У цьому вкотре переконалася на власній шкурі минулої середи. На зборах громадян села Великий Щимель керівник опозиційної у районній раді фракції ВО «Батьківщина» Г.А. Скидан критикував усіх і кожного, у тому числі й районну газету. Присутні в залі сприймали його виступ дуже неоднозначно. Але про все по порядку.Сільський голова Б.О. Добродій підготував докладний звіт про життя громади і її мешканців. Зокрема, тут зареєстрований 831 житель, ще 46 чоловік постійно проживає, але не зареєстровані тут. Село має перспективу, бо в ньому47 дошкільнят, 96 школярів, 504 людей працездатного віку. Інша справа, що роботу кожен шукає, де може – 247 трудяться на підприємствах, в установах та організаціях сільради та міста. Решта або зовсім не працює, або знайшли своє місце на пилорамах, у Чернігові, Києві, шестеро – в Москві, четверо – в Італії. За рік народилося 6 немовлят, а також померло 12 чоловік. З початку нинішнього року народилося двоє і померла одна людина.
- Село наше газифіковане, - продовжив очільник громади. – За минулий рік ще 6 будинків підключили до природного газу.
Виконком сільради та депутати вчасно розглядали звернення громадян. Серед питань, які завжди викликають у селян чи не найбільший інтерес, закупівля молока у населення. На території Великощимельської сільради працює два заготівельники – ПАТ «Куликівське молоко» та філія «Менський сир» ППКФ «Прометей», які на сьогодні платять 2 грн. 60 коп. за кілограм молока базисної жирності. Це на 40 коп. дорожче, ніж у цей період торік. Щорський молокозавод пропонує вищу закупівельну ціну, але туди потрібно самим возити молоко. Проте, оскільки село знаходиться дуже близько від міста, його мешканці віддають перевагу торгівлі на ринку. До речі, у Великому Щимелі у приватній власності 153 корови і 25 голів молодняка ВРХ, за який із травня в минулому році нараховувалася дотація. Дехто із селян її вже отримав, а дехто чекає і досі. Власники тракторів і мотоблоків надають населенню послуги в оранці городів, перевезенні дров і сіна тощо. На території села мешкає 19 приватних підприємців, які не скупляться на спонсорську допомогу. Сільський голова згадав із вдячністю В.М. Ткача, О.М. Добродій, С.І. Василечка, С.І. Шарабуру, В.І. Кириченко, В.Б. Ященка, С.Г. Бобровника та С.І. Тєлєгіна. Завдяки їм проведено день села та інші масові заходи. 4 приватних магазини і відкритий перед Новим роком торговельний кіоск задовольняють потреби покупців. Скарг на їх роботу немає.
Виконуючи програму соціально-економічного розвитку, підтримуючи належний порядок, громада села згуртувалася навколо активу. Безробітні, які стоять на обліку в районному центрі зайнятості, постійно підтримували дбали про чистоту на вулицях села, у парку, ліквідовували стихійні сміттєзвалища, вивозили сміття. На ці роботи половину коштів (11 893 грн.) виділяла сільрада, решту – центр зайнятості. Щороку селом проїжджає трактор, збираючи з особистих селянських господарств, установ тверді побутові відходи. Однак, як зауважив голова, деякі мешканці, а надто вулиці 9 Травня, виносять непотріб у лісосмуги, утворюючи стихійні сміттєзвалища.
Не забув доповідач згадати й про відчутну допомогу сільській громаді народного депутата І.О. Рибакова. Серед інших добрих справ – грейдерування вулиці Александрова, але цю добру справу звели нанівець перевізники лісу. Машини вже розбили дорогу. Тож нарікання мешканців цілком обґрунтовані.
