Шістнадцятого листопада сновські поштовики спільно з представниками місцевої преси проводили традиційну передплатну акцію. Розпочалася вона зранку і тривала протягом цілого дня.
Заслужену данину поваги викликали у цей день красуні-листоноші на чолі з відданим справі бригадиром Юрієм Рущаком. Їхні натруджені руки без перепочинку виписували квитанції і на „Промінь”, і на „Вісник Ч”, і на „Гарт”, „Деснянку”, інші друковані видання. А ще ж доводилося відповідати на численні запитання, пояснювати ціни, загальні тенденції цьогорічної кампанії, що проходить в умовах безгрошів’я, жорсткої конкуренції, загальної зневіри людей у правдивості озвучуваної інформації.
Вислуховувати усі людські біди на цій акції, слава Богу, не довелося, бо засвідчити свою вірність районці прийшло багато давніх її друзів. Друзів, котрі не те що роки, а десятиліття крокують разом з нею по життю, сприймаючи такою, як є, розуміючи бідність й кадрові проблеми, розуміючи усі перипетії нинішнього буття.
Оголений нерв, який болісно відчуває хворобливий пульс реалій, нагадував вірш, адресований променівцям незмінною дописувачкою Ніною Терещенко (друкуємо у повному обсязі). Саме такі люди, як ця миловидна жіночка, й спонукають нас до творчості, пошуку нових тем, стають розрадою у тяжкі хвилини, яких немало випадає на долю.
Підтримати найближчу газету виявили бажання й улюблені артисти РБК – Оксана Бондаревська, Надія Ніколаєнко, Ніна Кухаренко. Співали народні пісні, та так співали, що аж серце заходилося, що сльози на очах виступали. А глядачі плескали в долоні і дякували за подаровану насолоду. Тим паче, що подарунок припав, як-то кажуть, в яблучко: цього дня поштовики відзначали своє професійне свято – День працівників зв’язку.
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Валентина Терещенко
Ода „Променю”
Хоч важкі часи настали,
Та виписувати „Промінь” я не перестану,
З нетерпінням кожний номер я чекаю,
З задоволенням і радістю читаю.
З „Променем” з дитинства виростали,
Разом з ним країну з руїн піднімали,
Про досягнення й новини він повідомляв,
З днем народження вітав, щастя бажав
І в останній шлях теж він проводжав.
Наш „Промінь” – це краплина в океані преси,
Та для нас він промінчик сонця в дощову негоду.
З ювілеєм ми його вітаєм,
Колективу „Променя” натхнення, успіхів, здоров’я й радості бажаєм!
І наступні покоління з радістю його нехай читають й пам’ятають!
Заслужену данину поваги викликали у цей день красуні-листоноші на чолі з відданим справі бригадиром Юрієм Рущаком. Їхні натруджені руки без перепочинку виписували квитанції і на „Промінь”, і на „Вісник Ч”, і на „Гарт”, „Деснянку”, інші друковані видання. А ще ж доводилося відповідати на численні запитання, пояснювати ціни, загальні тенденції цьогорічної кампанії, що проходить в умовах безгрошів’я, жорсткої конкуренції, загальної зневіри людей у правдивості озвучуваної інформації.
Вислуховувати усі людські біди на цій акції, слава Богу, не довелося, бо засвідчити свою вірність районці прийшло багато давніх її друзів. Друзів, котрі не те що роки, а десятиліття крокують разом з нею по життю, сприймаючи такою, як є, розуміючи бідність й кадрові проблеми, розуміючи усі перипетії нинішнього буття.
Оголений нерв, який болісно відчуває хворобливий пульс реалій, нагадував вірш, адресований променівцям незмінною дописувачкою Ніною Терещенко (друкуємо у повному обсязі). Саме такі люди, як ця миловидна жіночка, й спонукають нас до творчості, пошуку нових тем, стають розрадою у тяжкі хвилини, яких немало випадає на долю.
Підтримати найближчу газету виявили бажання й улюблені артисти РБК – Оксана Бондаревська, Надія Ніколаєнко, Ніна Кухаренко. Співали народні пісні, та так співали, що аж серце заходилося, що сльози на очах виступали. А глядачі плескали в долоні і дякували за подаровану насолоду. Тим паче, що подарунок припав, як-то кажуть, в яблучко: цього дня поштовики відзначали своє професійне свято – День працівників зв’язку.
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Валентина Терещенко
Ода „Променю”
Хоч важкі часи настали,
Та виписувати „Промінь” я не перестану,
З нетерпінням кожний номер я чекаю,
З задоволенням і радістю читаю.
З „Променем” з дитинства виростали,
Разом з ним країну з руїн піднімали,
Про досягнення й новини він повідомляв,
З днем народження вітав, щастя бажав
І в останній шлях теж він проводжав.
Наш „Промінь” – це краплина в океані преси,
Та для нас він промінчик сонця в дощову негоду.
З ювілеєм ми його вітаєм,
Колективу „Променя” натхнення, успіхів, здоров’я й радості бажаєм!
І наступні покоління з радістю його нехай читають й пам’ятають!
Комментариев нет:
Отправить комментарий