Вона була дружиною третього із князів Київської Русі – Ігоря і бабусею п’ятого із князів – св. Володимира. По смерті чоловіка, через малолітство сина Святослава, правила князівством. Правила дуже мудро, тож і називали її мудрою.
Народ любив і шанував свою княгиню. У її час дехто з киян уже були християнами. Із розмов із християнами вона збагнула своїм розумом, що язичницька релігія є хибною, а християнська – істинна, і наважилася стати християнкою. Для хрещення з великою пишністю вирушила вона до Константинополя, де її прийняли й урочисто хрестили. Сам імператор Костянтин Багрянородний був хрещеним батьком її, а здійснював хрещення сам патріарх Полієвкт, славний святістю життя і освітою. «Благословенна ти між руськими жонами, - вітав новохрещену княгиню патріарх. – Ти залишила пітьму і возлюбила світло. Сини Русі не перестануть благословляти тебе у всі роди родів». Повернувшись на Батьківщину, решту свого життя св. княгиня провела в подвигах християнського благочестя. Вона докладала багато зусиль, щоб син її Святослав прийняв християнську віру, але він відмовився. Утішалася св. Ольга тим, що він не забороняв своїм підданим приймати християнську віру. Вона старалася посіяти перші зерна християнства в серця онуків своїх: Володимира, Олега і Ярополка, хоч і не наважилася хрестити їх, побоюючись непокірного сина. Подорожувала містами й селами, скрізь проповідуючи Євангеліє. Багато хто хрестився, сприйнявши її проповіді, чому називають св. княгиню рівноапостольною. Померла св. Ольга в 969 році. Під час княжіння св. Володимира, при перебудові церкви, де похована була св. Ольга, мощі її були знайдені абсолютно нетлінними. Але надалі були сховані й залишаються невідомо де. 24 липня відзначають день смерті княгині Ольги.
Отець ПАВЛО,
благочинний церков Щорського району
Народ любив і шанував свою княгиню. У її час дехто з киян уже були християнами. Із розмов із християнами вона збагнула своїм розумом, що язичницька релігія є хибною, а християнська – істинна, і наважилася стати християнкою. Для хрещення з великою пишністю вирушила вона до Константинополя, де її прийняли й урочисто хрестили. Сам імператор Костянтин Багрянородний був хрещеним батьком її, а здійснював хрещення сам патріарх Полієвкт, славний святістю життя і освітою. «Благословенна ти між руськими жонами, - вітав новохрещену княгиню патріарх. – Ти залишила пітьму і возлюбила світло. Сини Русі не перестануть благословляти тебе у всі роди родів». Повернувшись на Батьківщину, решту свого життя св. княгиня провела в подвигах християнського благочестя. Вона докладала багато зусиль, щоб син її Святослав прийняв християнську віру, але він відмовився. Утішалася св. Ольга тим, що він не забороняв своїм підданим приймати християнську віру. Вона старалася посіяти перші зерна християнства в серця онуків своїх: Володимира, Олега і Ярополка, хоч і не наважилася хрестити їх, побоюючись непокірного сина. Подорожувала містами й селами, скрізь проповідуючи Євангеліє. Багато хто хрестився, сприйнявши її проповіді, чому називають св. княгиню рівноапостольною. Померла св. Ольга в 969 році. Під час княжіння св. Володимира, при перебудові церкви, де похована була св. Ольга, мощі її були знайдені абсолютно нетлінними. Але надалі були сховані й залишаються невідомо де. 24 липня відзначають день смерті княгині Ольги.
Отець ПАВЛО,
благочинний церков Щорського району
Комментариев нет:
Отправить комментарий