До редакції «Променя» телефонують часто. Люди щось запитують, на когось скаржаться, словом, різне буває. А нещодавно на зв’язок вийшла одна мешканка Старої Рудні (яка, щоправда, не представилася). Вона у доволі емоційній формі розповіла, що хтось «розтягує» майно сільської школи, людям не пояснюють, що відбувається, на вході нібито зняли двері й тепер там – заходь, хто хоче… Чи правдивою є ця інформація – довелося розбиратися.
Минулої п’ятниці на сесії райради було ухвалено рішення про закриття Староруднянської школи. Про причини такого кроку «Променю» розповіла начальник відділу освіти РДА Т.А. Булденко. За її словами, навчальний заклад у цьому селі вже давно належить до числа малокомплектних. Кілька десятиліть тому його збудували з розрахунку на 320 учнів, але через негативну демографічну ситуацію кількість дітей з кожним роком усе зменшувалася і зменшувалася – відповідно, менше ставало і школярів. Поступово з використання виключалися окремі шкільні приміщення, хоча діючі класи все одно мали б наповнюватися 146 учнями. Звісна річ, стільки дітей не було. І ось ситуація дійшла до критичної межі, коли існуючий стан справ вимагав ухвалення якогось рішення стосовно подальшої долі школи. Основних причин було декілька. По-перше, на 1 вересня 2015 року в ній лишилися б 14 учнів. (Двоє – 1 кл., двоє – 2 кл., четверо – 4 кл., двоє – 5 кл., четверо – 7 кл.). Старшокласники зі Старої Рудні зазвичай закінчують здобувати освіту в Петрівському комплексі «школа-сад», а цієї зими батьки учнів вже і 7 класу самі виявили ініціативу – перевести своїх дітей навчатися до Петрівки. По-друге: не так давно частина педколективу Староруднянської школи через зміни до пенсійного законодавства пішла на заслужений відпочинок, працювати лишилися троє вчителів за основним місцем роботи і четверо - сумісників. Ще є технічний персонал – 3 прибиральниці, кочегар, сторож, кухар. Разом – 13, а на час опалювального сезону мала б додатися ще пара кочегарів. Тобто дітей у школі менше, ніж працівників. По-третє – утримання такого закладу у попередньому навчальному році не вкладалося в діючі фінансові норми, складаючи 24,6 тис. грн на одного учня. (З держбюджету кошти виділяють не на школи, а на школярів із розрахунку 8,5 тис. грн на кожного. Тож чим менше стає дітей, тим менше в район надходить коштів). І, по-четверте: найголовніше, що для учнів мають бути створені належні умови навчання і всебічного розвитку - з нормальними уроками, хорошою матеріальною базою, вчителями-фахівцями. Петрівська загальноосвітня школа є базовою, там здобувають освіту діти з навколишніх населених пунктів. Тепер до них долучаться і староруднянці – у середині червня відбулися збори батьків, внаслідок яких вони погодилися на навчання своїх дітей у Петрівці. Наразі розпочато процес закриття школи, її персонал згідно із законодавством працюватиме ще до двох місяців. Стосовно майна, то все воно (включаючи й так звану спонсорську допомогу, яка була поставлена на баланс) має статус районної комунальної власності. Існує рішення, що матеріальні цінності, навчальне обладнання тощо передадуть іншим навчальним закладам Щорсівщини, передовсім – Петрівському, куди возитимуть школярів зі Старої Рудні.
Коментуючи ситуацію, Т.А. Булденко висловила жаль з приводу того, що непогана, не надто стара двоповерхова будівля школи в Старій Рудні тепер не використовуватиметься. Але такі вже реалії, дітей у селі майже немає, тож і доводиться ухвалювати складні рішення.
Пояснення Т.А. Булденко дало вичерпну відповідь – що саме відбувається в Старій Рудні. Але до її слів треба додати дещо. Хтось розпустив чутки, ніби сільську школу «розтягають». Спочатку мова йшла про комплекс других вхідних дверей – металопластикових. З’ясувалося, що ніхто додому до себе їх не повіз, вони будуть встановлені у Петрівському НВК. І вхід до школи закриватимуть перші двері – як і раніше. Деякі речі персонал освітян вивозить до інших сільських навчальних закладів. Можливо, комусь у Старій Рудні це дійсно не подобається. Але яка існує альтернатива? Залишити майно на місці й чекати, доки вночі якісь місцеві злодії або «гості» розтягнуть усе, що трапиться під руку? Причому ті, хто найбільше обурюється закриттям школи у селі, навряд чи особисто стануть на заваді злочинцям. Бо ж «моя хата – скраю…» Тим більш, що «процес» уже пішов. Цими вихідними темної пори доби хтось заліз до шкільного приміщення з наміром поцупити свердлильний верстат. Як на зло, устаткування виявилося важким, тож негідник вдався до розукомплектації, забравши лише частину обладнання. Можна лише уявити, який апетит у крадіїв стосовно невивезеного майна Староруднянської школи. То що краще – вчасно віддати сантехніку в Петрівку чи фізкабінет до Кучинівки, чи хай злодюги розживуться на зайві десяток пляшок випивки? Зрештою, є приклад закритої торік Хотуницької школи, з якої вкрали кількадесят батарей опалення. Міліція досі злочинців так і не впіймала...
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Минулої п’ятниці на сесії райради було ухвалено рішення про закриття Староруднянської школи. Про причини такого кроку «Променю» розповіла начальник відділу освіти РДА Т.А. Булденко. За її словами, навчальний заклад у цьому селі вже давно належить до числа малокомплектних. Кілька десятиліть тому його збудували з розрахунку на 320 учнів, але через негативну демографічну ситуацію кількість дітей з кожним роком усе зменшувалася і зменшувалася – відповідно, менше ставало і школярів. Поступово з використання виключалися окремі шкільні приміщення, хоча діючі класи все одно мали б наповнюватися 146 учнями. Звісна річ, стільки дітей не було. І ось ситуація дійшла до критичної межі, коли існуючий стан справ вимагав ухвалення якогось рішення стосовно подальшої долі школи. Основних причин було декілька. По-перше, на 1 вересня 2015 року в ній лишилися б 14 учнів. (Двоє – 1 кл., двоє – 2 кл., четверо – 4 кл., двоє – 5 кл., четверо – 7 кл.). Старшокласники зі Старої Рудні зазвичай закінчують здобувати освіту в Петрівському комплексі «школа-сад», а цієї зими батьки учнів вже і 7 класу самі виявили ініціативу – перевести своїх дітей навчатися до Петрівки. По-друге: не так давно частина педколективу Староруднянської школи через зміни до пенсійного законодавства пішла на заслужений відпочинок, працювати лишилися троє вчителів за основним місцем роботи і четверо - сумісників. Ще є технічний персонал – 3 прибиральниці, кочегар, сторож, кухар. Разом – 13, а на час опалювального сезону мала б додатися ще пара кочегарів. Тобто дітей у школі менше, ніж працівників. По-третє – утримання такого закладу у попередньому навчальному році не вкладалося в діючі фінансові норми, складаючи 24,6 тис. грн на одного учня. (З держбюджету кошти виділяють не на школи, а на школярів із розрахунку 8,5 тис. грн на кожного. Тож чим менше стає дітей, тим менше в район надходить коштів). І, по-четверте: найголовніше, що для учнів мають бути створені належні умови навчання і всебічного розвитку - з нормальними уроками, хорошою матеріальною базою, вчителями-фахівцями. Петрівська загальноосвітня школа є базовою, там здобувають освіту діти з навколишніх населених пунктів. Тепер до них долучаться і староруднянці – у середині червня відбулися збори батьків, внаслідок яких вони погодилися на навчання своїх дітей у Петрівці. Наразі розпочато процес закриття школи, її персонал згідно із законодавством працюватиме ще до двох місяців. Стосовно майна, то все воно (включаючи й так звану спонсорську допомогу, яка була поставлена на баланс) має статус районної комунальної власності. Існує рішення, що матеріальні цінності, навчальне обладнання тощо передадуть іншим навчальним закладам Щорсівщини, передовсім – Петрівському, куди возитимуть школярів зі Старої Рудні.
Коментуючи ситуацію, Т.А. Булденко висловила жаль з приводу того, що непогана, не надто стара двоповерхова будівля школи в Старій Рудні тепер не використовуватиметься. Але такі вже реалії, дітей у селі майже немає, тож і доводиться ухвалювати складні рішення.
Пояснення Т.А. Булденко дало вичерпну відповідь – що саме відбувається в Старій Рудні. Але до її слів треба додати дещо. Хтось розпустив чутки, ніби сільську школу «розтягають». Спочатку мова йшла про комплекс других вхідних дверей – металопластикових. З’ясувалося, що ніхто додому до себе їх не повіз, вони будуть встановлені у Петрівському НВК. І вхід до школи закриватимуть перші двері – як і раніше. Деякі речі персонал освітян вивозить до інших сільських навчальних закладів. Можливо, комусь у Старій Рудні це дійсно не подобається. Але яка існує альтернатива? Залишити майно на місці й чекати, доки вночі якісь місцеві злодії або «гості» розтягнуть усе, що трапиться під руку? Причому ті, хто найбільше обурюється закриттям школи у селі, навряд чи особисто стануть на заваді злочинцям. Бо ж «моя хата – скраю…» Тим більш, що «процес» уже пішов. Цими вихідними темної пори доби хтось заліз до шкільного приміщення з наміром поцупити свердлильний верстат. Як на зло, устаткування виявилося важким, тож негідник вдався до розукомплектації, забравши лише частину обладнання. Можна лише уявити, який апетит у крадіїв стосовно невивезеного майна Староруднянської школи. То що краще – вчасно віддати сантехніку в Петрівку чи фізкабінет до Кучинівки, чи хай злодюги розживуться на зайві десяток пляшок випивки? Зрештою, є приклад закритої торік Хотуницької школи, з якої вкрали кількадесят батарей опалення. Міліція досі злочинців так і не впіймала...
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий