24 січня 2016 р. – 90 років тому народився Дудко Іван Петрович (24.01.1926 – 26.01.2014 рр.) – краєзнавець, поет, член Національної спілки журналістів України, уродженцю с.Хрінівка Щорського району.
Писати Іван Петрович почав ще коли служив у Радянській Армії (під час війни з Японією). Потім він працював у районних газетах Чернігівщини – «Колгоспний промінь» та «Сільські новини» (Городня), «Шлях перемоги» (Березна),
«Промінь Жовтня» (Щорс). Був кореспондентом, завідувачем відділу, відповідальним секретарем, заступником редактора, редактором. Мабуть, тоді і виник у нього інтерес до краєзнавчих сюжетів, хоча Івана Петровича завжди цікавив не лише сьогоденний перебіг подій рідного краю, а й його минуле, люди, які творили історію. Так журналіст став автором книжок «М.Г. Кропив’янський», «Онук комунара», «Живуть брати над Жеведою» та ще багатьох інших. Він також написав історію Городні.
Про свою малу батьківщину Іван Петрович розповів у збірці «Рідна Хрінівка моя». Дослідження, нариси, етюди, вірші. Тут і архівні матеріали з історії села, і спогади земляків, і поетичні замальовки з сільського життя. Особливо цікавими є роботи І.П. Дудка про М.М. Могилянського, С.Д. Носа, П.Ф. Охріменка, Д.В. Петровського, В.Г. Чумака, С.М. Шуплика та інших представників літературної та культурної спадщини. Він – автор збірок віршів «В далеч юну помандрую», «Коди осені й любові», «Література в мініатюрах», «Розлилось житейське море», «Городнянщина». Багато віршів І.П. Дудка покладено на музику самодіяльним композитором А.Я. Аржанніковим. Вони склалися у збірку з теплою назвою «Нам зозуля накувала...».
Жив і помер у м.Городня.
«Промінь Жовтня» (Щорс). Був кореспондентом, завідувачем відділу, відповідальним секретарем, заступником редактора, редактором. Мабуть, тоді і виник у нього інтерес до краєзнавчих сюжетів, хоча Івана Петровича завжди цікавив не лише сьогоденний перебіг подій рідного краю, а й його минуле, люди, які творили історію. Так журналіст став автором книжок «М.Г. Кропив’янський», «Онук комунара», «Живуть брати над Жеведою» та ще багатьох інших. Він також написав історію Городні.
Про свою малу батьківщину Іван Петрович розповів у збірці «Рідна Хрінівка моя». Дослідження, нариси, етюди, вірші. Тут і архівні матеріали з історії села, і спогади земляків, і поетичні замальовки з сільського життя. Особливо цікавими є роботи І.П. Дудка про М.М. Могилянського, С.Д. Носа, П.Ф. Охріменка, Д.В. Петровського, В.Г. Чумака, С.М. Шуплика та інших представників літературної та культурної спадщини. Він – автор збірок віршів «В далеч юну помандрую», «Коди осені й любові», «Література в мініатюрах», «Розлилось житейське море», «Городнянщина». Багато віршів І.П. Дудка покладено на музику самодіяльним композитором А.Я. Аржанніковим. Вони склалися у збірку з теплою назвою «Нам зозуля накувала...».
Жив і помер у м.Городня.
Комментариев нет:
Отправить комментарий