Свого часу «Промінь» неодноразово звертав увагу своїх читачів на різні аспекти енергозбереження в побуті. Особливо ж актуальною ця тема стала навесні, коли відбулося підвищення тарифів на газ – до більше семи гривень за кубометр. Та й електрика вже коштує не стільки, як колись.
Наші люди рахувати вміють добре, тож швидко «прикинули», скільки їм доведеться платити за опалення домівки в холодну пору року. Сума вийшла до певної міри приголомшуюча. Якщо взимку для обігріву середньої за розміром хати доводилося спалювати 300-400 кубів газу на місяць, то зараз це обійдеться в більш, як дві тисячі гривень. Звісна річ, діє програма житлових субсидій, якою користується багато наших земляків. Проте навіть попри таку допомогу багато хто все ж таки серйозно замислюється над необхідністю економити. Слід зауважити, що мешканці Щорсівщини вже років з десять як почали активніше долучатися до заходів з енергозбереження. Починали із заміни газових котлів – на більш сучасні, потім надійшла черга встановлення металопластикових вікон. Нині, з огляду на радикальні зміни цінової політики газопостачальників, чимало людей вирішили реанімувати старенькі грубки в своїх будинках і частіше опалювати житло дровами. На нашій місцевості такий енергоресурс вельми доступний. Колонка об’яв у газеті «Промінь» рідко обходиться без оголошень на кшталт «Продам дрова». Пропозиція - широка. Сосна, дуб, береза, вільха, обрізки, обаполи, кругляк, рубані, з доставкою. У Щорсі можна купити 8 складометрів горбилю за 400-450 грн. Навіть привезуть безкоштовно. А ось такий же об’єм рубаних обійдеться в півтори тисячі, бо махати сокирою – це теж робота, яка коштує грошей. Разом з тим, відколи в нашому краї почали частіше диміти димарі, отримала шанс на відродження така доволі екзотична професія, як сажотрус. Щоправда, люди, які займаються цією справою, відчутно ламають відомий стереотип своєю зовнішністю. Вони – не чумазі, й щітку в руках не тримають. Тепер основне знаряддя їхньої праці – прилад, за принципом дії схожий на великий пилосмок. Майстер залазить на дах, підключає обладнання до електромережі, встановлює його на верхівці димаря і починається процес. Від господаря єдине, що треба – відкрити дверцята груби і в разі необхідності – регулювати положення заслонок. (Хоча перед цим бажано визначити, звідки вітер дме і чи немає в протилежному напрямку, в сусідському дворі вивішеної білизни, бо стовп сажі акуратно й рівномірно осяде на щойновипраному простирадлі…) Минає хвилин десять – все зроблено. Вартість послуги складає 100 гривень. Але це для тих, хто не бажає морочитися з сажею і ковтати пилюку в хаті.
Ще один дуже важливий момент: щоб тепло в помешканні даремно не втрачалося, слід дбати не лише про утеплення вікон та дверей, а й також стелі та стін. Причина відома: якщо в оселі стоятиме навіть найсучасніший економний газовий котел, але при цьому тепловтрати перевищуватимуть норму, то заощадити навряд чи вдасться. Слід зауважити, що певна кількість мешканців Щорсівщини вже провела утеплення зовнішніх стін своїх будинків. Хто заможніший – використав базальт (це такі пресовані плити сіро-зеленого кольору з волокнистої речовини). Хто не дуже багатий – застосував звичайну мінеральну вату з наступною обшивкою поверхні пластмасовим сайдингом. Щоправда, тут довелося враховувати той момент, що цей утеплювач має властивість насичуватися вологою і дещо втрачати свої якості. Також були в районі випадки застосування піноізолу. Це особлива технологія, призначена для будинків поширеної в районі архітектури, в яких між основними стінами і цегляним зовнішнім облицюванням є повітряний простір. За допомогою спеціального обладнання в порожнину задувається щось на кшталт піни, утвореної з суміші карбомідної смоли, води та затверджувача (кислоти). Щоправда, стосовно використання піноізолу в житловому секторі існують певні застереження, передовсім – через специфічний хімічний склад і можливий негативний вплив цієї речовини на мікроклімат всередині помешкання.
Разом з тим все більшого поширення в нашому краї набуває метод утеплення житла пінопластовою крихтою. В цьому випадку використовується знову ж таки конструкційна особливість будинків, обкладених силікатною цеглою. Між цегляною кладкою і стіною хати існує простір шириною від 4 до 17 сантиметрів. Саме туди устаткуванням, принцип функціонування якого схожий на вентилятор, задувається пінопластова крихта. У залежності від розміру будинку, обсягу порожнини процедура триває 5-6 годин, а потрібно для цього від 3 до 6 кубометрів матеріалу. З точки зору теплоізоляції крихта дорівнює пінопластовим плитам 5-сантиметрової товщини. Але має й одну відчутну перевагу: між гранулами зберігається певна циркуляція повітря й оселя ніби «дихає». До того ж надлишок пари легше виводиться назовні. Утеплення крихтою зменшує втрати енергоресурсів – близько 15%. До того ж спостерігається і так званий подвійний ефект: влітку в помешканні не так жарко, тобто теплоізоляція виконує свою корисну функцію кожної пори року.
Підсумовуючи вищенаведене, слід зауважити, що економити треба, але як саме це робити – краще спитати у спеціаліста. І при цьому не вестися на надто екзотичні методи, які коштують великих грошей, бо вони далеко не завжди себе виправдовують. Головне – простота задуму і простота виконання.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Наші люди рахувати вміють добре, тож швидко «прикинули», скільки їм доведеться платити за опалення домівки в холодну пору року. Сума вийшла до певної міри приголомшуюча. Якщо взимку для обігріву середньої за розміром хати доводилося спалювати 300-400 кубів газу на місяць, то зараз це обійдеться в більш, як дві тисячі гривень. Звісна річ, діє програма житлових субсидій, якою користується багато наших земляків. Проте навіть попри таку допомогу багато хто все ж таки серйозно замислюється над необхідністю економити. Слід зауважити, що мешканці Щорсівщини вже років з десять як почали активніше долучатися до заходів з енергозбереження. Починали із заміни газових котлів – на більш сучасні, потім надійшла черга встановлення металопластикових вікон. Нині, з огляду на радикальні зміни цінової політики газопостачальників, чимало людей вирішили реанімувати старенькі грубки в своїх будинках і частіше опалювати житло дровами. На нашій місцевості такий енергоресурс вельми доступний. Колонка об’яв у газеті «Промінь» рідко обходиться без оголошень на кшталт «Продам дрова». Пропозиція - широка. Сосна, дуб, береза, вільха, обрізки, обаполи, кругляк, рубані, з доставкою. У Щорсі можна купити 8 складометрів горбилю за 400-450 грн. Навіть привезуть безкоштовно. А ось такий же об’єм рубаних обійдеться в півтори тисячі, бо махати сокирою – це теж робота, яка коштує грошей. Разом з тим, відколи в нашому краї почали частіше диміти димарі, отримала шанс на відродження така доволі екзотична професія, як сажотрус. Щоправда, люди, які займаються цією справою, відчутно ламають відомий стереотип своєю зовнішністю. Вони – не чумазі, й щітку в руках не тримають. Тепер основне знаряддя їхньої праці – прилад, за принципом дії схожий на великий пилосмок. Майстер залазить на дах, підключає обладнання до електромережі, встановлює його на верхівці димаря і починається процес. Від господаря єдине, що треба – відкрити дверцята груби і в разі необхідності – регулювати положення заслонок. (Хоча перед цим бажано визначити, звідки вітер дме і чи немає в протилежному напрямку, в сусідському дворі вивішеної білизни, бо стовп сажі акуратно й рівномірно осяде на щойновипраному простирадлі…) Минає хвилин десять – все зроблено. Вартість послуги складає 100 гривень. Але це для тих, хто не бажає морочитися з сажею і ковтати пилюку в хаті.
Ще один дуже важливий момент: щоб тепло в помешканні даремно не втрачалося, слід дбати не лише про утеплення вікон та дверей, а й також стелі та стін. Причина відома: якщо в оселі стоятиме навіть найсучасніший економний газовий котел, але при цьому тепловтрати перевищуватимуть норму, то заощадити навряд чи вдасться. Слід зауважити, що певна кількість мешканців Щорсівщини вже провела утеплення зовнішніх стін своїх будинків. Хто заможніший – використав базальт (це такі пресовані плити сіро-зеленого кольору з волокнистої речовини). Хто не дуже багатий – застосував звичайну мінеральну вату з наступною обшивкою поверхні пластмасовим сайдингом. Щоправда, тут довелося враховувати той момент, що цей утеплювач має властивість насичуватися вологою і дещо втрачати свої якості. Також були в районі випадки застосування піноізолу. Це особлива технологія, призначена для будинків поширеної в районі архітектури, в яких між основними стінами і цегляним зовнішнім облицюванням є повітряний простір. За допомогою спеціального обладнання в порожнину задувається щось на кшталт піни, утвореної з суміші карбомідної смоли, води та затверджувача (кислоти). Щоправда, стосовно використання піноізолу в житловому секторі існують певні застереження, передовсім – через специфічний хімічний склад і можливий негативний вплив цієї речовини на мікроклімат всередині помешкання.
Разом з тим все більшого поширення в нашому краї набуває метод утеплення житла пінопластовою крихтою. В цьому випадку використовується знову ж таки конструкційна особливість будинків, обкладених силікатною цеглою. Між цегляною кладкою і стіною хати існує простір шириною від 4 до 17 сантиметрів. Саме туди устаткуванням, принцип функціонування якого схожий на вентилятор, задувається пінопластова крихта. У залежності від розміру будинку, обсягу порожнини процедура триває 5-6 годин, а потрібно для цього від 3 до 6 кубометрів матеріалу. З точки зору теплоізоляції крихта дорівнює пінопластовим плитам 5-сантиметрової товщини. Але має й одну відчутну перевагу: між гранулами зберігається певна циркуляція повітря й оселя ніби «дихає». До того ж надлишок пари легше виводиться назовні. Утеплення крихтою зменшує втрати енергоресурсів – близько 15%. До того ж спостерігається і так званий подвійний ефект: влітку в помешканні не так жарко, тобто теплоізоляція виконує свою корисну функцію кожної пори року.
Підсумовуючи вищенаведене, слід зауважити, що економити треба, але як саме це робити – краще спитати у спеціаліста. І при цьому не вестися на надто екзотичні методи, які коштують великих грошей, бо вони далеко не завжди себе виправдовують. Головне – простота задуму і простота виконання.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий