Богданчик, якому 1 лютого виповнився один рік. Тож сумувати жінці немає коли, треба встигнути для всіх своїх нащадків навишивати рушників.
Маргарита ЛИТОВЧЕНКО
Фото автора
Коли не змогла важко працювати, а треба було чимось займатися, вона згадала про своє дитяче захоплення.
- Я ось вже 15 років хворію на рак, - розповідає Ганна Василівна. – У 1999 році по телевізору показували, що жінки мають постійно перевіряти груди, щоб не було ніякий ущільнень. І я коли помилася, то так і зробила. Знайшла ущільнення, схоже на горошину. Поїхала до Щорса і попросила виписати мені направлення до обласного центру. Там мені і діагностували рак. А 19 лютого 2000 року ліву грудину через це довелося відтяти… Я тоді ще працювала у місцевому колгоспі бухгалтером, тож весь час був зайнятий. 2004-го колгосп розформували, і я залишилась без основного заробітку. Зрозуміло, я ще їздила до Чернігова на хіміотерапію, а зараз і цього дозволити собі не можу… Дуже дорого коштує.
Пізніше у Ганни Заглади (через високий тиск) стався інсульт, тож важка робота була жінці протипоказана і вона зайнялася вишивкою:
- Вишила по кілька рушників своїм дітям, а потім почала вишивати картинки. Зараз у мене в роботі сукня. Єдине гнітить: не можу довго сидіти – починають боліти нирки.
Та й до хвороби життя жінки важко назвати дуже щасливим. У 32 роки вона залишилася вдовою з двома маленькими дітками на руках. Один син помер у 4 рочки від розриву серця:
- Вони з хлопчаками пішли на річку. Старші діти його налякали, і він впав з кручі у воду. З переляку у нього розірвалося серце, – каже моя співрозмовниця.
За якийсь час Ганна Василівна вийшла заміж вдруге і народила ще одну дочку Людочку. Зараз у жінки троє дітей: Олександр, Тетяна та Людмила і троє онуків: 17-річна Аліна, 2-річний Руслан і Богданчик, якому 1 лютого виповнився один рік. Тож сумувати жінці немає коли, треба встигнути для всіх своїх нащадків навишивати рушників.
Маргарита ЛИТОВЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий