Обличчя Сновська – мов мішанина різних стилів та епох. Майже кожна історична доба або сплеск моди залишили на ньому свій слід. Зрештою, правильно кажуть, що типові зразки архітектури і декору є ніби застиглим часом. Вони немов підтримують зв’язок між минулим і сьогоденням. Саме тому кожен символ вчорашнього дня починає набувати хай і невеличкого, але особливого значення.
Близько п’ятнадцяти років тому в житті нашого райцентру намітилася одна доволі оптимістична тенденція. Наслідуючи приклад місцевого локомотивного депо, яке свого часу встановило на своїй території паровоз в якості історичної пам’ятки, деякі міські підприємства та організації теж вирішили урізноманітнити вуличні краєвиди. Так, біля АТП на постаменті розмістили вантажну машину. (Цей транспортний засіб колись добряче попрацював у різних галузях і дійсно заслужив на такий вияв пошани). Окремий випадок – поява біля однієї з автозаправок гусеничного трактора Т-74. Він, як-то кажуть, доживав свого віку в колишньому колгоспі й міг цілком закінчити біографію на пункті прийому металобрухту. Але керівник сільгосппідприємства погодився передати його для встановлення навпроти «Сільгосптехніки». І недарма на тракторних дверцятах тоді зробили гордий напис «Трудівнику полів». Адже й справді – уявити в минулому працю на землі без Т-74 було просто неможливо. До певної міри цікавою є оповідь і про розміщення біля пожежної частини автомобіля, пристосованого для боротьби з вогнем. Його теж знайшли в одному колишньому колгоспі. Так само, як і ручну помпу для накачування води. Символ вогнеборців видався по-справжньому життєвим і реалістичним. До увіковічнення транспортної сфери в місті приєднався і приватний підприємець, який займався авторемонтом. Він продемонстрував непересічність задуму, піднявши на металеві опори корпус старенького легковика, але з колесами від великогабаритної техніки. Ще й розмалював усе яскравою фарбою. Вийшло дійсно оригінально.
Завершити цей матеріал доведеться на не дуже оптимістичній ноті. З усіх транспортних символів у Сновську постійно доглядається лише паровоз біля депо. На інших же об’єктах подекуди спостерігаються ознаки занепаду. Трактор Т-74 біля колишньої «Сільгосптехніки» сумно нагадує про себе потьмянілим фарбуванням і вибитим у кабіні склом, решта ретро-техніки теж не у кращому стані. Що це – байдужість, нехіть чи схильність до режиму економії? Мимоволі спадає на думку, що символи звичайного трудового минулого, які не мають жодного ідеологічного навантаження, мало кого цікавлять. А дарма. Бо політичні системи можуть змінюватися, а людська праця завжди лишатиметься джерелом хліба насущного і фундаментом розбудови місцевої громади. Саме тому символізм трудового минулого нашого краю має бути збережений.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Близько п’ятнадцяти років тому в житті нашого райцентру намітилася одна доволі оптимістична тенденція. Наслідуючи приклад місцевого локомотивного депо, яке свого часу встановило на своїй території паровоз в якості історичної пам’ятки, деякі міські підприємства та організації теж вирішили урізноманітнити вуличні краєвиди. Так, біля АТП на постаменті розмістили вантажну машину. (Цей транспортний засіб колись добряче попрацював у різних галузях і дійсно заслужив на такий вияв пошани). Окремий випадок – поява біля однієї з автозаправок гусеничного трактора Т-74. Він, як-то кажуть, доживав свого віку в колишньому колгоспі й міг цілком закінчити біографію на пункті прийому металобрухту. Але керівник сільгосппідприємства погодився передати його для встановлення навпроти «Сільгосптехніки». І недарма на тракторних дверцятах тоді зробили гордий напис «Трудівнику полів». Адже й справді – уявити в минулому працю на землі без Т-74 було просто неможливо. До певної міри цікавою є оповідь і про розміщення біля пожежної частини автомобіля, пристосованого для боротьби з вогнем. Його теж знайшли в одному колишньому колгоспі. Так само, як і ручну помпу для накачування води. Символ вогнеборців видався по-справжньому життєвим і реалістичним. До увіковічнення транспортної сфери в місті приєднався і приватний підприємець, який займався авторемонтом. Він продемонстрував непересічність задуму, піднявши на металеві опори корпус старенького легковика, але з колесами від великогабаритної техніки. Ще й розмалював усе яскравою фарбою. Вийшло дійсно оригінально.
Завершити цей матеріал доведеться на не дуже оптимістичній ноті. З усіх транспортних символів у Сновську постійно доглядається лише паровоз біля депо. На інших же об’єктах подекуди спостерігаються ознаки занепаду. Трактор Т-74 біля колишньої «Сільгосптехніки» сумно нагадує про себе потьмянілим фарбуванням і вибитим у кабіні склом, решта ретро-техніки теж не у кращому стані. Що це – байдужість, нехіть чи схильність до режиму економії? Мимоволі спадає на думку, що символи звичайного трудового минулого, які не мають жодного ідеологічного навантаження, мало кого цікавлять. А дарма. Бо політичні системи можуть змінюватися, а людська праця завжди лишатиметься джерелом хліба насущного і фундаментом розбудови місцевої громади. Саме тому символізм трудового минулого нашого краю має бути збережений.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий