Однією з новацій 2015 року стали зміни, внесені Верховною Радою до Податкового кодексу. Віднині матиме значно ширше застосування така норма, як оподаткування об’єктів нерухомості. Взагалі цей податок введено ще два роки тому, але лише тепер він торкнеться доволі великого кола громадян і юридичних осіб. Детальніше про це розповіла завсектором доходів та зборів з фізичних осіб Щорського відділення Корюківської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області І.М. Мундурс.
- Ірино Миколаївно, ще понад місяць тому деякі засоби масової інформації вдалися до розповсюдження чуток: мовляв, у 2015 році всіх людей без винятку змусять платити податок у сумі 24 грн. 36 коп. за кожен квадратний метр своєї житлової площі. Насправді ж це не так?
- Дійсно, з реальністю такі розповіді нічого спільного не мають. Передовсім, треба зауважити: існує чітке визначення, що таке нерухомість. По-перше, це житлова (будинки, прибудови до них, квартири, котеджі, кімнати в комуналках, будиночки садові та дачні). По-друге – нежитлова: будівлі готельні, офісні, торговельні (магазини, кафе, перукарні тощо), промислові, господарські (допоміжні приміщення – сараї, хліви, гаражі, літні кухні, вбиральні, майстерні, погреби, котельні, трансформаторні підстанції тощо) та деякі інші. Платниками податку є як фізичні, так і юридичні особи, а також іноземці, які володіють, скажімо, будинками в Україні. Не підлягають оподаткуванню гуртожитки, об’єкти державної власності (що фінансуються з держбюджету), а також ті, які використовуються аграріями для сільськогосподарського виробництва, промисловими підприємствами – для здійснення виробничої діяльності, підприємцями, що провадять діяльність у так званих малих архітектурних формах (ринках, кіосках) тощо. І ще один момент – сільська або міська рада може визнати помешкання непридатним до проживання, тож тоді сплачувати податок за нього теж не доведеться.
- Що таке база оподаткування?
- Це загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості. Але законодавством встановлено пільги щодо сплати податку. Якщо вести мову про житло, яке перебуває у власності фізичної особи, то оподаткуванню підлягає площа квартири понад 60 квадратних метрів і будинку – понад 120 квадратних метрів. Коли людина володіє одночасно і квартирою, і будинком, то у такому разі база оподаткування зменшується на 180 кв. м. Разом з тим громадянам, які мають квартири понад 300 кв. м і будинки понад 600 кв. м, пільга не надається. Так само як і тим, хто використовує своє помешкання для отримання доходу (здає внайм, веде там бізнес тощо). Сільська або міська рада може збільшити верхню межу пільгової «квадратури». Крім того, ці органи місцевого самоврядування здатні встановити податкові пільги для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій. Однак не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки для окремих громадян чи підприємців.
- То які ж можливі ставки оподаткування?
- У законодавстві передбачено, що ставка для житла, яке перебуває у власності фізичних осіб, не повинна перевищувати 2% від мінімальної місячної зарплатні (зараз – 1218 грн.), а для нежитлової нерухомості – 1%. Тобто верхня межа – 24 грн. 36 коп. за квадратний метр і 12 грн. 18 коп. Але розмір ставки встановлюється на сесіях міської та сільських рад і депутати, виходячи з рівня доходів громадян у нашому краї та їхнього майнового стану, можуть затвердити іншу цифру – набагато меншу. Скажімо, для Щорса вона становитиме 0,01%. Юридичні особи обчислюватимуть суму податку за поточний рік за ставками, встановленими на сесіях міської та сільських рад: для житла – до 2%, для нежитлової нерухомості – до 1%.
- Наведіть конкретний приклад нарахування суми податку.
- Багатоквартирна житлова забудова радянських часів, представлена у Щорсі, усім добре відома. Трикімнатна квартира зазвичай має площу в 62-64 квадратні метри. Методика розрахунку проста: 64 - 60 = 4 кв. м. Це і є площа, яка оподатковується. При ставці у 2% на рік – 24 грн. 36 коп. множиться на 4 й виходить 97 грн. 44 коп. Натомість у разі затвердження, скажімо, 0,01% - 12,18 коп. множиться на 4, результат – 48,72 копійки.
- Які терміни сплати податку на нерухомість?
- Юридичні особи повинні до 20 лютого подати декларації до податкової служби. Там їм обчислять суму податку, а сплачуватимуть вони його протягом року – щокварталу. Стосовно громадян (фізичних осіб), то вони у І півріччі наступного, 2016-го року отримають спеціальне повідомлення за 2015 рік про необхідність сплати конкретної суми податку. Платіж треба здійснити протягом двох місяців.
До речі, 2015-ий рік є роком звірки відомостей щодо об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Це має посприяти у формуванні реєстру платників податку на нерухоме майно. Власники можуть надати податківцям копії технічних документів на об’єкти, якими володіють.
Податок на нерухомість – доволі новий, тож для його ефективного обчислення потрібні злагоджені дії відповідних державних структур і громадян.
Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяв
Олег МІРОШНИЧЕНКО
- Ірино Миколаївно, ще понад місяць тому деякі засоби масової інформації вдалися до розповсюдження чуток: мовляв, у 2015 році всіх людей без винятку змусять платити податок у сумі 24 грн. 36 коп. за кожен квадратний метр своєї житлової площі. Насправді ж це не так?
- Дійсно, з реальністю такі розповіді нічого спільного не мають. Передовсім, треба зауважити: існує чітке визначення, що таке нерухомість. По-перше, це житлова (будинки, прибудови до них, квартири, котеджі, кімнати в комуналках, будиночки садові та дачні). По-друге – нежитлова: будівлі готельні, офісні, торговельні (магазини, кафе, перукарні тощо), промислові, господарські (допоміжні приміщення – сараї, хліви, гаражі, літні кухні, вбиральні, майстерні, погреби, котельні, трансформаторні підстанції тощо) та деякі інші. Платниками податку є як фізичні, так і юридичні особи, а також іноземці, які володіють, скажімо, будинками в Україні. Не підлягають оподаткуванню гуртожитки, об’єкти державної власності (що фінансуються з держбюджету), а також ті, які використовуються аграріями для сільськогосподарського виробництва, промисловими підприємствами – для здійснення виробничої діяльності, підприємцями, що провадять діяльність у так званих малих архітектурних формах (ринках, кіосках) тощо. І ще один момент – сільська або міська рада може визнати помешкання непридатним до проживання, тож тоді сплачувати податок за нього теж не доведеться.
- Що таке база оподаткування?
- Це загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості. Але законодавством встановлено пільги щодо сплати податку. Якщо вести мову про житло, яке перебуває у власності фізичної особи, то оподаткуванню підлягає площа квартири понад 60 квадратних метрів і будинку – понад 120 квадратних метрів. Коли людина володіє одночасно і квартирою, і будинком, то у такому разі база оподаткування зменшується на 180 кв. м. Разом з тим громадянам, які мають квартири понад 300 кв. м і будинки понад 600 кв. м, пільга не надається. Так само як і тим, хто використовує своє помешкання для отримання доходу (здає внайм, веде там бізнес тощо). Сільська або міська рада може збільшити верхню межу пільгової «квадратури». Крім того, ці органи місцевого самоврядування здатні встановити податкові пільги для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій. Однак не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки для окремих громадян чи підприємців.
- То які ж можливі ставки оподаткування?
- У законодавстві передбачено, що ставка для житла, яке перебуває у власності фізичних осіб, не повинна перевищувати 2% від мінімальної місячної зарплатні (зараз – 1218 грн.), а для нежитлової нерухомості – 1%. Тобто верхня межа – 24 грн. 36 коп. за квадратний метр і 12 грн. 18 коп. Але розмір ставки встановлюється на сесіях міської та сільських рад і депутати, виходячи з рівня доходів громадян у нашому краї та їхнього майнового стану, можуть затвердити іншу цифру – набагато меншу. Скажімо, для Щорса вона становитиме 0,01%. Юридичні особи обчислюватимуть суму податку за поточний рік за ставками, встановленими на сесіях міської та сільських рад: для житла – до 2%, для нежитлової нерухомості – до 1%.
- Наведіть конкретний приклад нарахування суми податку.
- Багатоквартирна житлова забудова радянських часів, представлена у Щорсі, усім добре відома. Трикімнатна квартира зазвичай має площу в 62-64 квадратні метри. Методика розрахунку проста: 64 - 60 = 4 кв. м. Це і є площа, яка оподатковується. При ставці у 2% на рік – 24 грн. 36 коп. множиться на 4 й виходить 97 грн. 44 коп. Натомість у разі затвердження, скажімо, 0,01% - 12,18 коп. множиться на 4, результат – 48,72 копійки.
- Які терміни сплати податку на нерухомість?
- Юридичні особи повинні до 20 лютого подати декларації до податкової служби. Там їм обчислять суму податку, а сплачуватимуть вони його протягом року – щокварталу. Стосовно громадян (фізичних осіб), то вони у І півріччі наступного, 2016-го року отримають спеціальне повідомлення за 2015 рік про необхідність сплати конкретної суми податку. Платіж треба здійснити протягом двох місяців.
До речі, 2015-ий рік є роком звірки відомостей щодо об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Це має посприяти у формуванні реєстру платників податку на нерухоме майно. Власники можуть надати податківцям копії технічних документів на об’єкти, якими володіють.
Податок на нерухомість – доволі новий, тож для його ефективного обчислення потрібні злагоджені дії відповідних державних структур і громадян.
Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяв
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий