Стан водних ресурсів нашого краю завжди цікавить мешканців Щорсівщини. Будь-яку нормальну людину турбує – чи якісну воду вона п’є й чи безпечно купатися у річці влітку. Тому ми пропонуємо читачам «Променя» розмову з керівником місцевого сектора санітарно-гігієнічного моніторингу Людмилою Перваковою.
Якщо вести мову про відкриті водойми району, то санітарна служба здійснює моніторинг (вивчення ситуації) лише на річці Снов. Зазвичай кожні три місяці наші спеціалісти беруть контрольні проби у двох місцях – біля залізничного мосту в Щорсі та автомобільного – під Новими Боровичами. Якщо температура води піднімається вище 16 градусів, то моніторинг проводиться щомісяця (передовсім, на наявність холерних вібріонів). Протягом останніх десяти років під Щорсом лише одного разу виявили забруднення річкової води холерною паличкою, але вона не була токсигенною, тобто не спричиняла поширення хвороби. Загалом фахівці санітарної служби проводять дослідження води як за хімічними, так і за бактеріологічними показниками. Лабораторії пройшли відповідну атестацію і демонструють хороші показники в роботі. Серед іншого, наші спеціалісти виконують і приватні замовлення на дослідження – це коли людина за власною ініціативою приносить воду й просить з’ясувати її відповідність санітарним вимогам. Подібних звернень за кілька останніх років було небагато – лише 15. Така послуга платна. Баканаліз за двома головними показниками коштує трохи більше шістдесяти гривень, хіманаліз – 17 грн на вміст нітратів, 20 грн – заліза, 42 грн - сульфатів. Розцінки затверджені урядовою постановою. При цьому вже два роки існує виняток – на отрутохімікати аналіз робить лабораторія у Чернігові.
Детальніше про роботу хімічної лабораторії розповіла лікар-лаборант Наталія Панько, яка працює там вже 21-й. За її словами, дослідження питної води здійснюється за 22 показниками, а з відкритих водойм – за 30. Спочатку вивчається так звана органолептика (колір, смак, запах), а далі вже – «хімія». У 2013, 2014 і на початку 2015 року проведено 103 санітарно-гігієнічні дослідження колодязів громадського користування в населених пунктах району. (Це ті, якими користуються 5 і більше сімей). У 31 випадку вода не відповідала діючим нормам (18 – перевищення вмісту нітратів, 13 – заліза). Стосовно індивідуальних джерел водопостачання – у домогосподарствах – то досліджено 361 пробу, з яких у 116 було зафіксоване перевищення вмісту нітратів, а у 4 – заліза. Найпроблемнішими населеними пунктами в цьому відношенні є Петрівка, Хотуничі, Стара Рудня, Кучинівка. А кілька років тому стався взагалі неймовірний випадок, коли принесли воду з одного колодязя в Камці. Там була така концентрація нітратів (понад 700 мг/дц3, при нормі до 50), що прилад відразу не зміг зафіксувати показник, довелося розбавляти цю воду для завершення аналізу. Стосовно ж річкової води, то з проведених у 2014-2015 рр. 16 досліджень, 4 рази було виявлено невідповідність нормі заліза. На купання це не впливає. Як сказала Наталія Панько, залежно від кількості досліджень лабораторія дає свій висновок за день-два, максимум – за три. У роботі треба використовувати знання не лише з хімії, а й математики.
Функціонування баклабораторії стало темою бесіди з фельдшером-лаборантом Еллою Анікієнко. Вона навела такі дані: протягом 2013-2015 рр. досліджено 169 проб води з колодязів та колонок, у 6 випадках було виявлено бактеріальне забруднення - кишкову паличку. Офіційно це звучить так – виділені загальні поліформи вище встановлених нормативів. (В Кучинівці, Рогізках, Тур’ї, Іванівці). У річці ж нічого подібного не було. Бактеріологічні дослідження виглядають таким чином: у стерилізованому посуді вода доставляється в лабораторію, її додають у спеціальне середовище. (Це така рідина, за кольором схожа на чай). Близько доби триває реакція – середовище може змінити колір, на поверхні з’являються бульбашки тощо. Потім на прожарену над спиртовкою дротяну петлю береться крапля рідини й поміщається в так звану чашку, а її, в свою чергу, відправляють майже на добу до термостату, де підтримується температура 37,5 градуса тепла. За цей час на поверхні посуду «виростають» плямки круглої форми золотистого або червоного з відблиском кольору. Їх розглядають у мікроскоп, для деталізації «плямку» можуть помістити в пробірку зі спеціальним середовищем. А далі – робиться висновок. Все.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Якщо вести мову про відкриті водойми району, то санітарна служба здійснює моніторинг (вивчення ситуації) лише на річці Снов. Зазвичай кожні три місяці наші спеціалісти беруть контрольні проби у двох місцях – біля залізничного мосту в Щорсі та автомобільного – під Новими Боровичами. Якщо температура води піднімається вище 16 градусів, то моніторинг проводиться щомісяця (передовсім, на наявність холерних вібріонів). Протягом останніх десяти років під Щорсом лише одного разу виявили забруднення річкової води холерною паличкою, але вона не була токсигенною, тобто не спричиняла поширення хвороби. Загалом фахівці санітарної служби проводять дослідження води як за хімічними, так і за бактеріологічними показниками. Лабораторії пройшли відповідну атестацію і демонструють хороші показники в роботі. Серед іншого, наші спеціалісти виконують і приватні замовлення на дослідження – це коли людина за власною ініціативою приносить воду й просить з’ясувати її відповідність санітарним вимогам. Подібних звернень за кілька останніх років було небагато – лише 15. Така послуга платна. Баканаліз за двома головними показниками коштує трохи більше шістдесяти гривень, хіманаліз – 17 грн на вміст нітратів, 20 грн – заліза, 42 грн - сульфатів. Розцінки затверджені урядовою постановою. При цьому вже два роки існує виняток – на отрутохімікати аналіз робить лабораторія у Чернігові.
Детальніше про роботу хімічної лабораторії розповіла лікар-лаборант Наталія Панько, яка працює там вже 21-й. За її словами, дослідження питної води здійснюється за 22 показниками, а з відкритих водойм – за 30. Спочатку вивчається так звана органолептика (колір, смак, запах), а далі вже – «хімія». У 2013, 2014 і на початку 2015 року проведено 103 санітарно-гігієнічні дослідження колодязів громадського користування в населених пунктах району. (Це ті, якими користуються 5 і більше сімей). У 31 випадку вода не відповідала діючим нормам (18 – перевищення вмісту нітратів, 13 – заліза). Стосовно індивідуальних джерел водопостачання – у домогосподарствах – то досліджено 361 пробу, з яких у 116 було зафіксоване перевищення вмісту нітратів, а у 4 – заліза. Найпроблемнішими населеними пунктами в цьому відношенні є Петрівка, Хотуничі, Стара Рудня, Кучинівка. А кілька років тому стався взагалі неймовірний випадок, коли принесли воду з одного колодязя в Камці. Там була така концентрація нітратів (понад 700 мг/дц3, при нормі до 50), що прилад відразу не зміг зафіксувати показник, довелося розбавляти цю воду для завершення аналізу. Стосовно ж річкової води, то з проведених у 2014-2015 рр. 16 досліджень, 4 рази було виявлено невідповідність нормі заліза. На купання це не впливає. Як сказала Наталія Панько, залежно від кількості досліджень лабораторія дає свій висновок за день-два, максимум – за три. У роботі треба використовувати знання не лише з хімії, а й математики.
Функціонування баклабораторії стало темою бесіди з фельдшером-лаборантом Еллою Анікієнко. Вона навела такі дані: протягом 2013-2015 рр. досліджено 169 проб води з колодязів та колонок, у 6 випадках було виявлено бактеріальне забруднення - кишкову паличку. Офіційно це звучить так – виділені загальні поліформи вище встановлених нормативів. (В Кучинівці, Рогізках, Тур’ї, Іванівці). У річці ж нічого подібного не було. Бактеріологічні дослідження виглядають таким чином: у стерилізованому посуді вода доставляється в лабораторію, її додають у спеціальне середовище. (Це така рідина, за кольором схожа на чай). Близько доби триває реакція – середовище може змінити колір, на поверхні з’являються бульбашки тощо. Потім на прожарену над спиртовкою дротяну петлю береться крапля рідини й поміщається в так звану чашку, а її, в свою чергу, відправляють майже на добу до термостату, де підтримується температура 37,5 градуса тепла. За цей час на поверхні посуду «виростають» плямки круглої форми золотистого або червоного з відблиском кольору. Їх розглядають у мікроскоп, для деталізації «плямку» можуть помістити в пробірку зі спеціальним середовищем. А далі – робиться висновок. Все.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий