Для кожної громади - свій розрахунок Оце навесні тема адміністративно-територіальної реформи в Україні знову набула актуальності – як з подачі органів державної влади, так і через ініціативу громадськості. На законодавчому рівні політики вже визначили основний напрямок процесу змін, залишивши вирішення конкретних питань місцевим громадам. Якщо пояснити просто, то суть задуманого реформування в сфері адміністративного устрою країни наступна: по-перше – області лишаються в тих же межах, що й були; по-друге – райони укрупнюються, їхня кількість зменшується приблизно у чотири рази, тобто на Чернігівщині таких територіальних одиниць лишиться 5 або 6; по-третє – утворюються громади, котрі складатимуться з різної кількості старих сільрад. У центрах громад відкриваються невеличкі адміністрації зі штатом до тридцяти посадовців. Тобто частина влади «з району» віддається «на села». На початковому етапі поміж чільних діячів органів місцевого самоврядування Щорсівщини домінувала думка про доцільність збереження фактично нині існуючого району – просто під назвою «громада». (На відміну від сусідньої Корюківщини, де відразу виникла ініціатива формування трьох окремих громад). Але у травні ситуація змінилася. Новоборовицький сільський голова Анатолій Сірий вніс офіційну пропозицію сусідам - Клюсівській, Гірській, Жовідській та Староборовицькій сільрадам – розпочати добровільний процес об’єднання в окрему громаду. Свою ідею він обгрунтував тим, що Нові Боровичі мають найвищий коефіцієнт спроможності (близько 0,56) поміж теперішніх сільських громад краю, а в разі з’єднання потенціалу з сусідніми селами перспективи нової територіальної структури виглядають доволі непогано. До того ж свою роль може зіграти відновлення роботи місцевої промисловості (передовсім – спиртозаводу) й, відповідно, збільшення доходної частини бюджету. Наразі оприлюднені ним пропозиції чекають на розгляд мешканцями Клюсів, Гірська, Жоведі й Старих Борович. Потрібно провести сесії сільрад або (бажано) – загальні сходи громадян. Однак вже зараз у Жоведі та Гірську довелося чути доволі стримані коментарі на кшталт таких: гаразд, центр у Нових Боровичах, але чи залишаться тоді гірські школа та садок? Чи вистачить грошей на всі бюджетні заклади? Дійсно, частину дотації, яка зараз «згори» йде «на район», віддаватимуть на Новоборовицьку громаду. Проте на яку суму дотації можна буде розраховувати – точно невідомо. Словом, справа потребує уважнішого розгляду. Причому обов’язково – за участі громадськості. Ще один можливий центр нової громади має шанс з’явитися в Кучинівці. Відома своєю активною громадською позицією В.М. Карась (у ще недалекому минулому – сільський голова) переконана, що саме це село має хороші шанси об’єднати навколо себе такі населені пункти, як Рогізки, Лосева Слобода та Нові Млини. Ініціатори процесу вже зробили попередні розрахунки спроможності такого територіального утворення і впевнені в міцній основі своїх намірів. У понеділок навіть відбулися збори представників Кучинівської, Рогізківської та Новомлинівської сільрад, де йшлася мова про необхідність об’єднання. Щоправда, думки розділилися: рогізківці й новомлинівці із застереженням сприйняли появу нового центру влади в Кучинівці, бо переживають за свої бюджетні установи. Адже школи, які знаходяться «на периферії», скоріш за все, закриють з метою економії… Присутній на зборах голова райдерж-адміністрації П.Л. Мірошниченко, звертаючись до людей, схвально відгукнувся про їхнє бажання брати активну участь у житті рідних сіл. Це свідчить про небайдужість до майбутнього своєї малої батьківщини і прагнення змінити щось на краще. Разом з тим створення нової громади має починатися з чіткого і чесного підрахунку – на що здатне те чи інше село, які ресурси (промислові, природні, людські, соціальні) вони можуть зосередити разом для подальшого розвитку. Дійсно, громади отримають більше владних повноважень і коштів, але влада – це не лише посади і керування, це ще й відповідальність перед людьми. Тому обов’язково треба зважити на всі можливі наслідки реформування адміністративно-територіального устрою. Щоб потім не було випадків, коли бажаючі отримати додаткові повноваження почнуть просити повернути все так, як було раніше. Олег МІРОШНИЧЕНКО

Оце навесні тема адміністративно-територіальної реформи в Україні знову набула актуальності – як з подачі органів державної влади, так і через ініціативу громадськості. На законодавчому рівні політики вже визначили основний напрямок процесу змін, залишивши вирішення конкретних питань місцевим громадам.


Якщо пояснити просто, то суть задуманого реформування в сфері адміністративного устрою країни наступна: по-перше – області лишаються в тих же межах, що й були; по-друге – райони укрупнюються, їхня кількість зменшується приблизно у чотири рази, тобто на Чернігівщині таких територіальних одиниць лишиться 5 або 6; по-третє – утворюються громади, котрі складатимуться з різної кількості старих сільрад. У центрах громад відкриваються невеличкі адміністрації зі штатом до тридцяти посадовців. Тобто частина влади «з району» віддається «на села».
На початковому етапі поміж чільних діячів органів місцевого самоврядування Щорсівщини домінувала думка про доцільність збереження фактично нині існуючого району – просто під назвою «громада». (На відміну від сусідньої Корюківщини, де відразу виникла ініціатива формування трьох окремих громад). Але у травні ситуація змінилася. Новоборовицький сільський голова Анатолій Сірий вніс офіційну пропозицію сусідам - Клюсівській, Гірській, Жовідській та Староборовицькій сільрадам – розпочати добровільний процес об’єднання в окрему громаду. Свою ідею він обгрунтував тим, що Нові Боровичі мають найвищий коефіцієнт спроможності (близько 0,56) поміж теперішніх сільських громад краю, а в разі з’єднання потенціалу з сусідніми селами перспективи нової територіальної структури виглядають доволі непогано. До того ж свою роль може зіграти відновлення роботи місцевої промисловості (передовсім – спиртозаводу) й, відповідно, збільшення доходної частини бюджету. Наразі оприлюднені ним пропозиції чекають на розгляд мешканцями Клюсів, Гірська, Жоведі й Старих Борович. Потрібно провести сесії сільрад або (бажано) – загальні сходи громадян. Однак вже зараз у Жоведі та Гірську довелося чути доволі стримані коментарі на кшталт таких: гаразд, центр у Нових Боровичах, але чи залишаться тоді гірські школа та садок? Чи вистачить грошей на всі бюджетні заклади? Дійсно, частину дотації, яка зараз «згори» йде «на район», віддаватимуть на Новоборовицьку громаду. Проте на яку суму дотації можна буде розраховувати – точно невідомо. Словом, справа потребує уважнішого розгляду. Причому обов’язково – за участі громадськості.
Ще один можливий центр нової громади має шанс з’явитися в Кучинівці. Відома своєю активною громадською позицією В.М. Карась (у ще недалекому минулому – сільський голова) переконана, що саме це село має хороші шанси об’єднати навколо себе такі населені пункти, як Рогізки, Лосева Слобода та Нові Млини. Ініціатори процесу вже зробили попередні розрахунки спроможності такого територіального утворення і впевнені в міцній основі своїх намірів. У понеділок навіть відбулися збори представників Кучинівської, Рогізківської та Новомлинівської сільрад, де йшлася мова про необхідність об’єднання. Щоправда, думки розділилися: рогізківці й новомлинівці із застереженням сприйняли появу нового центру влади в Кучинівці, бо переживають за свої бюджетні установи. Адже школи, які знаходяться «на периферії», скоріш за все, закриють з метою економії…
Присутній на зборах голова райдерж-адміністрації П.Л. Мірошниченко, звертаючись до людей, схвально відгукнувся про їхнє бажання брати активну участь у житті рідних сіл. Це свідчить про небайдужість до майбутнього своєї малої батьківщини і прагнення змінити щось на краще. Разом з тим створення нової громади має починатися з чіткого і чесного підрахунку – на що здатне те чи інше село, які ресурси (промислові, природні, людські, соціальні) вони можуть зосередити разом для подальшого розвитку. Дійсно, громади отримають більше владних повноважень і коштів, але влада – це не лише посади і керування, це ще й відповідальність перед людьми. Тому обов’язково треба зважити на всі можливі наслідки реформування адміністративно-територіального устрою. Щоб потім не було випадків, коли бажаючі отримати додаткові повноваження почнуть просити повернути все так, як було раніше.
Олег МІРОШНИЧЕНКО