Для жительки Рогізок М.І. Броварник наш візит був повною несподіванкою. А ми просто не могли проїхати повз таку красу. Виявилося, що не лише палісадник перед будинком буяє літнім різноквіттям – у дворі кожен вільний клапоть землі зайнятий трояндами, лілеями, гвоздиками, клематісами, звичними й екзотичними для нашої місцевості рослинами. З ранньої весни, як тільки зійде сніг, зацвітають крокуси й проліски, на зміну їм приходять нарциси й тюльпани – і так до самісіньких морозів. Бо господиня залюблена в квіти – чи то якась дивовижна й рідкісна для нас рослина, а чи хризантеми, безсмертники, гвоздики…
Її чоловік Олександр Васильович свого захоплення не виказує. Але щовечора береться до звичної роботи – поливати усю цю красу. З минулого вересня у зоні АТО служить їх син Валерій. Батьки з сестрою молять Всевишнього, аби уберіг його від усього лихого. Нещодавно воїн приїжджав у відпустку. Ще рік тому жартівливо бурчав, мовляв, краще б на місці квітників картоплю посадили. А нині, після страхіть війни, усе частіше затримувався біля цвітучого розмаїття, милуючись вишуканими витворами природи, замислюючись над законами буття.
Предметом особливої втіхи і гордості Марії Іванівни є ліана, яка нині вкрита вишуканими квіточками ніжно-рожевого кольору. Двір Броварників на вулиці Шевченка одразу привертає до себе увагу: їх сучасний паркан увитий яскравими трояндами. Невеличкі квіточки цілими суцвіттями-букетами звисають із палісадника на вулицю. Сусід В.М. Воробей серед пошановувачів цієї рукотворної краси. Й онук господарів цього ошатного обійстя Микитко полюбляє понюхати гарну квітку, а потім носить на кирпатому носику жовтий пилок.
Звичайно, уся ця краса вимагає багато часу, уваги й зусиль. Але господиня не шкодує сили, бо отримує від свого квіткарства неабияке задоволення. Втім, в Україні завжди біля кожної сільської хати буяли клумби, веселили око й душу яскравою красою.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора
Її чоловік Олександр Васильович свого захоплення не виказує. Але щовечора береться до звичної роботи – поливати усю цю красу. З минулого вересня у зоні АТО служить їх син Валерій. Батьки з сестрою молять Всевишнього, аби уберіг його від усього лихого. Нещодавно воїн приїжджав у відпустку. Ще рік тому жартівливо бурчав, мовляв, краще б на місці квітників картоплю посадили. А нині, після страхіть війни, усе частіше затримувався біля цвітучого розмаїття, милуючись вишуканими витворами природи, замислюючись над законами буття.
Предметом особливої втіхи і гордості Марії Іванівни є ліана, яка нині вкрита вишуканими квіточками ніжно-рожевого кольору. Двір Броварників на вулиці Шевченка одразу привертає до себе увагу: їх сучасний паркан увитий яскравими трояндами. Невеличкі квіточки цілими суцвіттями-букетами звисають із палісадника на вулицю. Сусід В.М. Воробей серед пошановувачів цієї рукотворної краси. Й онук господарів цього ошатного обійстя Микитко полюбляє понюхати гарну квітку, а потім носить на кирпатому носику жовтий пилок.
Звичайно, уся ця краса вимагає багато часу, уваги й зусиль. Але господиня не шкодує сили, бо отримує від свого квіткарства неабияке задоволення. Втім, в Україні завжди біля кожної сільської хати буяли клумби, веселили око й душу яскравою красою.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий