Схоже, пару тижнів тому Щорс став місцем проведення „циганських гастролей”. Принаймні, на „Коржівському базарі” наші земляки бачили циган, а потім одна мешканка міста виявила, що в неї зник гаманець.
(Тут доречно буде процитувати відомого класика телевізійної пропаганди: «Співпадіння? Не думаю»). Сума там була невеличкою, але ж, як-то кажуть, питання не у сумі, а в принципі: чому це якась наволоч серед білого дня нишпорить у людей по кишенях? Тим більше, що приблизно тоді ж у реалізаторки курей (від місцевого птахопідприємства) хтось поцупив торговельну виручку – понад п’ять тисяч гривень. Громадськість сподівається, що міліція знайде злочинців. (Звісна річ, якщо дані про цю подію були офіційно внесені до єдиного державного реєстру розслідувань. Бо інакше може постати відома ситуація: нема справи – нема кого і шукати). Також доволі прикметним для нашого краю випадком стала крадіжка у Щорсі в ніч з 20 на 21 липня скутера. Стояв він біля одного з п’ятиповерхових будинків у центрі міста і... зник. (У правоохоронців дуже популярне таке формування – „зник”. Саме „не вкрали”, а „зник”. У Щорсі та селах району непоодинокими є приклади, коли „зникають” велосипеди, мобільні телефони. І ось надійшла черга скутера – мабуть, він сам завівся й кудись поїхав. Або випарувався – разом з вечірньою росою. Хоча це наче ж не кінь, який теоретично дійсно міг би відв’язатися від конов’язі й кудись рушити. Тобто зникнути). Знову ж таки – чи встановлять співробітники міліції особу злочинця й чи повернуть вкрадений скутер власниці?
І напрочуд резонансною подією минулого тижня стало пограбування у Щорсі громадянина США Леррі Х’юстона. (Коротко нагадаємо: він цього літа доклав чимало зусиль для облаштування міського пляжу на річці Снов. Зробив стільки хорошого для тутешньої громади – і став об’єктом для злочинного нападу). Отже, 25 липня близько 10-ої години ранку Леррі (так його кличуть знайомі у Щорсі) вирушив на великий базар і купив собі велосипед. Повертався на пляж стежкою, яка пролягає від залізничного переїзду до річки вздовж колії. Десь за пару сотень метрів до мосту він побачив двох чоловіків зрілого віку (до 40 років), добре вдягнених. Перший пропустив велосипедиста, а другий вдарив американця літровою пляшкою пива по голові. Попри свій худорлявий і непоказний зовнішній вигляд Леррі вчинив опір, по ходу бійки з одним із нападників вони скотилися із залізничного насипу. Потім другий грабіжник наніс американцю удари ногою по голові. Той почав кликати на допомогу, намагаючись при цьому піднятися на стежку. Злочинці ж, встигнувши зірвати з нього барсетку, де були його паспорт, водійське посвідчення, гроші, айфон і банківські картки, ретирувалися. Згодом на місце події прибули співробітники міліції, постраждалому надали меддопомогу в районній лікарні. Під час дачі свідчень правоохоронцям Леррі Х’юстоном за перекладача була колишня вчителька англійської мови В.Р. Закружна. Закордонний гість нашого міста вже звернувся до посольства США, там йому запропонували всю необхідну допомогу, зокрема - зробити за декілька днів новий паспорт. (Але потрібні фотографії, а робити їх, доки на обличчі синці, Леррі поки що вирішив зачекати). Знову ж таки – наскільки оперативно місцева міліція затримає злочинців? Хоча не виключено, що декому може прийти в голову думка кваліфікувати цю подію не як пограбування, а як звичайне хуліганство. Також є варіант: хтось чекатиме, доки американець у серпні повернеться додому, а потім проблема сама „по-тихому” розв’яжеться. На крайній випадок можна знайти пару „цапів-відбувайл”, котрі візьмуть на себе скоєння злочину. Наразі ж справжні грабіжники на свободі й цілком ймовірно – планують нові злочини проти людей. Адже безкарність породжує в них відчуття вседозволеності.
