Півтора року наполегливо працював колектив Євгенії Гордюк. Його цікаві доробки глядачі мали змогу побачити на різноманітних заходах у нашому місті. А 1 червня на сцені Сновського будинку культури відбувся творчий звіт цього незвичайного і креативного театру танцю та моди.
Театр Євгенії Гордюк – явище, якщо не унікальне, то точно неординарне для нашого міста. Обиватель, який пустив коріння, може сказати: нащо воно нам потрібне, у нас уже щось є і нехай воно буде... Та наперекір цьому обивателю хочеться сказати: оте своє «є» залиште при собі! А молоді потрібен рух! Рух в нове, рух вперед! І разом з цим нести з собою креатив, ідею буття, віяння нашого життя. Справжні культурні цінності - вічні. І на створений одяг Євгенії хочеться дивитись не один раз. Недолугі скептики можуть критикувати, казати, що вже це плаття бачили. Та картину в Луврі теж бачили не один раз, а, можливо, і не одне століття. І все одно йдуть дивитись. Бо це - витвір мистецтва, а не метелик-одноденка.
У театрі Євгенії Олександрівни кожен учасник, незалежно від віку і фізичних можливостей, є яскравою особистістю. Після стереотипних постановок - квадрат, лінія, коло, що знаходить місце в багатьох хореографічних сюжетах - виступ вихованців театру переніс глядача в інший вимір. Здавалося, дивишся не на сцену, а на столичний подіум! Від всіх глядачів, які стоячи вітали бурхливими оплесками керівника і всіх учасників творчого звіту, кажу чесно, з відкритою душею – ВІВАТ, Євгеніє!
Н.БОБРОВНИК,
методист Сновського БК
Театр Євгенії Гордюк – явище, якщо не унікальне, то точно неординарне для нашого міста. Обиватель, який пустив коріння, може сказати: нащо воно нам потрібне, у нас уже щось є і нехай воно буде... Та наперекір цьому обивателю хочеться сказати: оте своє «є» залиште при собі! А молоді потрібен рух! Рух в нове, рух вперед! І разом з цим нести з собою креатив, ідею буття, віяння нашого життя. Справжні культурні цінності - вічні. І на створений одяг Євгенії хочеться дивитись не один раз. Недолугі скептики можуть критикувати, казати, що вже це плаття бачили. Та картину в Луврі теж бачили не один раз, а, можливо, і не одне століття. І все одно йдуть дивитись. Бо це - витвір мистецтва, а не метелик-одноденка.
У театрі Євгенії Олександрівни кожен учасник, незалежно від віку і фізичних можливостей, є яскравою особистістю. Після стереотипних постановок - квадрат, лінія, коло, що знаходить місце в багатьох хореографічних сюжетах - виступ вихованців театру переніс глядача в інший вимір. Здавалося, дивишся не на сцену, а на столичний подіум! Від всіх глядачів, які стоячи вітали бурхливими оплесками керівника і всіх учасників творчого звіту, кажу чесно, з відкритою душею – ВІВАТ, Євгеніє!
Н.БОБРОВНИК,
методист Сновського БК
Комментариев нет:
Отправить комментарий