понедельник, 21 ноября 2016 г.

Будьмо оптимістами і життєлюбами!

Анонсована добра прем’єрська ідея підвищення заробітних плат до розміру 3200 грн продовжує обговорюватися в різних колах. Думки на цю тему снов’ян ми пропонуємо вашій увазі.
Любов Борисенко,
листоноша, м.Сновськ:


– З одного боку, отримувати зарплату не меншу, ніж 3200 – це благо. З іншого, у мене побоювання і за субсидії, і за інфляцію, ріст цін. Але в цьому житті треба бути оптимістом, інакше – не проживеш…
Микола Колодюк,
пенсіонер, м.Сновськ:

– Колись працював у різних структурах, знаю, як живуть і в селі, і в місті, знаю, хто як забезпечений, хто що заробив. Європейські стандарти – це добре, це перспективно, однак є багато запитань і побоювань. Вірю: все незабаром стабілізується, адже люди цього заслуговують.
Світлана Лизогуб,
пенсіонерка, м.Сновськ:

– Я – пенсіонерка, тому нові зарплати не для мене. Звісно, радію за молодь, але водночас знаю, як з цього приводу міркують деякі наші підприємці. Вони будуть або закривати точки, або переводити працівників на півставки. Якщо хліб і всі продукти, комунальні платежі подорожчають, нам, пенсіонерам, що не на високих державних пенсіях, не вижити. А таких, як я, що отримують мізер – у нас в районі переважна більшість. Купається в маслі маленька кількість колишніх і нинішніх чиновників.
Лариса Кухаренко, оператор Укртелекому, м.Сновськ:

– Звісно, хотілося б жити гідно, хотілося б мати і матеріальні, і духовні надбання, однак до ідилії в нашому житті далеко. Мене тривожить майбутнє, тривожить перспектива роботи, спроможність купувати необхідне. Хочу миру і захищеності.
Олександр Костюченко, залізничник, м.Сновськ:

– Ну що ви хочете почути? Підвищення соціальних стандартів – добре, але підґрунтя для цього слабке. Інфляція – неминуча, затягування і так затягнутих пасків – також. Надія на українську ментальність і уміння земляків виживати.
Розмовляла
Олена КОМПАНЕЦЬ

Комментариев нет:

Отправить комментарий