пятница, 20 февраля 2015 г.

Машина ніби є. Але чи є вона машиною у повному розумінні цього слова?


На початку року несподіваного суспільного розголосу набула у Щорсі ситуація, яка склалася довкола одного з автомобілів міської ради. Мова у даному випадку про УАЗ, яким
користувалися в мерії близько двадцяти років. Річ у тім, що коли в 2011 році орган місцевого самоврядування нашого райцентру придбав новенький легковик «Деу», старий автомобіль практично не використовувався. Воно й зрозуміло: його технічний стан був далеко не ідеальним, та й пальне він «їв» з превеликим апетитом. Час від часу в людей та посадовців виникали ідеї, що з ним робити далі. Хтось пропонував продати, спрямувавши виручені кошти на щось потрібне для міста. Ще хтось думав, що цю одиницю транспорту краще передати райвідділу міліції. Проте УАЗ-ик, ніби зачарований, залишився у розпорядженні міськради. Стояв колись у гаражах то музичної школи, то інших державних установ, а потім «перебазувався» на територію однієї місцевої приватної фірми. При цьому очевидці розповіли, що своїм ходом дістатися місця призначення він не зміг – довелося його «транспортувати». Хоча є факт: восени 2012 року машина ще могла «їздити».
«Посвіжішала» історія у січні, коли в деяких депутатів міськради з’явилася думка: а чому б у рамках мобілізації транспорту не передати УАЗ якійсь військовій частині або батальйону МВС «Чернігів»? І ось тоді з’ясувалися деякі дивні речі. Як розповів «Променю» депутат міськради Олег Хасенко, коли він вирішив оглянути УАЗ і підняв кришку капота, то двигуна… просто не побачив. Куди він подівся – це і треба тепер встановити. Адже у штаті міськвиконкому є матеріально відповідальні особи, які повинні дати відповіді на ряд конкретних запитань. Більше того – нібито існує документ, що бак машини заправлений. Словом, на минулотижневій сесії міськради депутати дали доручення керівництву міста – протягом двох тижнів підготувавти детальну інформацію щодо «транспортного питання» і «повернути мотор на місце». Бо передавати розукомплектований УАЗ військовим – це наче глум над ними.
Про фінал цієї історії «Промінь» розповість читачам пізніше.
Олег
МІРОШНИЧЕНКО

Комментариев нет:

Отправить комментарий