Багато років і десятиліть тут був дитячий садок. Потім він довго залишався не затребуваним, тож міська влада роздала приміщення під житло. За півтора десятка років у дворі майже виросло ціле покоління.
Певно, сприятлива аура добра оселилася тут назавжди, бо особливо гарно почуваються тут саме діти. Спочатку переважали хлопчаки, у колі інтересів яких зазвичай стрілячки, машинки, велосипеди, футбол. Втім, Вова часто організовував вікторини та інтелектуальні ігри або влаштовував імпровізовані концерти, граючи на різних музичних інструментах. Зараз у дворі здебільшого дівчатка, які також полюбляють рухливі ігри. Але яка з них у глибині душі не мріє стати артисткою. Тож за півтора місяця канікул уже вдруге для прихильників аматорського мистецтва влаштували самодіяльний концерт.
Йому передувала ретельна підготовка. Добирали репертуар, костюми, проводили репетиції, підбирали музичний супровід. Одного дня на електричному стовпі з’явилося оголошенння із запрошенням на благодійний концерт. Його з однаковим нетерпінням чекали всі: й артисти, й шанувальники їх талантів. Зносилися з усього двору лави, влаштовувався імпровізований буфет, у якому пропонували солодкі напої і наїдки. І ось, нарешті, довгоочікувана мить настала. Ведучі концерту Аліна з Лізою запрошують усіх до активного відпочинку. Під фонограму співали сучасні пісні, старанно танцювали, ставили уривки з казок, виконували акробатичні етюди.
Публіка була дуже експресивна і вдячна. Аплодувати починали ще до початку номера художньої самодіяльності, а вже по закінченні його аплодисменти переростали в овації. Солістам підспівували всі, хто хоч трохи знав слова, плескали в долоні, підтанцьовували. Було повним єднання залу зі сценою. Саша з Діаною, Ніка з Поліною, Сергійко і, звичайно, Аліна з Лізою поодинці й усі разом зривали оплески, дивуючи своїми талантами. Усі діти талановиті, й чудово, якщо батьки допомагають не лише віднайти, а й розвинути ці таланти. А ще заповнити корисними й цікавими справами чудові дні літніх канікул.
Матусі й татусі, бабусі й дідусі, просто сусіди прощали артистам дрібні промахи, підказували забуті слова, дуже бурхливо реагували на вихід на імпровізовану сцену чи то старших дівчаток, а чи трирічної Ніки, яка до справи поставилася дуже серйозно й відповідально. Понад годину ми набивали долоні, вдячні за позитивні емоції. Отриманого заряду бадьорості вистачило надовго, адже при кожній щоденній зустрічі з маленькими артистами знову й знову спливали спогади про незвичайний концерт. Усе закінчилося солодкими подарунками для тих, хто серед сірих буднів влаштував усім справжнє свято.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора
Певно, сприятлива аура добра оселилася тут назавжди, бо особливо гарно почуваються тут саме діти. Спочатку переважали хлопчаки, у колі інтересів яких зазвичай стрілячки, машинки, велосипеди, футбол. Втім, Вова часто організовував вікторини та інтелектуальні ігри або влаштовував імпровізовані концерти, граючи на різних музичних інструментах. Зараз у дворі здебільшого дівчатка, які також полюбляють рухливі ігри. Але яка з них у глибині душі не мріє стати артисткою. Тож за півтора місяця канікул уже вдруге для прихильників аматорського мистецтва влаштували самодіяльний концерт.
Йому передувала ретельна підготовка. Добирали репертуар, костюми, проводили репетиції, підбирали музичний супровід. Одного дня на електричному стовпі з’явилося оголошенння із запрошенням на благодійний концерт. Його з однаковим нетерпінням чекали всі: й артисти, й шанувальники їх талантів. Зносилися з усього двору лави, влаштовувався імпровізований буфет, у якому пропонували солодкі напої і наїдки. І ось, нарешті, довгоочікувана мить настала. Ведучі концерту Аліна з Лізою запрошують усіх до активного відпочинку. Під фонограму співали сучасні пісні, старанно танцювали, ставили уривки з казок, виконували акробатичні етюди.
Публіка була дуже експресивна і вдячна. Аплодувати починали ще до початку номера художньої самодіяльності, а вже по закінченні його аплодисменти переростали в овації. Солістам підспівували всі, хто хоч трохи знав слова, плескали в долоні, підтанцьовували. Було повним єднання залу зі сценою. Саша з Діаною, Ніка з Поліною, Сергійко і, звичайно, Аліна з Лізою поодинці й усі разом зривали оплески, дивуючи своїми талантами. Усі діти талановиті, й чудово, якщо батьки допомагають не лише віднайти, а й розвинути ці таланти. А ще заповнити корисними й цікавими справами чудові дні літніх канікул.
Матусі й татусі, бабусі й дідусі, просто сусіди прощали артистам дрібні промахи, підказували забуті слова, дуже бурхливо реагували на вихід на імпровізовану сцену чи то старших дівчаток, а чи трирічної Ніки, яка до справи поставилася дуже серйозно й відповідально. Понад годину ми набивали долоні, вдячні за позитивні емоції. Отриманого заряду бадьорості вистачило надовго, адже при кожній щоденній зустрічі з маленькими артистами знову й знову спливали спогади про незвичайний концерт. Усе закінчилося солодкими подарунками для тих, хто серед сірих буднів влаштував усім справжнє свято.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий