3 березня починається Великий піст
Усе життя християнина має минати в покаянному дусі, втім, сповідання гріхів перед священиком і прийняття благодатного звільнення від них і духовного наставництва до збереження себе від гріхів може бути лише у відповідний час. Для цього Церква встановила особливий порядок і визначила дні. Так перед святами і тим паче перед великим спомином спасительних страждань, крестної смерті і воскресіння Христового церква закликає нас вибілювати одяг душі покаянням і таємничою Кров’ю Агнця, що спокутує гріхи світу, спонукаючи таким чином навіть малий гріх незнання, забуття, неуважності, раптовості від душі проганяти. Церква готова прийняти того, хто кається, не лише у визначений нею час, але в кожну годину. На допомогу покаянню Церква закликає піст. Вона пристосовує богослужіння до пробудження покаянних почуттів. І до того простягає материнську турботу про нас, що встановила підготовані тижні перед вступом у піст і особливо сиропусну седмицю, призначивши для неї щось середнє між постом і м’ясоїдством, а також і перші нечасті пісні колінопреклоніння.
Після очищення почуттів через утримання, Церква поступово підносить нас до духовного споглядання «высокими умы странствия Владычня, бессмертныя трапезы», спасительних виразок Господніх, живоносного Гроба і сонцесяйного воскресіння, приводить нас до чистого споглядання предметів рятівних і Божественних. Так поступово вона вводить нас у подвиг Великого посту.
Недоречними у ці підготовчі дні для нас неуважність, непотрібне збурення почуттів, надмірна нестриманість і духовна розслабленість. Який хворий навмисне став би посилювати свою хворобу, приміром, сьогодні, якби мав намір лікуватися завтра? Слід пам’ятати, що ми покликані бути справжніми чадами Церкви, за Апостолом «чадами послуху».
Отець ПАВЛО,
благочинний церков Щорського району
Усе життя християнина має минати в покаянному дусі, втім, сповідання гріхів перед священиком і прийняття благодатного звільнення від них і духовного наставництва до збереження себе від гріхів може бути лише у відповідний час. Для цього Церква встановила особливий порядок і визначила дні. Так перед святами і тим паче перед великим спомином спасительних страждань, крестної смерті і воскресіння Христового церква закликає нас вибілювати одяг душі покаянням і таємничою Кров’ю Агнця, що спокутує гріхи світу, спонукаючи таким чином навіть малий гріх незнання, забуття, неуважності, раптовості від душі проганяти. Церква готова прийняти того, хто кається, не лише у визначений нею час, але в кожну годину. На допомогу покаянню Церква закликає піст. Вона пристосовує богослужіння до пробудження покаянних почуттів. І до того простягає материнську турботу про нас, що встановила підготовані тижні перед вступом у піст і особливо сиропусну седмицю, призначивши для неї щось середнє між постом і м’ясоїдством, а також і перші нечасті пісні колінопреклоніння.
Після очищення почуттів через утримання, Церква поступово підносить нас до духовного споглядання «высокими умы странствия Владычня, бессмертныя трапезы», спасительних виразок Господніх, живоносного Гроба і сонцесяйного воскресіння, приводить нас до чистого споглядання предметів рятівних і Божественних. Так поступово вона вводить нас у подвиг Великого посту.
Недоречними у ці підготовчі дні для нас неуважність, непотрібне збурення почуттів, надмірна нестриманість і духовна розслабленість. Який хворий навмисне став би посилювати свою хворобу, приміром, сьогодні, якби мав намір лікуватися завтра? Слід пам’ятати, що ми покликані бути справжніми чадами Церкви, за Апостолом «чадами послуху».
Отець ПАВЛО,
благочинний церков Щорського району
Комментариев нет:
Отправить комментарий