До редакції неодноразово зверталися читачі з проханням роз’яснити: які обов’язки у лікаря сімейної медицини і яку допомогу він надає? Детальніше поговорити на цю тему було вирішено з керівником районного центру первинної медико-санітарної допомоги В.В. Тарасюком. (У даному випадку мова не йде про установу під назвою центральна районна лікарня).
– Всеволоде Васильовичу, то хто ж він такий – сімейний лікар?
– Це людина, спеціаліст, до якої можна звернутися з усіма питаннями, пов’язаними із станом здоров’я. До певної міри його функції нагадують обов’язки одночасно дільничного лікаря, терапевта і педіатра. Він займається раннім виявленням ризиків для здоров’я пацієнта (сам проводить огляд, у разі необхідності – може скерувати хворого на додаткове обстеження до фахівця), лікує без використання спеціального обладнання. Тобто, якщо вже треба – має повноваження направити хворого до районної чи обласної лікарні.
– Чим є сімейна медицина в загальнодержавній системі охорони здоров’я населення?
– Якщо сказати просто, то вона належить до так званої первинної ланки меддопомоги. Світова практика свідчить, що „первинка” є фундаментом медичної системи і здатна за 20-30% коштів бюджету охорони здоров’я розв’язувати до 80% лікувальних проблем громадян. Таким чином економляться кошти для боротьби із більш складними захворюваннями.
– Яким чином досягається ефект економії?
– Варіантів є декілька, один із них – зменшення рівня госпіталізації. (У нашому районі він склав у 2015 році 22,8 особи на 100 мешканців, тоді як середньообласний показник по районах – 21,4, а в деяких країнах – 12). Ні для кого не секрет, що частина пацієнтів стаціонару, особливо це стосується мешканців міста, вночі йдуть додому. Тож чому б їм не запропонувати таку форму обслуговування, як денний стаціонар в Сновській амбулаторії. Головне – правильно вивчити процеси в сфері охорони здоров’я населення і визначити пріоритети.
– Гаразд, тепер питання, яке чи не найбільше турбує людей: після реформи вони самі платитимуть сімейним лікарям, або це робитиме держава?
– Згідно з новою концепцією фінансування сімейної медицини здійснюватиметься з державного бюджету, якщо точніше – на цю статтю видатків спрямовуватимуться передовсім гроші від податку на додану вартість і акцизного збору від торгівлі алкоголем, тютюном, пальним. Тобто громадяни нічого додатково не сплачуватимуть. Загалом перед медичною галуззю стоять два основні завдання: розпочати в 2017 році розгортання страхової моделі медицини і забезпечити 100% охоплення громадян меддопомогою. Але ще раз наголошую – сімейна медицина повністю фінансуватиметься державою. У перспективі буде створена агенція „Національна служба здоров’я”, яка матиме три основні функції: укладати контракти з медичними закладами (сплачуючи кошти конкретним лікарням і лікарям за надання послуг пацієнтам), контролювати якість наданих послуг (тобто реагувати на скарги людей) і збирати та аналізувати інформацію про роботу системи. Схожа модель (податки – бюджет-агенція) діє у Великій Британії, Італії та деяких інших країнах.
– За якими принципами діятиме система сімейної медицини?
– Кожна людина за власним бажанням обирає собі сімейного лікаря, терапевта або педіатра, і укладає з ним угоду з переліком гарантованих послуг. Агенція платитиме за одного пацієнта в середньому 210 гривень на рік. (Але не вся ця сума надходитиме особисто лікарю, бо ще є середній та молодший медичний персонал, утримання закладу охорони здоров’я тощо). Також у тарифі існує так званий коефіцієнт, коли за роботу з новонародженими, дітьми, жінками репродуктивного віку, пенсіонерами грошей виділятимуть більше. Для прикладу - коефіцієнт за медобслуговування немовлят удвічі вищий, ніж за чоловіків віком від 18 до 39 років.
