Минулого тижня до редакції „Променя” прийшли два ветерани-залізничники – І.М. Кожеров та О.А. Дорощенко. Вони звернулися з проханням приділити увагу одній ніби й невеличкій, але все ж таки значимій для них проблемі.
Річ у тім, що днями керівництво локомотивного депо ухвалило рішення: митися в душі на підприємстві можуть лише діючі робітники. Відповідно, пенсіонери тепер вже не можуть користуватися такою послугою. І.М. Кожеров та О.А. Дорощенко вважають, що це неправильно. Дійсно, до певної міри цю думку можна визнати слушною. Адже для них і деяких їхніх колег, які теж перебувають на заслуженому відпочинку, візит до депівської душової – це, напевно,- не просто побутова зручність. Це ще й можливість побачити колишніх знайомих, поспілкуватися, дізнатися новини про своє колишнє місце роботи. Зрештою, залізничникам властиве відчуття солідарності, вони навіть у похилому віці продовжують цікавитися – як живе галузь, як працює транспорт. Словом, просто по-людськи їх можна зрозуміти.
За роз’ясненням стосовно виниклої ситуації довелося звернутися до головного інженера депо С.В. Котляревського. Він пояснив, що причина обмеження доступу в душові пенсіонерам – суто економічна. Наразі для депо доведено місячний ліміт споживання газу в обсязі 1500 кубометрів. Кожна людина розуміє, що це – мізер для такого великого промислового об’єкта. Якщо котельня грітиме воду для душових у таких же обсягах, як і раніше, то газу вистачить менш як на три тижні. У такому випадку постає логічне запитання: невже решту місяця робітники митимуться холодною водою? В нинішніх умовах уся залізнична галузь змушена вдаватися до заощадження енергоресурсів, тож рішення, ухвалене у депо „Щорс”, є цілком вимушеним. Такі реалії. Можливо, у майбутньому справи поліпшаться і пенсіонери знову матимуть можливість користуватися душовою. Поки що лишається сподіватися на розуміння з боку людей.
Річ у тім, що днями керівництво локомотивного депо ухвалило рішення: митися в душі на підприємстві можуть лише діючі робітники. Відповідно, пенсіонери тепер вже не можуть користуватися такою послугою. І.М. Кожеров та О.А. Дорощенко вважають, що це неправильно. Дійсно, до певної міри цю думку можна визнати слушною. Адже для них і деяких їхніх колег, які теж перебувають на заслуженому відпочинку, візит до депівської душової – це, напевно,- не просто побутова зручність. Це ще й можливість побачити колишніх знайомих, поспілкуватися, дізнатися новини про своє колишнє місце роботи. Зрештою, залізничникам властиве відчуття солідарності, вони навіть у похилому віці продовжують цікавитися – як живе галузь, як працює транспорт. Словом, просто по-людськи їх можна зрозуміти.
За роз’ясненням стосовно виниклої ситуації довелося звернутися до головного інженера депо С.В. Котляревського. Він пояснив, що причина обмеження доступу в душові пенсіонерам – суто економічна. Наразі для депо доведено місячний ліміт споживання газу в обсязі 1500 кубометрів. Кожна людина розуміє, що це – мізер для такого великого промислового об’єкта. Якщо котельня грітиме воду для душових у таких же обсягах, як і раніше, то газу вистачить менш як на три тижні. У такому випадку постає логічне запитання: невже решту місяця робітники митимуться холодною водою? В нинішніх умовах уся залізнична галузь змушена вдаватися до заощадження енергоресурсів, тож рішення, ухвалене у депо „Щорс”, є цілком вимушеним. Такі реалії. Можливо, у майбутньому справи поліпшаться і пенсіонери знову матимуть можливість користуватися душовою. Поки що лишається сподіватися на розуміння з боку людей.
Комментариев нет:
Отправить комментарий