Відзвітувавши, як були витрачені кошти громадян із самооподаткування, сільський голова запропонував розмір його залишити на торішньому рівні: 20 грн. з кожного двору, по 10 грн. за кожну корову й коня. Учасники загальних зборів жителів села одностайно проголосували за це. Серед наболілого також звучала необхідність створення, як альтернативи розважальним закладам із спиртними напоями, спортивного залу, де молодь могла б із користю проводити дозвілля. Водонапірна башта Рожновського, яка не стоїть на балансі жодного підприємства чи організації, часто виходить із ладу. Користувачі водогоном за власний кошт усувають поламки. Ось і зараз постала серйозна проблема, яку не так просто вирішити. Тим часом на вулиці лише один колодязь, який аж ніяк не може задовольнити потреби двох десятків сімей. Тож не дивно, що люди просять викопати ще один. Саме над цим сільський голова обіцяє попрацювати. Забігаючи наперед, скажемо, що й районна влада обіцяє суттєву підтримку. Не забули вдячні глядачі концертів учасників місцевої самодіяльності нагадати, що сільський клуб потребує нової апаратури. Серед гострих проблем – забезпечення балонним газом. На жаль, скраплений газ дійсно нині в дефіциті. Хоча для заправки автомобілів він є. До речі, на території Великощимельської сільради планується спорудження пропанової заправки. Люди невдоволені тим, що очільник місцевого псп досі не збільшив розмір плати за паї.
Присутній на зборах голова райдержадміністрації О.В. Грабовський почав свій виступ із відповідей на порушені питання, обіцяючи сільській громаді підтримку районної влади. Із приємних новин прозвучала звістка про прихід на підприємство, яке знаходиться на території сільради (колишній ЩЕМЗ), нового власника. Зараз ідеться про створення тут у найближчий час елеватора й млина, що гарантуватиме близько півсотні робочих місць. У перспективі є думка впровадити переробку кукурудзи на поп-корн, а це ще сотня робочих місць. Чимало запитань було у присутніх до заступника начальника управління Пенсійного фонду України в районі Н.М. Васько, начальника управління праці і соціального захисту РДА О.В. Запорожець та головного спеціаліста-юрисконсульта відділу Держземагентства у районі А.О. Кононенко.
На загальних зборах села були присутні ще три депутати районної ради: Г.А. Скидан, Р.М. Матвієнко й М.М. Весела, яку дуже добре знають у Великому Щимелі й за яку голосувала переважна більшість присутніх у залі селян. Очільник ВО «Батьківщина» Г.А. Скидан почав із докорів Б.О. Добродію. Мовляв, чому це мені не надали слова, адже я сюди приїхав. Вічного опозиціонера запросили до виступу. Згадавши торішні збори, Григорій Антонович слушно говорив, що потрібно було повернутися до тих питань, які піднімали тоді. Втім, життя чимало поставило й інших проблем. Далі пішли докори на адресу районної влади і райгазети. Мовляв, виступаю на кожній сесії, а на останній піднімався аж десять разів, а «Промінь» не писав про це. Адже із депутатів райради найбільше працюю лише я. Не пише газета й про занепад тваринницької галузі агропромислового комплексу – триває спад поголів’я худоби, й винен у цьому начальник управління агропромрозвитку РДА М. Ф. Колодюк – депутат райради від фракції ВО «Батьківщина» (при цьому наголосив, що критикую ж свого!) У тому то й справа, що вже не свого, бо М.Ф. Колодюк уже вийшов із партії, що й викликало невдоволення очільника районного осередку. (До речі, щодо тваринництва, то, небезпідставно сподіваюся, що зовсім скоро у автора цих рядків з’виться слушна нагода написати про поступ у галузі). Дісталося й директору псп «Промінь» С.Г. Бобровнику. Послухавши Г.А.Скидана, учасники сходу запропонували йому купити їх сільгосппідприємство й уміло господарювати. Що дійсно вдалося Григорію Антоновичу, то це збурити зал проти себе. Кількома словами відповіла колезі депутат райради М.М. Весела: «Складається враження, що у районній раді працює лише Г.А. Скидан. Але ж основна робота наша – чорнова – у комісіях та на виборчих округах. У разі необхідності, а не просто заради красного слівця, піднімаються на трибуну й інші депутати. Головне, вважаю, плуга перти, а не зчиняти галас».