Разом з цим існує норматив: сімейний лікар обслуговує в місті 1500 мешканців, у сільській місцевості – 1200. Терапевт – 1800, педіатр (для роботи з дітьми від народження до 18 років) – 800. При цьому, якщо лікар має хорошу репутацію, комунікабельність, авторитет та довіру, то угоди з ним може укласти і більша кількість пацієнтів, але вона не має перевищувати подвійну норму. Існує конкретна межа. Загалом же дохід сімейного лікаря напряму залежатиме від кількості укладених угод з пацієнтами. Перед державою стоїть завдання вибудувати схеми фінансових стимулів для фахівців медичної галузі, коли сімейний лікар буде зацікавлений підтримувати здоров’я людини, нестиме відповідальність за свою роботу, а агенція і громадяни контролюватимуть результат.
– Трохи детальніше – про контроль.
– Передовсім, усе залежатиме від людей. У перший рік реформи вони матимуть право неодноразово змінювати своїх лікарів. (Надалі вже – раз на рік, у вересні). Підходить якість медобслуговування – все гаразд, не влаштовує лікар – то вже розривається угода і починається пошук іншого. Щоправда, існує варіант, коли вже лікар відмовляється від пацієнта. Тоді громадянину пропонується інший спеціаліст керівником медустанови.
– У сімейного лікаря буде право видавати лікарняні листки?
– Так, безумовно.
– Наскільки новітня концепція роботи сімейної медицини є адекватною нашим реаліям?
– Скажімо, так – вона максимально наближена до вимог сьогодення і враховує медичну практику різних країн. Особисто моя думка – все ж таки у первинній ланці медицини треба обов’язково зберегти посади педіатрів. Бо надання медичної допомоги дітям у віці до трьох років відчутно відрізняється від лікування інших категорій пацієнтів. Хоча все, сказане мною вище, досі вважається проектом, тож на шляху до остаточного рішення державне керівництво ще може внести зміни. Сподіваюся, зміни матимуть позитивний характер.
– Який потенціал у первинної ланки медицини на Сновщині?
– Серед іншого, до структури районного центру первинної медико-санітарної допомоги належать п’ять сільських лікарських амбулаторій. На жаль, саме у селах відчувається нестача кадрів, лікар є лише у Тур’ї. Торік молодий спеціаліст отримала призначення в Нові Боровичі, але її мобілізували до армії. Щоб якось зарадити проблемі, було розроблено графік виїздів фахівців у села. Протягом року вони побували майже у всіх віддалених населених пунктах, звідки хворим складно дістатися на прийом у райцентр. Практикується і така форма роботи, як прийом пацієнтів у місті, а потім вони вирушають додому і лікарські призначення їм виконує персонал сільських амбулаторій та фельдшерських пунктів. Разом з цим необхідно обов’язково доопрацювати систему виїздів лікарів у села. Загалом у мережі ПМСД Сновщини проблем із кадрами середнього і молодшого медперсоналу немає, зрештою, в області функціонують чотири навчальні заклади відповідного профілю. Натомість нестача лікарів очевидна. З 14 штатних посад зайняті 11. Більшість лікарів – люди поважного віку, а так би мовити, молоде поповнення приходить не дуже часто. Торік працевлаштовано лише одного сімейного лікарі, цьогоріч – ще одного. І причина такої ситуації відома: для нових спеціалістів не вдається створити сприятливих умов. Скажімо, раніше ті, хто працював у сільській місцевості, отримували трохи більшу зарплатню, по можливості їм надавали житло. Тому нагальна необхідність для місцевої громади – подбати про перспективу, тобто про залучення до роботи у нашому краї нового покоління лікарів.
Окремо хотів би звернути увагу і на необхідність модернізації лікувального обладнання. Якщо сучасними електрокардіографами заклади охорони здоров’я забезпечені доволі нормально, то апаратура для швидкого проведення аналізів залишається для нас мрією. Тож планом на найближчу перспективу є придбання сучасних аналізаторів (гематологічного та сечового).
– Які першочергові завдання ставлять перед собою нині лікарі сімейної медицини?
– Головне – це профілактика здоров’я населення, раннє виявлення хвороб, вдосконалення рівня надання медичної допомоги. А поза тим – робота зосереджена на традиційних напрямках. Якщо людина захворіла, то сімейний лікар стає його головним помічником на шляху до одужання.
– Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяв Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Анастасія Базіль виросла у нашому місті, закінчила міську школу №2. За власним визнанням, обрати професію лікаря вирішила ще в юному віці, коли почали хворіти рідні. „Дуже хотілося їм допомогти, - каже Анастасія Іванівна, - тож після отримання шкільного атестата стала студенткою Київського Національного медичного університету. Навчалася на лікувальному факультеті. Потім була інтернатура. Так і минули 8 років”. Дипломованим фахівцем повернулася до рідного краю. Вже три місяці, як вона працює сімейним лікарем у дитячій консультації з дітьми шкільного віку та підлітками. Практична щоденна робота додає їй переконання у правильності свого вибору, зробленого на користь медицини. Адже допомога людям – дійсно благородна справа.
– Всеволоде Васильовичу, то хто ж він такий – сімейний лікар?
– Це людина, спеціаліст, до якої можна звернутися з усіма питаннями, пов’язаними із станом здоров’я. До певної міри його функції нагадують обов’язки одночасно дільничного лікаря, терапевта і педіатра. Він займається раннім виявленням ризиків для здоров’я пацієнта (сам проводить огляд, у разі необхідності – може скерувати хворого на додаткове обстеження до фахівця), лікує без використання спеціального обладнання. Тобто, якщо вже треба – має повноваження направити хворого до районної чи обласної лікарні.
– Чим є сімейна медицина в загальнодержавній системі охорони здоров’я населення?
– Якщо сказати просто, то вона належить до так званої первинної ланки меддопомоги. Світова практика свідчить, що „первинка” є фундаментом медичної системи і здатна за 20-30% коштів бюджету охорони здоров’я розв’язувати до 80% лікувальних проблем громадян. Таким чином економляться кошти для боротьби із більш складними захворюваннями.
– Яким чином досягається ефект економії?
– Варіантів є декілька, один із них – зменшення рівня госпіталізації. (У нашому районі він склав у 2015 році 22,8 особи на 100 мешканців, тоді як середньообласний показник по районах – 21,4, а в деяких країнах – 12). Ні для кого не секрет, що частина пацієнтів стаціонару, особливо це стосується мешканців міста, вночі йдуть додому. Тож чому б їм не запропонувати таку форму обслуговування, як денний стаціонар в Сновській амбулаторії. Головне – правильно вивчити процеси в сфері охорони здоров’я населення і визначити пріоритети.
– Гаразд, тепер питання, яке чи не найбільше турбує людей: після реформи вони самі платитимуть сімейним лікарям, або це робитиме держава?
– Згідно з новою концепцією фінансування сімейної медицини здійснюватиметься з державного бюджету, якщо точніше – на цю статтю видатків спрямовуватимуться передовсім гроші від податку на додану вартість і акцизного збору від торгівлі алкоголем, тютюном, пальним. Тобто громадяни нічого додатково не сплачуватимуть. Загалом перед медичною галуззю стоять два основні завдання: розпочати в 2017 році розгортання страхової моделі медицини і забезпечити 100% охоплення громадян меддопомогою. Але ще раз наголошую – сімейна медицина повністю фінансуватиметься державою. У перспективі буде створена агенція „Національна служба здоров’я”, яка матиме три основні функції: укладати контракти з медичними закладами (сплачуючи кошти конкретним лікарням і лікарям за надання послуг пацієнтам), контролювати якість наданих послуг (тобто реагувати на скарги людей) і збирати та аналізувати інформацію про роботу системи. Схожа модель (податки – бюджет-агенція) діє у Великій Британії, Італії та деяких інших країнах.
– За якими принципами діятиме система сімейної медицини?
– Кожна людина за власним бажанням обирає собі сімейного лікаря, терапевта або педіатра, і укладає з ним угоду з переліком гарантованих послуг. Агенція платитиме за одного пацієнта в середньому 210 гривень на рік. (Але не вся ця сума надходитиме особисто лікарю, бо ще є середній та молодший медичний персонал, утримання закладу охорони здоров’я тощо). Також у тарифі існує так званий коефіцієнт, коли за роботу з новонародженими, дітьми, жінками репродуктивного віку, пенсіонерами грошей виділятимуть більше. Для прикладу - коефіцієнт за медобслуговування немовлят удвічі вищий, ніж за чоловіків віком від 18 до 39 років.
Разом з цим існує норматив: сімейний лікар обслуговує в місті 1500 мешканців, у сільській місцевості – 1200. Терапевт – 1800, педіатр (для роботи з дітьми від народження до 18 років) – 800. При цьому, якщо лікар має хорошу репутацію, комунікабельність, авторитет та довіру, то угоди з ним може укласти і більша кількість пацієнтів, але вона не має перевищувати подвійну норму. Існує конкретна межа. Загалом же дохід сімейного лікаря напряму залежатиме від кількості укладених угод з пацієнтами. Перед державою стоїть завдання вибудувати схеми фінансових стимулів для фахівців медичної галузі, коли сімейний лікар буде зацікавлений підтримувати здоров’я людини, нестиме відповідальність за свою роботу, а агенція і громадяни контролюватимуть результат.
– Трохи детальніше – про контроль.
– Передовсім, усе залежатиме від людей. У перший рік реформи вони матимуть право неодноразово змінювати своїх лікарів. (Надалі вже – раз на рік, у вересні). Підходить якість медобслуговування – все гаразд, не влаштовує лікар – то вже розривається угода і починається пошук іншого. Щоправда, існує варіант, коли вже лікар відмовляється від пацієнта. Тоді громадянину пропонується інший спеціаліст керівником медустанови.
– У сімейного лікаря буде право видавати лікарняні листки?
– Так, безумовно.
– Наскільки новітня концепція роботи сімейної медицини є адекватною нашим реаліям?
– Скажімо, так – вона максимально наближена до вимог сьогодення і враховує медичну практику різних країн. Особисто моя думка – все ж таки у первинній ланці медицини треба обов’язково зберегти посади педіатрів. Бо надання медичної допомоги дітям у віці до трьох років відчутно відрізняється від лікування інших категорій пацієнтів. Хоча все, сказане мною вище, досі вважається проектом, тож на шляху до остаточного рішення державне керівництво ще може внести зміни. Сподіваюся, зміни матимуть позитивний характер.
– Який потенціал у первинної ланки медицини на Сновщині?
– Серед іншого, до структури районного центру первинної медико-санітарної допомоги належать п’ять сільських лікарських амбулаторій. На жаль, саме у селах відчувається нестача кадрів, лікар є лише у Тур’ї. Торік молодий спеціаліст отримала призначення в Нові Боровичі, але її мобілізували до армії. Щоб якось зарадити проблемі, було розроблено графік виїздів фахівців у села. Протягом року вони побували майже у всіх віддалених населених пунктах, звідки хворим складно дістатися на прийом у райцентр. Практикується і така форма роботи, як прийом пацієнтів у місті, а потім вони вирушають додому і лікарські призначення їм виконує персонал сільських амбулаторій та фельдшерських пунктів. Разом з цим необхідно обов’язково доопрацювати систему виїздів лікарів у села. Загалом у мережі ПМСД Сновщини проблем із кадрами середнього і молодшого медперсоналу немає, зрештою, в області функціонують чотири навчальні заклади відповідного профілю. Натомість нестача лікарів очевидна. З 14 штатних посад зайняті 11. Більшість лікарів – люди поважного віку, а так би мовити, молоде поповнення приходить не дуже часто. Торік працевлаштовано лише одного сімейного лікарі, цьогоріч – ще одного. І причина такої ситуації відома: для нових спеціалістів не вдається створити сприятливих умов. Скажімо, раніше ті, хто працював у сільській місцевості, отримували трохи більшу зарплатню, по можливості їм надавали житло. Тому нагальна необхідність для місцевої громади – подбати про перспективу, тобто про залучення до роботи у нашому краї нового покоління лікарів.
Окремо хотів би звернути увагу і на необхідність модернізації лікувального обладнання. Якщо сучасними електрокардіографами заклади охорони здоров’я забезпечені доволі нормально, то апаратура для швидкого проведення аналізів залишається для нас мрією. Тож планом на найближчу перспективу є придбання сучасних аналізаторів (гематологічного та сечового).
– Які першочергові завдання ставлять перед собою нині лікарі сімейної медицини?
– Головне – це профілактика здоров’я населення, раннє виявлення хвороб, вдосконалення рівня надання медичної допомоги. А поза тим – робота зосереджена на традиційних напрямках. Якщо людина захворіла, то сімейний лікар стає його головним помічником на шляху до одужання.
– Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяв Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий