Свого часу нашій землячці Ользі Примак випала нагода попрацювати в Норвегії. Також вона побувала і в деяких інших європейських країнах. При цьому їй довелося використовувати переважно авіатранспорт. Принагідно „Промінь” попрохав Ольгу розповісти читачам по свій досвід подорожей літаком. Для майбутніх мандрівників він може виявитися доволі повчальним.
–Зі свого досвіду подорожування Європою можу сказати, що там авіатранспорт дійсно є загальнодоступним. І причина – не лише у високій заробітній платні середньостатистичного європейця. Просто за певних умов скористатися літаком – доволі недорого. Вперше мене навела на цю думку знайома англійка, яка розповіла, що одного разу придбала квиток на рейс Лондон (Англія) – Гамбург (Німеччина) лише за 5 євро. (Зараз це півтори сотні гривень на наші гроші). Але політ вона планувала за півроку, що є однією з найголовніших умов отримання шансу на дешевий авіапереліт.
Неодмінним позитивом на європейському ринку пасажирських авіаперевезень є можливість вибору. Хто хоче летіти в комфорті, сидячи в обтягнутому шкірою кріслі, смачно пообідати на висоті 11 кілометрів і прибути в місце призначення за зручним графіком – той обирає німецьку компанію Люфтганза. Але при цьому людина усвідомлює, що викладе за все чималу суму. А ось хто звик рахувати свої гроші, то для нього є так звана економ-пропозиція від інших фірм. Приклад: в українських реаліях можна взяти напрямок Київ-Осло (Норвегія). Якщо зараз планувати виліт на 1 вересня, то подорож у літаку Люфтганзи обійдеться в приблизно 7500 гривень, у KLM (голландської) - 6400, а Міжнародних авіаліній України – 5700. Але це ситуація нашого авіаринку. В європейських країнах вона інакша, тобто ціни відчутно нижчі. Коли я жила і працювала в Норвегії, то трапилася хороша пропозиція від тамтешньої авіакомпанії Norwegian –злітати до Стокгольма (Швеція) і Хельсінки (Фінляндія), заплативши лише по 40 доларів за один рейс (1000 гривень). Така доступність дозволяє майже кожному бажаючому вирушити в подорож, а повітряний транспорт не відчуває нестачі пасажирів – рідко коли доводиться бачити напівпорожній салон літака. Інколи навіть констатується парадоксальний факт. Скажімо, від норвезького міста Тронхейм до аеропорту доїхати на таксі – 30 хвилин, а коштує така послуга 80 доларів. Тобто злітати до Фінляндії буває дешевше...
Придбати авіаквиток в Європі – не проблема для людини, яка оволоділа процедурою карткових банківських розрахунків VISA. Достатньо зайти на Інтернет-сайт для подорожуючих (скажімо – expedia.no) або на сервісний ресурс вподобаної авіакомпанії, обрати рейс, заповнити замовлення, ввести номер картки, код і для надійності – коротку секретну інформацію (фразу тощо) для ідентифікації власника. Надалі - в аеропорту роздрукувати посадковий талон і супровідні документи на багаж. Для цього там встановлені спеціальні автомати.
Якщо вести мову про сам переліт, то 2,3 або й 5 годин, проведених у повітрі, зазвичай минають швидко. І дискомфорт від потрапляння в зону турбулентності – явище не надто часте. Натомість перевага літака є очевидною, адже людина оперативно дістається в пункт свого призначення. Простіше кажучи – поснідати вдома, у Києві, а за обід сісти вже в Осло (Норвегія). І ще цікавий момент: у Європі після вдалої посадки не прийнято, щоб пасажири аплодували пілоту. Там вважають подібну майстерність обов’язком, а не приводом для вияву схвальних почуттів.
Окрема тема – європейські аеропорти. У своїй більшості вони мають суто утилітарне призначення, тобто не є зразками вишуканої архітектури. Головне на авіавокзалі – зручність для пасажирів. У Стокгольмі (Швеція) на видному місці, під літерою „І”, завжди знаходяться інформцентри, де людина може знайти карти міста і країни, придбати „картку туриста”, яку використовують як проїзний квиток у громадському транспорті й для відвідування музеїв. (Це дозволяє економити гроші). У Талліні (Естонія) вокзал дивує тишею і чистотою, всюди підлога застелена ковроліном. Натомість у Марселі (Франція) ніщо не справляє особливого враження. Де дійсно цікаво, так це в міжнародному аеропорту Амстердама (Голландія). Він просто гігантський і дуже сучасний. Всюди вказівними з потрібною інформацією, куди йти і де та що взяти – людині зорієнтуватися напрочуд легко. У приміщеннях діють рухомі доріжки, ескалатори, які значно полегшують пересування. Взагалі, складається враження, що там є все: готелі, кафе, магазини, крамниці з сувенірами, дитячий гральний майданчик – навіть казино, масажний салон, картинна галерея і... безкоштовна бібліотека. (Книжки ніхто не охороняє, просто висить оголошення – брати їх із собою не можна). Біля крісел для відпочинку встановлені планшети з різноманітною інформацією про Голландію та Амстердам. Також кому треба – є пункт безкоштовної підзарядки телефона або нот-бука. Що показово: впадає в очі така відмінність головного українського аеропорта – в Борисполі – від європейських: у нас зазвичай неподалік від входу знаходиться пункт, в якому багажні сумки та валізи за певну платню запаковують у плівку – щоб ватажники не покрали речі. За кордоном подібним чином плівку використовують украй рідко, напевно, там злодіїв усе ж таки менше. Принагідно варто додати, що в Борисполі все ж таки є одна відчутна перевага – безкоштовний доступ до wi-fi Інтернету.
Загалом же авіаперельоти між європейськими країнами напрочуд пізнавальні й дають змогу відкрити для себе навколишній світ. Спостерігаючи за пасажирами, які поспішають на посадку або тільки-но прилетіли, можна навіть розрізнити європейців і наших співвітчизників. Іноземці – просто і зручно вдягнені, а ось наші – дуже часто – з наборами золотих прикрас, жінки в черевиках на високих підборах. Словом, у кожному своє уявлення, як вбиратися для подорожі. Хоча не це головне. Політ – це майже завжди нові емоції. Коли літак летить у безхмарному небі – мало хто з пасажирів може відірватися від пейзажу, що видніється через ілюмінатор. А просто захоплює дух шикарна картина якого-небудь вечірнього міста, безліч вогнів, які розмальовують землю химерними візерунками яскравого життя. Таке не забувається.
Фото з архіву Ольги ПРИМАК
–Зі свого досвіду подорожування Європою можу сказати, що там авіатранспорт дійсно є загальнодоступним. І причина – не лише у високій заробітній платні середньостатистичного європейця. Просто за певних умов скористатися літаком – доволі недорого. Вперше мене навела на цю думку знайома англійка, яка розповіла, що одного разу придбала квиток на рейс Лондон (Англія) – Гамбург (Німеччина) лише за 5 євро. (Зараз це півтори сотні гривень на наші гроші). Але політ вона планувала за півроку, що є однією з найголовніших умов отримання шансу на дешевий авіапереліт.
Неодмінним позитивом на європейському ринку пасажирських авіаперевезень є можливість вибору. Хто хоче летіти в комфорті, сидячи в обтягнутому шкірою кріслі, смачно пообідати на висоті 11 кілометрів і прибути в місце призначення за зручним графіком – той обирає німецьку компанію Люфтганза. Але при цьому людина усвідомлює, що викладе за все чималу суму. А ось хто звик рахувати свої гроші, то для нього є так звана економ-пропозиція від інших фірм. Приклад: в українських реаліях можна взяти напрямок Київ-Осло (Норвегія). Якщо зараз планувати виліт на 1 вересня, то подорож у літаку Люфтганзи обійдеться в приблизно 7500 гривень, у KLM (голландської) - 6400, а Міжнародних авіаліній України – 5700. Але це ситуація нашого авіаринку. В європейських країнах вона інакша, тобто ціни відчутно нижчі. Коли я жила і працювала в Норвегії, то трапилася хороша пропозиція від тамтешньої авіакомпанії Norwegian –злітати до Стокгольма (Швеція) і Хельсінки (Фінляндія), заплативши лише по 40 доларів за один рейс (1000 гривень). Така доступність дозволяє майже кожному бажаючому вирушити в подорож, а повітряний транспорт не відчуває нестачі пасажирів – рідко коли доводиться бачити напівпорожній салон літака. Інколи навіть констатується парадоксальний факт. Скажімо, від норвезького міста Тронхейм до аеропорту доїхати на таксі – 30 хвилин, а коштує така послуга 80 доларів. Тобто злітати до Фінляндії буває дешевше...
Придбати авіаквиток в Європі – не проблема для людини, яка оволоділа процедурою карткових банківських розрахунків VISA. Достатньо зайти на Інтернет-сайт для подорожуючих (скажімо – expedia.no) або на сервісний ресурс вподобаної авіакомпанії, обрати рейс, заповнити замовлення, ввести номер картки, код і для надійності – коротку секретну інформацію (фразу тощо) для ідентифікації власника. Надалі - в аеропорту роздрукувати посадковий талон і супровідні документи на багаж. Для цього там встановлені спеціальні автомати.
Якщо вести мову про сам переліт, то 2,3 або й 5 годин, проведених у повітрі, зазвичай минають швидко. І дискомфорт від потрапляння в зону турбулентності – явище не надто часте. Натомість перевага літака є очевидною, адже людина оперативно дістається в пункт свого призначення. Простіше кажучи – поснідати вдома, у Києві, а за обід сісти вже в Осло (Норвегія). І ще цікавий момент: у Європі після вдалої посадки не прийнято, щоб пасажири аплодували пілоту. Там вважають подібну майстерність обов’язком, а не приводом для вияву схвальних почуттів.
Окрема тема – європейські аеропорти. У своїй більшості вони мають суто утилітарне призначення, тобто не є зразками вишуканої архітектури. Головне на авіавокзалі – зручність для пасажирів. У Стокгольмі (Швеція) на видному місці, під літерою „І”, завжди знаходяться інформцентри, де людина може знайти карти міста і країни, придбати „картку туриста”, яку використовують як проїзний квиток у громадському транспорті й для відвідування музеїв. (Це дозволяє економити гроші). У Талліні (Естонія) вокзал дивує тишею і чистотою, всюди підлога застелена ковроліном. Натомість у Марселі (Франція) ніщо не справляє особливого враження. Де дійсно цікаво, так це в міжнародному аеропорту Амстердама (Голландія). Він просто гігантський і дуже сучасний. Всюди вказівними з потрібною інформацією, куди йти і де та що взяти – людині зорієнтуватися напрочуд легко. У приміщеннях діють рухомі доріжки, ескалатори, які значно полегшують пересування. Взагалі, складається враження, що там є все: готелі, кафе, магазини, крамниці з сувенірами, дитячий гральний майданчик – навіть казино, масажний салон, картинна галерея і... безкоштовна бібліотека. (Книжки ніхто не охороняє, просто висить оголошення – брати їх із собою не можна). Біля крісел для відпочинку встановлені планшети з різноманітною інформацією про Голландію та Амстердам. Також кому треба – є пункт безкоштовної підзарядки телефона або нот-бука. Що показово: впадає в очі така відмінність головного українського аеропорта – в Борисполі – від європейських: у нас зазвичай неподалік від входу знаходиться пункт, в якому багажні сумки та валізи за певну платню запаковують у плівку – щоб ватажники не покрали речі. За кордоном подібним чином плівку використовують украй рідко, напевно, там злодіїв усе ж таки менше. Принагідно варто додати, що в Борисполі все ж таки є одна відчутна перевага – безкоштовний доступ до wi-fi Інтернету.
Загалом же авіаперельоти між європейськими країнами напрочуд пізнавальні й дають змогу відкрити для себе навколишній світ. Спостерігаючи за пасажирами, які поспішають на посадку або тільки-но прилетіли, можна навіть розрізнити європейців і наших співвітчизників. Іноземці – просто і зручно вдягнені, а ось наші – дуже часто – з наборами золотих прикрас, жінки в черевиках на високих підборах. Словом, у кожному своє уявлення, як вбиратися для подорожі. Хоча не це головне. Політ – це майже завжди нові емоції. Коли літак летить у безхмарному небі – мало хто з пасажирів може відірватися від пейзажу, що видніється через ілюмінатор. А просто захоплює дух шикарна картина якого-небудь вечірнього міста, безліч вогнів, які розмальовують землю химерними візерунками яскравого життя. Таке не забувається.
Фото з архіву Ольги ПРИМАК
Комментариев нет:
Отправить комментарий