Ще довго після закінчення своїх загальних зборів жителі Великого Щимеля не розходилися. У когось були запитання до сільського голови чи представників районних установ, інші активно обговорювали почуте. Принаймні, байдужих не було.
- Село наше газифіковане, - продовжив очільник громади. – За минулий рік ще 6 будинків підключили до природного газу.
Виконком сільради та депутати вчасно розглядали звернення громадян. Серед питань, які завжди викликають у селян чи не найбільший інтерес, закупівля молока у населення. На території Великощимельської сільради працює два заготівельники – ПАТ «Куликівське молоко» та філія «Менський сир» ППКФ «Прометей», які на сьогодні платять 2 грн. 60 коп. за кілограм молока базисної жирності. Це на 40 коп. дорожче, ніж у цей період торік. Щорський молокозавод пропонує вищу закупівельну ціну, але туди потрібно самим возити молоко. Проте, оскільки село знаходиться дуже близько від міста, його мешканці віддають перевагу торгівлі на ринку. До речі, у Великому Щимелі у приватній власності 153 корови і 25 голів молодняка ВРХ, за який із травня в минулому році нараховувалася дотація. Дехто із селян її вже отримав, а дехто чекає і досі. Власники тракторів і мотоблоків надають населенню послуги в оранці городів, перевезенні дров і сіна тощо. На території села мешкає 19 приватних підприємців, які не скупляться на спонсорську допомогу. Сільський голова згадав із вдячністю В.М. Ткача, О.М. Добродій, С.І. Василечка, С.І. Шарабуру, В.І. Кириченко, В.Б. Ященка, С.Г. Бобровника та С.І. Тєлєгіна. Завдяки їм проведено день села та інші масові заходи. 4 приватних магазини і відкритий перед Новим роком торговельний кіоск задовольняють потреби покупців. Скарг на їх роботу немає.
Виконуючи програму соціально-економічного розвитку, підтримуючи належний порядок, громада села згуртувалася навколо активу. Безробітні, які стоять на обліку в районному центрі зайнятості, постійно підтримували дбали про чистоту на вулицях села, у парку, ліквідовували стихійні сміттєзвалища, вивозили сміття. На ці роботи половину коштів (11 893 грн.) виділяла сільрада, решту – центр зайнятості. Щороку селом проїжджає трактор, збираючи з особистих селянських господарств, установ тверді побутові відходи. Однак, як зауважив голова, деякі мешканці, а надто вулиці 9 Травня, виносять непотріб у лісосмуги, утворюючи стихійні сміттєзвалища.
Не забув доповідач згадати й про відчутну допомогу сільській громаді народного депутата І.О. Рибакова. Серед інших добрих справ – грейдерування вулиці Александрова, але цю добру справу звели нанівець перевізники лісу. Машини вже розбили дорогу. Тож нарікання мешканців цілком обґрунтовані.
Відзвітувавши, як були витрачені кошти громадян із самооподаткування, сільський голова запропонував розмір його залишити на торішньому рівні: 20 грн. з кожного двору, по 10 грн. за кожну корову й коня. Учасники загальних зборів жителів села одностайно проголосували за це. Серед наболілого також звучала необхідність створення, як альтернативи розважальним закладам із спиртними напоями, спортивного залу, де молодь могла б із користю проводити дозвілля. Водонапірна башта Рожновського, яка не стоїть на балансі жодного підприємства чи організації, часто виходить із ладу. Користувачі водогоном за власний кошт усувають поламки. Ось і зараз постала серйозна проблема, яку не так просто вирішити. Тим часом на вулиці лише один колодязь, який аж ніяк не може задовольнити потреби двох десятків сімей. Тож не дивно, що люди просять викопати ще один. Саме над цим сільський голова обіцяє попрацювати. Забігаючи наперед, скажемо, що й районна влада обіцяє суттєву підтримку. Не забули вдячні глядачі концертів учасників місцевої самодіяльності нагадати, що сільський клуб потребує нової апаратури. Серед гострих проблем – забезпечення балонним газом. На жаль, скраплений газ дійсно нині в дефіциті. Хоча для заправки автомобілів він є. До речі, на території Великощимельської сільради планується спорудження пропанової заправки. Люди невдоволені тим, що очільник місцевого псп досі не збільшив розмір плати за паї.
Присутній на зборах голова райдержадміністрації О.В. Грабовський почав свій виступ із відповідей на порушені питання, обіцяючи сільській громаді підтримку районної влади. Із приємних новин прозвучала звістка про прихід на підприємство, яке знаходиться на території сільради (колишній ЩЕМЗ), нового власника. Зараз ідеться про створення тут у найближчий час елеватора й млина, що гарантуватиме близько півсотні робочих місць. У перспективі є думка впровадити переробку кукурудзи на поп-корн, а це ще сотня робочих місць. Чимало запитань було у присутніх до заступника начальника управління Пенсійного фонду України в районі Н.М. Васько, начальника управління праці і соціального захисту РДА О.В. Запорожець та головного спеціаліста-юрисконсульта відділу Держземагентства у районі А.О. Кононенко.
На загальних зборах села були присутні ще три депутати районної ради: Г.А. Скидан, Р.М. Матвієнко й М.М. Весела, яку дуже добре знають у Великому Щимелі й за яку голосувала переважна більшість присутніх у залі селян. Очільник ВО «Батьківщина» Г.А. Скидан почав із докорів Б.О. Добродію. Мовляв, чому це мені не надали слова, адже я сюди приїхав. Вічного опозиціонера запросили до виступу. Згадавши торішні збори, Григорій Антонович слушно говорив, що потрібно було повернутися до тих питань, які піднімали тоді. Втім, життя чимало поставило й інших проблем. Далі пішли докори на адресу районної влади і райгазети. Мовляв, виступаю на кожній сесії, а на останній піднімався аж десять разів, а «Промінь» не писав про це. Адже із депутатів райради найбільше працюю лише я. Не пише газета й про занепад тваринницької галузі агропромислового комплексу – триває спад поголів’я худоби, й винен у цьому начальник управління агропромрозвитку РДА М. Ф. Колодюк – депутат райради від фракції ВО «Батьківщина» (при цьому наголосив, що критикую ж свого!) У тому то й справа, що вже не свого, бо М.Ф. Колодюк уже вийшов із партії, що й викликало невдоволення очільника районного осередку. (До речі, щодо тваринництва, то, небезпідставно сподіваюся, що зовсім скоро у автора цих рядків з’виться слушна нагода написати про поступ у галузі). Дісталося й директору псп «Промінь» С.Г. Бобровнику. Послухавши Г.А.Скидана, учасники сходу запропонували йому купити їх сільгосппідприємство й уміло господарювати. Що дійсно вдалося Григорію Антоновичу, то це збурити зал проти себе. Кількома словами відповіла колезі депутат райради М.М. Весела: «Складається враження, що у районній раді працює лише Г.А. Скидан. Але ж основна робота наша – чорнова – у комісіях та на виборчих округах. У разі необхідності, а не просто заради красного слівця, піднімаються на трибуну й інші депутати. Головне, вважаю, плуга перти, а не зчиняти галас».
Ще довго після закінчення своїх загальних зборів жителі Великого Щимеля не розходилися. У когось були запитання до сільського голови чи представників районних установ, інші активно обговорювали почуте. Принаймні, байдужих не було.
Комментариев нет:
Отправить комментарий