Так склалося, що Україна має знаходитись у повній бойовій готовності. Військові знають, що робити у критичній ситуації, у них є зброя, якою вони навчені користуватися. А як бути звичайному мирному люду? Або діставати з горища дідусеві запаси, тобто зброю, що є прямим порушенням закону, або ж ховатися. Селянам з цим легше: у кожному дворі є погріб. А міським жителям, виходить,
залишаються укриття. У якому ж стані вони на Щорсівщині зараз, напередодні Всесвітнього дня цивільної оборони (з 1990 року в Україні відзначається 1 березня), я і поцікавилася у компетентних осіб.
З’ясувалося, що у районі 23 приміщення, виділених під це, більшість з них не витримують жодної критики... Всі сучасні сховища мають не тільки основне приміщення, необхідне для укриття, але площі господарського призначення, наприклад, кухню, їдальню, спортивний зал тощо. Ці приміщення покликані захищати від дії фугасної і осколкової авіабомб, снарядів, уламків зруйнованих будівель, отруйних газів тощо. Що ж насправді? Тільки два знаходяться у задовільному стані. Більше того, десь укриттів взагалі немає, самі залишки стін, десь ось-ось дах впаде просто на голову (настільки металоконструкції заїржавіли), у якихось, вибачте на слові, фекалії вище щиколоток хлюпають, є такі, які знаходяться в оренді, а хазяїн у Черкасах і туди немає доступу, а буває, що і самі мешканці Щорса їх захаращують. А скільки люду у місті? Хіба можливо всім заховатися на такій малій площі? Більше того, жодне з таких сховищ від важких снарядів навряд чи врятує, тільки від стрілецької зброї, тобто від дурної кулі... Тобто, населення має діяти за старим прислів`ям: «Спасіння потопельника - справа самого потопельника».
Тож, напевне, поки є час, варто збудувати їх самим? Його, за умови невеликого шматка землі та кількості грошей, побудувати доволі легко. Для початку слід створити проект на папері з системою подачі повітря, води, опалення тощо. Обрати непримітне місце для його розташування. Укриття треба будувати під будівлею. Воно схоже на звичайну яму. Стіни ями викладаються дерев'яними добре висушеними дошками. Після того, як каркас ями готовий, будуємо дах: яма накривається сухими дерев'яними дошками. Потім зверху кладеться поліетилен у три шари. Поліетилен засипається землею, завтовшки сантиметрів 20. Більш товстий шар буде занадто важкий, може призвести до обвалу. Тонкий — до того, що дах буде просвічуватися, що видасть притулок.
Коли дах готовий, можна приступати до будівництва зв'язкових вузлів. Укриття своїми руками дозволяє зробити вхід до нього зі звичайної залізобетонної труби. Вхід закривається каналізаційним люком (зараз продаються пластикові, тож придбати їх не складає жодних труднощів). У кожному сховищі має бути туалет, для якого окремо від основного приміщення копається яма. Після чого вона з'єднується з житловим блоком проходом із залізобетонної труби. Туалет зверху накривається дерев'яними дошками.
Після будівництва туалету можна приступати до створення вентиляційних систем. Це дуже важлива частина роботи будівництва укриття своїми руками. І не забувайте, що для життя у сховищі потрібне чисте повітря і вода, та хоча б якісь лежаки, адже як говориться у іншому прислів’ї: «Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове».
Маргарита
ЛИТОВЧЕНКО
залишаються укриття. У якому ж стані вони на Щорсівщині зараз, напередодні Всесвітнього дня цивільної оборони (з 1990 року в Україні відзначається 1 березня), я і поцікавилася у компетентних осіб.
З’ясувалося, що у районі 23 приміщення, виділених під це, більшість з них не витримують жодної критики... Всі сучасні сховища мають не тільки основне приміщення, необхідне для укриття, але площі господарського призначення, наприклад, кухню, їдальню, спортивний зал тощо. Ці приміщення покликані захищати від дії фугасної і осколкової авіабомб, снарядів, уламків зруйнованих будівель, отруйних газів тощо. Що ж насправді? Тільки два знаходяться у задовільному стані. Більше того, десь укриттів взагалі немає, самі залишки стін, десь ось-ось дах впаде просто на голову (настільки металоконструкції заїржавіли), у якихось, вибачте на слові, фекалії вище щиколоток хлюпають, є такі, які знаходяться в оренді, а хазяїн у Черкасах і туди немає доступу, а буває, що і самі мешканці Щорса їх захаращують. А скільки люду у місті? Хіба можливо всім заховатися на такій малій площі? Більше того, жодне з таких сховищ від важких снарядів навряд чи врятує, тільки від стрілецької зброї, тобто від дурної кулі... Тобто, населення має діяти за старим прислів`ям: «Спасіння потопельника - справа самого потопельника».
Тож, напевне, поки є час, варто збудувати їх самим? Його, за умови невеликого шматка землі та кількості грошей, побудувати доволі легко. Для початку слід створити проект на папері з системою подачі повітря, води, опалення тощо. Обрати непримітне місце для його розташування. Укриття треба будувати під будівлею. Воно схоже на звичайну яму. Стіни ями викладаються дерев'яними добре висушеними дошками. Після того, як каркас ями готовий, будуємо дах: яма накривається сухими дерев'яними дошками. Потім зверху кладеться поліетилен у три шари. Поліетилен засипається землею, завтовшки сантиметрів 20. Більш товстий шар буде занадто важкий, може призвести до обвалу. Тонкий — до того, що дах буде просвічуватися, що видасть притулок.
Коли дах готовий, можна приступати до будівництва зв'язкових вузлів. Укриття своїми руками дозволяє зробити вхід до нього зі звичайної залізобетонної труби. Вхід закривається каналізаційним люком (зараз продаються пластикові, тож придбати їх не складає жодних труднощів). У кожному сховищі має бути туалет, для якого окремо від основного приміщення копається яма. Після чого вона з'єднується з житловим блоком проходом із залізобетонної труби. Туалет зверху накривається дерев'яними дошками.
Після будівництва туалету можна приступати до створення вентиляційних систем. Це дуже важлива частина роботи будівництва укриття своїми руками. І не забувайте, що для життя у сховищі потрібне чисте повітря і вода, та хоча б якісь лежаки, адже як говориться у іншому прислів’ї: «Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове».
Маргарита
ЛИТОВЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий