Минулої п’ятниці голова райради Іван Орда провів нараду за участю сільських голів та керівників окремих структурних підрозділів райдержадміністрації. Основним питання порядку денного стало обговорення перспектив територіальної реформи на Щорсівщині. Серед іншого перед присутніми виступив Новоборовицький сільський голова Анатолій Сірий, який обґрунтував свою точку зору стосовно можливого об’єднання Новоборовицької, Староборовицької, Жовідської, Гірської та Клюсівської сільрад в окрему громаду.
При цьому він зазначив, що попри деякі застереження така ідея має хороші шанси для успішної реалізації. У промові Анатолія Сірого відгукувалася глибока переконаність у правильності обраного шляху. Під час обговорення його виступу Староборовицький сільський голова Ніна Моцар поділилася своїм досвідом вивчення громадської думки земляків: вона обходить кожен двір і запитує – до кого хто хоче приєднатися? (В Гвоздиківці домінують настрої, що до Щорса, у Старих Боровичах – до Нових Борович). Подібний підхід дійсно є правильним, бо дає можливість кожній людині зробити власний вибір.
Коли у присутніх на зібранні сільських голів запитали, з яким новим центром вони пов’язують перспективи своїх громад, то постала така картина: Микола Бондар (Хотуничі) – «Ми не проти до Петрівки, туди наші діти до школи їздять»; Тетяна Лисенко (Смяч) – «А ми – до Щорса»; Анатолій Бондаренко (Тихоновичі) – «До Тур’ї не хочемо, краще теж до Щорса». Словом, до якоїсь одностайності доволі далеко. Проте головне інше – люди вільно обговорюють своє майбутнє, вносять пропозиції і поводять себе не як покірна отара. Зрештою, присутній на нараді керівник СВК «Райдуга» Анатолій Ігнатенко (з Тихонович) влучно висловив своє ставлення до процесу наступним чином: «Не треба боятися об’єднання там, де сільський голова зможе добре згуртувати земляків і нормально налаштувати роботу – справа піде. Основне – дбати про людей, про їхні інтереси». Окрема дискусія точилася довкола бюджетних питань. У своєму виступі начальник фінуправління РДА Микола Іваницький висловив особисту думку про те, що адмінреформу доцільніше було б проводити вольовим рішенням вищих органів державної влади, а не витрачати час і чекати, доки малі громади домовляться між собою про об’єднання. Але вже є законодавство і слід діяти в його рамках. Начальник відділу освіти РДА Тетяна Булденко звернула увагу присутніх на те, що галузь освіти фінансується залежно від кількості учнів, а не шкіл. Дітей в районі щороку меншає, тож, відповідно, нашому краю виділяють і менше грошей. Зараз на одного учня передбачено 7500 грн. на рік, але в малих сільських навчальних закладах ця цифра набагато вища (Нові Млини – близько 17 тисяч). Зараз є можливість зосередити всі наявні гроші Щорсівщині разом і так-сяк, але фінансувати освітній процес. Однак, якщо постануть окремі громади, то чи зможуть вони утримувати всі школи на своїй території? Подібні думки висловила й начальник відділу культури РДА Наталія Добненко. За її словами, зараз у районі менше половини сільських голів приділяють достатню увагу забезпеченню роботи закладів культури. І коли в майбутньому утворяться нові громади (за формою – ніби великі сільради), то доля значної кількості клубів або бібліотек опиниться під питанням. Такий варіант треба обов’язково враховувати під час реформування.
Підсумовуючи почуте, голова райради Іван Орда сказав, що ініціативу «на місцях», у селах, ніхто не гальмує, але вона повинна мати під собою реальне підґрунтя. Будь-який план сільської громади може бути поданий на розгляд відповідної робочої групи у Чернігові, потім цю ідею має схвалити обласна рада, а остаточно питання вирішуватиметься вже у столиці. Принциповим моментом для нових громад має стати спроможність у питаннях самоврядування і бюджетного забезпечення. Адже будь-яка реформа – це передовсім відповідальність перед народом за кінцевий результат.