(Тут доречно буде процитувати відомого класика телевізійної пропаганди: «Співпадіння? Не думаю»). Сума там була невеличкою, але ж, як-то кажуть, питання не у сумі, а в принципі: чому це якась наволоч серед білого дня нишпорить у людей по кишенях? Тим більше, що приблизно тоді ж у реалізаторки курей (від місцевого птахопідприємства) хтось поцупив торговельну виручку – понад п’ять тисяч гривень. Громадськість сподівається, що міліція знайде злочинців. (Звісна річ, якщо дані про цю подію були офіційно внесені до єдиного державного реєстру розслідувань. Бо інакше може постати відома ситуація: нема справи – нема кого і шукати). Також доволі прикметним для нашого краю випадком стала крадіжка у Щорсі в ніч з 20 на 21 липня скутера. Стояв він біля одного з п’ятиповерхових будинків у центрі міста і... зник. (У правоохоронців дуже популярне таке формування – „зник”. Саме „не вкрали”, а „зник”. У Щорсі та селах району непоодинокими є приклади, коли „зникають” велосипеди, мобільні телефони. І ось надійшла черга скутера – мабуть, він сам завівся й кудись поїхав. Або випарувався – разом з вечірньою росою. Хоча це наче ж не кінь, який теоретично дійсно міг би відв’язатися від конов’язі й кудись рушити. Тобто зникнути). Знову ж таки – чи встановлять співробітники міліції особу злочинця й чи повернуть вкрадений скутер власниці?
І напрочуд резонансною подією минулого тижня стало пограбування у Щорсі громадянина США Леррі Х’юстона. (Коротко нагадаємо: він цього літа доклав чимало зусиль для облаштування міського пляжу на річці Снов. Зробив стільки хорошого для тутешньої громади – і став об’єктом для злочинного нападу). Отже, 25 липня близько 10-ої години ранку Леррі (так його кличуть знайомі у Щорсі) вирушив на великий базар і купив собі велосипед. Повертався на пляж стежкою, яка пролягає від залізничного переїзду до річки вздовж колії. Десь за пару сотень метрів до мосту він побачив двох чоловіків зрілого віку (до 40 років), добре вдягнених. Перший пропустив велосипедиста, а другий вдарив американця літровою пляшкою пива по голові. Попри свій худорлявий і непоказний зовнішній вигляд Леррі вчинив опір, по ходу бійки з одним із нападників вони скотилися із залізничного насипу. Потім другий грабіжник наніс американцю удари ногою по голові. Той почав кликати на допомогу, намагаючись при цьому піднятися на стежку. Злочинці ж, встигнувши зірвати з нього барсетку, де були його паспорт, водійське посвідчення, гроші, айфон і банківські картки, ретирувалися. Згодом на місце події прибули співробітники міліції, постраждалому надали меддопомогу в районній лікарні. Під час дачі свідчень правоохоронцям Леррі Х’юстоном за перекладача була колишня вчителька англійської мови В.Р. Закружна. Закордонний гість нашого міста вже звернувся до посольства США, там йому запропонували всю необхідну допомогу, зокрема - зробити за декілька днів новий паспорт. (Але потрібні фотографії, а робити їх, доки на обличчі синці, Леррі поки що вирішив зачекати). Знову ж таки – наскільки оперативно місцева міліція затримає злочинців? Хоча не виключено, що декому може прийти в голову думка кваліфікувати цю подію не як пограбування, а як звичайне хуліганство. Також є варіант: хтось чекатиме, доки американець у серпні повернеться додому, а потім проблема сама „по-тихому” розв’яжеться. На крайній випадок можна знайти пару „цапів-відбувайл”, котрі візьмуть на себе скоєння злочину. Наразі ж справжні грабіжники на свободі й цілком ймовірно – планують нові злочини проти людей. Адже безкарність породжує в них відчуття вседозволеності.
Комментариев нет:
Отправить комментарий