Децентралізація чи колективізація?

У співбесідах із сільськими головами, медичними працівниками, освітянами, пересічними громадянами щодо децентралізації я почув такі висловлювання:
- Для основної маси громадян децентралізація є загадкою.


- Сільські голови не мають даних про фінансове становище громад, котрі бажають об’єднатись, і ніхто не знає загальної фінансової спроможності централізованих громад.
- Центри громад, котрі можуть бути розміщені в сільській місцевості, не мають достатньої кількості будівель і приміщень для розміщення відповідних служб.
- Вщент розбиті дороги із твердим покриттям ускладнюють пряме сполучення із центральними населеними пунктами, включаючи автобусне, навіть при наявності такого транспорту. Із таким існуючим станом доріг бюджет жодної громади не в змозі забезпечити їх не те що будівництва, а навіть ремонту.
- Проблема підбору кадрів. У центральному населеному пункті повинні сконцентруватися усі служби, котрі мають бути забезпечені відповідними профільними спеціалістами. В селі таких людей майже нема, а для залучення працівників із інших населених пунктів необхідно або надавати житло, або забезпечити їх пересування. І одне, й інше не можливе через відсутність квартир та автобусного сполучення. При переселенні ж сімей із сіл громади до центру виникає загроза швидкого вимирання інших населених пунктів.
- Замість сільських голів в населених пунктах планується обирати старост. Нікому не відомі їх повноваження, надання робочого місця та, можливо, секретаря чи писаря, а також сучасних засобів зв’язку. Це аж нічим не відрізняється від сучасної структури, окрім бухгалтерії, котру і в даних умовах можна зробити централізованою. Таким чином, зменшення бюджетних витрат не спостерігається.
- Необхідно мати не тільки надійні засоби зв’язку, а й Інтернет - комунікації із доступом до послуг в усіх відповідних сферах. До цього не готові не тільки на місцях, а й у центральних органах влади.
Бюджет країни чи то в сьогоднішньому, чи децентралізованому вигляді, в загальному плані суми доходів не змінює. Тому для проведення такої реформи державі необхідно заздалегідь підготувати інфраструктури запланованих центрів територіальних громад до їх життєдіяльності, кадрове забезпечення відповідними фахівцями, включаючи їх побут, ремонт та будівництво доріг для автобусного сполучення і т. д., а не спихнути раптово усі проблеми на новоутворені формування, як-то кажуть, із хворої голови на здорову. На жаль, на даному етапі ми до цього не готові.
Г.СКИДАН, депутат райради, фракція «Батьківщина»