У цьому контексті райдержадміністрація та райрада здійснюють якомога ширше інформування населення, керівництва міської та сільських рад про перспективи децентралізації, залучаючи їх до обговорення порушених питань.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
При цьому він зазначив, що попри деякі застереження така ідея має хороші шанси для успішної реалізації. У промові Анатолія Сірого відгукувалася глибока переконаність у правильності обраного шляху. Під час обговорення його виступу Староборовицький сільський голова Ніна Моцар поділилася своїм досвідом вивчення громадської думки земляків: вона обходить кожен двір і запитує – до кого хто хоче приєднатися? (В Гвоздиківці домінують настрої, що до Щорса, у Старих Боровичах – до Нових Борович). Подібний підхід дійсно є правильним, бо дає можливість кожній людині зробити власний вибір.
Коли у присутніх на зібранні сільських голів запитали, з яким новим центром вони пов’язують перспективи своїх громад, то постала така картина: Микола Бондар (Хотуничі) – «Ми не проти до Петрівки, туди наші діти до школи їздять»; Тетяна Лисенко (Смяч) – «А ми – до Щорса»; Анатолій Бондаренко (Тихоновичі) – «До Тур’ї не хочемо, краще теж до Щорса». Словом, до якоїсь одностайності доволі далеко. Проте головне інше – люди вільно обговорюють своє майбутнє, вносять пропозиції і поводять себе не як покірна отара. Зрештою, присутній на нараді керівник СВК «Райдуга» Анатолій Ігнатенко (з Тихонович) влучно висловив своє ставлення до процесу наступним чином: «Не треба боятися об’єднання там, де сільський голова зможе добре згуртувати земляків і нормально налаштувати роботу – справа піде. Основне – дбати про людей, про їхні інтереси». Окрема дискусія точилася довкола бюджетних питань. У своєму виступі начальник фінуправління РДА Микола Іваницький висловив особисту думку про те, що адмінреформу доцільніше було б проводити вольовим рішенням вищих органів державної влади, а не витрачати час і чекати, доки малі громади домовляться між собою про об’єднання. Але вже є законодавство і слід діяти в його рамках. Начальник відділу освіти РДА Тетяна Булденко звернула увагу присутніх на те, що галузь освіти фінансується залежно від кількості учнів, а не шкіл. Дітей в районі щороку меншає, тож, відповідно, нашому краю виділяють і менше грошей. Зараз на одного учня передбачено 7500 грн. на рік, але в малих сільських навчальних закладах ця цифра набагато вища (Нові Млини – близько 17 тисяч). Зараз є можливість зосередити всі наявні гроші Щорсівщині разом і так-сяк, але фінансувати освітній процес. Однак, якщо постануть окремі громади, то чи зможуть вони утримувати всі школи на своїй території? Подібні думки висловила й начальник відділу культури РДА Наталія Добненко. За її словами, зараз у районі менше половини сільських голів приділяють достатню увагу забезпеченню роботи закладів культури. І коли в майбутньому утворяться нові громади (за формою – ніби великі сільради), то доля значної кількості клубів або бібліотек опиниться під питанням. Такий варіант треба обов’язково враховувати під час реформування.
Підсумовуючи почуте, голова райради Іван Орда сказав, що ініціативу «на місцях», у селах, ніхто не гальмує, але вона повинна мати під собою реальне підґрунтя. Будь-який план сільської громади може бути поданий на розгляд відповідної робочої групи у Чернігові, потім цю ідею має схвалити обласна рада, а остаточно питання вирішуватиметься вже у столиці. Принциповим моментом для нових громад має стати спроможність у питаннях самоврядування і бюджетного забезпечення. Адже будь-яка реформа – це передовсім відповідальність перед народом за кінцевий результат.
У цьому контексті райдержадміністрація та райрада здійснюють якомога ширше інформування населення, керівництва міської та сільських рад про перспективи децентралізації, залучаючи їх до обговорення порушених питань.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий