Країна живе фактично у стані війни, економічні процеси – явно кризового характеру, тож і не дивно, що ринок нерухомості зазнав негативного впливу. Простіше кажучи, поміж наших земляків є чимало бажаючих продати свої будинки та квартири, а ось охочих їх купити – незрівнянно менше. Більшість людей збідніла, та й курс долара стрибнув угору…
Передовсім, варто згадати, що протягом 2014 року до редакції «Променя» звернулися майже дев’яносто громадян з об’явами про продаж житла у секторі приватної забудови (Щорс – 80%, решта - такі села, як Великий Щимель, Петрівка, Гвоздиківка, Кучинівка, Нові та Старі Боровичі, Займище, Піщанка, Тур’я, Заріччя, Єнькова Рудня). Тобто хат садибного типу або їх частин пропонується чимало. Помешкань у багатоквартирних будинках виставлено на продаж трохи менше – 31. Однак слід врахувати і такий фактор: об’яви до газети несе ледве половина продавців (багато хто воліє розклеїти паперові оголошення на спеціальних дошках і стовпах), тож реально пропозиція об’єктів житлової нерухомості у Щорському районі набагато більша. За оціночним висновком (дуже приблизним) насправді минулого року в нашому краї було виставлено на продаж майже двісті будинків та квартир. Проте реально до нотаріального оформлення дійшло лише у менш як сорока випадках. Активність на ринку доволі низька.
Стосовно ціни на житло, то вона теж пішла донизу. З одного боку на її формування впливають різні моменти: вік будівлі, її стан, площа місцерозташування, наявність господарських споруд, побутових зручностей і комунікацій, система опалення, розмір земельної ділянки тощо. Однак найголовніше – це співвідношення попиту та пропозиції. І, звісна річ, реалізм. Приклад простий: у Щорсі деякі люди ще не так і давно намагалися продати свої будинки за 50 тисяч доларів. Теоретично воно ніби й так: стояли б ці хатинки у Чернігові чи під Києвом – ціна була б прийнятною. Але для нашого міста – це фантастика. (Тому й доводилося їм у підсумку «скидати вартість» на десятки тисяч).
З огляду на введення податку на нерухомість прогнозується зменшення попиту на квартири площею понад 60 м кв. і будинки – понад 120 м кв. Хоча загалом усе залежатиме від наявності грошей у кишенях мешканців Щорсівщини. Бо як у людини немає можливості віддати більше 5-6 тисяч доларів за двокімнатну квартиру, то 8-9 вона вже точно не викладе. У свою чергу продавець чітко усвідомлюватиме: чим довше триватиме реалізація об’єкта, тим більше грошей у формі податку він мусить сплатити. І постає дилема: що вигідніше?
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий