Олена КОМПАНЕЦЬ: «Ми стали іншими»

На початку Нового року традиційно підсумовують прожите у році попередньому й будують нові плани.Одне стає зрозумілим: ми всі дуже змінилися, ми стали кардинально іншими за той, 2014-ий рік. І більше вже не житимемо так, як жили, бо усвідомили: є реалії, від яких голову не сховаєш, як страус у пісок.Коли скінчиться ця війна, яку велика влада не наважується називати війною, доки гинутимуть на ній наші безвусі хлопці? Гинутимуть найкращі, найсміливіші, справжні, не ті, хто себе піарить гаслами і на тіло надів вишиванку, а ті, хто до кінця стоять під Донецьким летовищем. Що там за рубежі такі надважливі, де вже, мабуть, жодного камінчика живого не зосталося. А вартують життя вони не одного десятка людей.
Війна своїм чорним крилом торкнулася і наших щорсівчан – одного вбито, декількох поранено…
У другій школі маскувальні сітки, шкарпетки діти з вчителями і волонтерами плетуть, у Сновській, Тихоновицькій, Новоборовицькій, Центрі дитячої та юнацької творчості малюють малюнки, пишуть листи й збирають консервацію. А хтось, на фоні біди, планує подорожі до Єгипту, Таїланду, пускає в небо феєрверки, краде, оббріхує…Як-то кажуть – кожному своє…
Але, шановні, давайте не забувати Майдан, вірити новим змінам, новим реформам, чесно працювати і любити найкращу у світі (хоч і заплакану!) Україну. Слава їй! Низький уклін за гордих і непереборних синів, за дочок, які вірно чекають їх. Нехай усіх нас не покидає Господь Бог, нехай пошле здоровий глузд і прозріння. З Новим роком! З Новими надіями і щастям!