вторник, 20 января 2026 г.

Вогнеборець зі Сновська рятує від пожеж Одесу

 

– Живе лиш той, хто не живе для себе…

Хто для других виборює життя, ­ це рядки про нього, нашого героїчного земляка Дмитра Андрійовича Ісаченка, котрого рідні, друзі, знайомі називають просто і лагідно: «Наш Діма». І не тому, що зовсім молодий, ні! Річ у іншому: його людяності, красі душі, постійному прагненні приходити на допомогу, вмінні розуміти, співчувати, діяти. І професію він собі обрав таку, де не можна хибити, працювати напівсили, не вміти приймати швидких рішень, не ризикувати заради інших людей, заради самого життя. Мріяв про неї ще з часу навчання у першій школі, і тому без вагань вступив до профільного вишу, після успішного закінчення якого у званні офіцера взявся за виконання покладених завдань.



Нині Дмитро живе і несе службу у сонячній Пальмірі, де якби не війна, буття здавалося б казковим раєм, ідилією, якою тільки б насолоджуватися. Але в Одесі вже інакше! Кардинально! Там, крім дронів, щоденно літають вбивчі ракети, гуде земля й піниться від сліз Чорне море. В епіцентри ворожих обстрілів, здебільшого опісля, оперативно доводиться потрапляти Дмитру, його підрозділу, командам із сусідніх частин.

Сталеві бійці, воїни­герої без зброї, здатні повертати радість, ­ кажуть про Дмитра та інших працівників ДСНС одесити, на що Діма лише посміхається і стверджує, що інакше ні він, ні хлопці не можуть.

Про морально важкі моменти в роботі Дмитро говорити не звик, це  не в правилах, бо все цілком зрозуміле, тому і не розповів ні про втрати, ні про душевний біль, до якого доводиться притиратися, який витримувати.

У Дмитра це виходить, бо він такий! Напевне, ще й тому,  що вдома, на малій Батьківщині, якою є наш прикордонний Сновськ, за нього моляться бабуся з дідусем, мама з татом і багато близьких людей, тому що в одеській квартирі завжди чекають обійми коханої (також нашої красуні­землячки). І здається, що всі його діяння благословляє сам Господь Бог, в моменти рятувальних операцій бережуть дужі крила Янгола­охоронця. І хай так буде завжди і всюди. Пишаємося тобою, наш рідненький!

Комментариев нет:

Отправить комментарий