Причиною для написання цієї статті став виступ керівника Новоборовицького лісництва А.Моцара на сільському сході, де, серед іншого, він розповів, що очолюване ним підприємство протягом першого кварталу нинішнього року сплатить до бюджету понад шістсот тисяч гривень. Почувши таку інформацію, люди загомоніли: мовляв, так у нашій скарбниці мають же бути чималі гроші!
Але сільський голова А.Сірий розчарував присутніх, сказавши – насправді до сільського бюджету кошти від лісогосподарської діяльності майже не надходять. Зрозуміло, що в учасників сходу виникло логічне запитання: чому? І дійсно, чому все виглядає саме так?
Для початку треба навести трохи статистичних даних. Загалом земельний фонд нашого району складає 128 тисяч гектарів. З них майже 40 тисяч га території (тобто близько третини) перебуває у користуванні трьох лісогосподарських підприємств: „Щорсрайагролісгосп” – більше 16 тис. га, „Корюківський лісгосп” (Єлінське, Новоборовицьке, Тихоновицьке і Щорське лісництва) – понад 20 тис. га та „Городнянський лісгосп” (Староруднянське лісництво) – майже 3 тис. га. Кожен з цих суб’єктів господарювання займається різними видами діяльності, але чи не основний з них – заготівля деревини. Відповідно, обсяг сплачених ними податкових платежів та інших обов’язкових відрахувань залежить від цілого ряду факторів. У будь-якому лісництві щороку на підставі відповідної документації визначається обсяг суцільних рубок (це коли є ділянка зі стиглим чи перестиглим лісом і її випилюють повністю), санітарних рубок (раптом якісь дерева вже не можуть рости нормально) тощо. Згідно з чинним законодавством лісогосподарські підприємства вносять рентну платню за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, до державного (центрального) та обласного бюджетів – простіше кажучи – у Київ і Чернігів, з розподілом у пропорції 50 на 50 відсотків. Ці гроші на рівень району не надходять. А ось рентна платня за спеціальне використання лісових ресурсів за іншими рубками поповнює місцеві (міський та сільські) бюджети. Причому логіка тут дуже проста: якщо на території якоїсь сільради є великі заліснені площі й коли у конкретно цьому році там намічено провести масштабні санітарні рубки, то тоді сільська скарбниця отримує добрячі гроші. Завдяки інформації, отриманій у райфінуправлінні, можна скласти докладне уявлення про те, скільки отримали громади коштів від лісокористування у 2015 році. Загалом по району сума надходжень склала 1 млн 213 тис. грн. Щорсу дісталося 3 тис. 249 грн, Великому Щимелю – 21 тис. 718, Гірську – 50 тис. 112, Гуті Студенецькій - 15 тис. 535, Єліному - 241 тис. 879, Жоведі – 32 тис. 711, Займищу – 20 тис. 864, Заріччю – 81 тис. 900, Клюсам – 22 тис. 496, Кучинівці – 152 тис. 781, Низківці – 43 тис. 44, Новим Боровичам – 31 тис. 239, Новим Млинам – 27 тис. 774, Петрівці – 21 тис. 283, Рогізкам – 7 тис. 173, Смячі – 22 тис. 33, Сновському – 123 тис. 385, Софіївці – 40 тис. 822, Старій Рудні – 32 тис. 486, Старим Боровичам – 23 тис. 248, Суничному – 0, Тихоновичам – 20 тис. 924, Тур’ї – 90 тис. 936, Хотуничам – 18 тис. 451, Чепельову – 67 тис. 802. Не факт, що у 2016 році ситуація складатиметься аналогічно, бо обсяги і види рубок зазнають змін. Однак попри все слід зауважити – лісогосподарська галузь відчутно наповнює добру половину сільських бюджетів, і це – очевидний позитив.
Разом з цим обов’язково треба зауважити, що згідно із законодавством одним з провідних джерел надходжень коштів до бюджетів міської та сільських рад стала платня за землекористування. Торік земельного податку від фізичних і юридичних осіб, а також орендної платні від фізичних та юридичних осіб загалом до місцевих скарбниць надійшло 5 мільйонів 733 тисячі гривень. Якщо проаналізувати стан справ по кожній громаді окремо, то відразу доводиться констатувати незаперечний факт: лідером за сумою фінансових надходжень є райцентр – 1 млн 764 тис. грн. Воно й зрозуміло, адже саме у місті найбільше діючих підприємств і комерційних структур. Однак по селах теж є доволі непогані приклади отримання коштів за користування землею. Щастить тим сільрадам, на території яких працюють великі сільгосппідприємства, і які, серед іншого, взяли в оренду так звані невитребувані паї. (Ті земельні наділи, які так і не отримали документально підтверджених власників). Якщо якесь ПСП залучає ці землі до агробізнесу, то платить саме сільській громаді. До речі, завдяки наполяганню районного керівництва мінімальну ставку орендної платні було піднято до 3% усім без винятку фірмам. Завдяки цьому сільські бюджети отримали додатково понад 1 млн грн. Для початку слід назвати лідерів за „земельними” надходженнями. Це Петрівка (майже 361 тисяча), Кучинівка (360 тис.), Рогізки (342 тис.), Тур’я (265 тис.), Низківка (232 тис.), Гірськ (227 тис.), Сновське (214 тис.), Хотуничі (212 тис.), Чепелів (211 тис.), Старі Боровичі (203 тис.), Жовідь (майже 200 тис.). Є і група так званих середняків – Нові Млини (180 тис.), Стара Рудня (164 тис.), Тихоновичі (163 тис.), Великий Щимель (159 тис.), Нові Боровичі (157 тис.), Софіївка (115 тис.). Помітно гірше обставини склалися в Суничному (80 тис.), Смячі (60 тис.). Однак є місцевості з не дуже родючими грунтами, які ще слабко залучені до агровиробництва – Займище (21 тис.), Заріччя (16 тис.), Клюси (8 тис.), Єліне (5 тис.), Гута Студенецька (майже 3 тис.).
Паралельно необхідно навести коментар начальника управління агропромрозвитку райдержадміністрації Н.Дятел з приводу розрахунків сільгосппідприємств нашого краю за оренду землі, яка належить людям. Отже, станом на 2015-ий рік 14 агроформувань уклали договори оренди з 5699 власниками ділянок. Загальна площа орендованих сільгоспугідь – 13 тис. 874 га, з них ріллі – 11 тис. 552 га. (Загальна оціночна вартість цієї землі – якщо б її купували – 133 мільйони 110 тис. грн). Розмір орендної платні одного гектара по селах дуже різниться – від 111 грн (в Суничному, наприклад), до 461 грн (Жовідь, Гірськ, Старі Боровичі та деякі інші населені пункти). Причина – якість (тобто родючість) грунтів, а ще - відсоток від вартості, який сплачує сільгосппідприємство. Скажімо, ТОВ „Щорсагроімпульс” сплачує мешканцям Низківки мінімум, встановлений законом (3%). Так само чинять ще 10 агрофірм у нашому районі. А ось ПП „ Нива-Імпульс” (Смяч) дає 4,3%, ПСП „Яна Плюс” (Петрівка, Жовідь та деякі інші) – 4%. Загальна сума орендної платні, яку отримали власники землі – понад 4 мільйони гривень. Станом на 22 лютого усі орендарі розрахувалися з людьми повністю. На виплату грошима припала частка в 3 млн 748 тис. грн, зерном – 612 тис. грн (це більше двохсот тонн), іншою продукцією – 22 тис. грн, послугами – 31 тис. грн. Якщо поглянути на обсяги виплат за оренду землі власникам, то безумовним лідером є ПСП „Яна Плюс” – 1 млн 610 тис. грн за 3495 га. (До речі, це втричі більше, ніж у попередньому році). Також високий показник у ПСП „Прогрес” (Хотуничі, Тур’я та ще кілька сіл) – 858 тис. грн (за 3043 га), СТОВ „Щорссільгоспсервіс” (Кучинівка, Рогізки) – 820 тис. (за 2476 га).
Ще один момент, дуже важливий для життєдіяльності сільської місцевості – це соціальна відповідальність агробізнесу перед територіальними громадами. Сільгосппідприємства надають транспортні послуги, беруть участь в благоустрої населених пунктів, надають матеріальну підтримку закладам культури, медицини, освіти, інколи закуповують апаратуру для масових заходів, виділяють кошти на організацію спортивних змагань, святкувань, придбання новорічних подарунків для дітей. Виділяється матеріал на ремонт мостів і огорож, чистяться вулиці від снігу тощо. У 2015 році такого роду допомоги надійшло селам загалом майже на 260 тисяч гривень. Все це разом має важливе значення для сільських громад.
Головне ж полягає в іншому: коли доходи сільрад збільшуватимуться – гроші треба оперативно і ефективно витрачати. Вже зараз деякі сільські голови, реагуючи на пропозиції своїх земляків, ведуть мову про ремонт асфальтових доріг, відновлення вуличного освітлення та інші важливі проекти. Таким чином органи місцевого самоврядування здатні зробити хай і невеличкі, але помітні перші кроки в напрямку поліпшення життя у своїх селах.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Але сільський голова А.Сірий розчарував присутніх, сказавши – насправді до сільського бюджету кошти від лісогосподарської діяльності майже не надходять. Зрозуміло, що в учасників сходу виникло логічне запитання: чому? І дійсно, чому все виглядає саме так?
Для початку треба навести трохи статистичних даних. Загалом земельний фонд нашого району складає 128 тисяч гектарів. З них майже 40 тисяч га території (тобто близько третини) перебуває у користуванні трьох лісогосподарських підприємств: „Щорсрайагролісгосп” – більше 16 тис. га, „Корюківський лісгосп” (Єлінське, Новоборовицьке, Тихоновицьке і Щорське лісництва) – понад 20 тис. га та „Городнянський лісгосп” (Староруднянське лісництво) – майже 3 тис. га. Кожен з цих суб’єктів господарювання займається різними видами діяльності, але чи не основний з них – заготівля деревини. Відповідно, обсяг сплачених ними податкових платежів та інших обов’язкових відрахувань залежить від цілого ряду факторів. У будь-якому лісництві щороку на підставі відповідної документації визначається обсяг суцільних рубок (це коли є ділянка зі стиглим чи перестиглим лісом і її випилюють повністю), санітарних рубок (раптом якісь дерева вже не можуть рости нормально) тощо. Згідно з чинним законодавством лісогосподарські підприємства вносять рентну платню за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, до державного (центрального) та обласного бюджетів – простіше кажучи – у Київ і Чернігів, з розподілом у пропорції 50 на 50 відсотків. Ці гроші на рівень району не надходять. А ось рентна платня за спеціальне використання лісових ресурсів за іншими рубками поповнює місцеві (міський та сільські) бюджети. Причому логіка тут дуже проста: якщо на території якоїсь сільради є великі заліснені площі й коли у конкретно цьому році там намічено провести масштабні санітарні рубки, то тоді сільська скарбниця отримує добрячі гроші. Завдяки інформації, отриманій у райфінуправлінні, можна скласти докладне уявлення про те, скільки отримали громади коштів від лісокористування у 2015 році. Загалом по району сума надходжень склала 1 млн 213 тис. грн. Щорсу дісталося 3 тис. 249 грн, Великому Щимелю – 21 тис. 718, Гірську – 50 тис. 112, Гуті Студенецькій - 15 тис. 535, Єліному - 241 тис. 879, Жоведі – 32 тис. 711, Займищу – 20 тис. 864, Заріччю – 81 тис. 900, Клюсам – 22 тис. 496, Кучинівці – 152 тис. 781, Низківці – 43 тис. 44, Новим Боровичам – 31 тис. 239, Новим Млинам – 27 тис. 774, Петрівці – 21 тис. 283, Рогізкам – 7 тис. 173, Смячі – 22 тис. 33, Сновському – 123 тис. 385, Софіївці – 40 тис. 822, Старій Рудні – 32 тис. 486, Старим Боровичам – 23 тис. 248, Суничному – 0, Тихоновичам – 20 тис. 924, Тур’ї – 90 тис. 936, Хотуничам – 18 тис. 451, Чепельову – 67 тис. 802. Не факт, що у 2016 році ситуація складатиметься аналогічно, бо обсяги і види рубок зазнають змін. Однак попри все слід зауважити – лісогосподарська галузь відчутно наповнює добру половину сільських бюджетів, і це – очевидний позитив.
Разом з цим обов’язково треба зауважити, що згідно із законодавством одним з провідних джерел надходжень коштів до бюджетів міської та сільських рад стала платня за землекористування. Торік земельного податку від фізичних і юридичних осіб, а також орендної платні від фізичних та юридичних осіб загалом до місцевих скарбниць надійшло 5 мільйонів 733 тисячі гривень. Якщо проаналізувати стан справ по кожній громаді окремо, то відразу доводиться констатувати незаперечний факт: лідером за сумою фінансових надходжень є райцентр – 1 млн 764 тис. грн. Воно й зрозуміло, адже саме у місті найбільше діючих підприємств і комерційних структур. Однак по селах теж є доволі непогані приклади отримання коштів за користування землею. Щастить тим сільрадам, на території яких працюють великі сільгосппідприємства, і які, серед іншого, взяли в оренду так звані невитребувані паї. (Ті земельні наділи, які так і не отримали документально підтверджених власників). Якщо якесь ПСП залучає ці землі до агробізнесу, то платить саме сільській громаді. До речі, завдяки наполяганню районного керівництва мінімальну ставку орендної платні було піднято до 3% усім без винятку фірмам. Завдяки цьому сільські бюджети отримали додатково понад 1 млн грн. Для початку слід назвати лідерів за „земельними” надходженнями. Це Петрівка (майже 361 тисяча), Кучинівка (360 тис.), Рогізки (342 тис.), Тур’я (265 тис.), Низківка (232 тис.), Гірськ (227 тис.), Сновське (214 тис.), Хотуничі (212 тис.), Чепелів (211 тис.), Старі Боровичі (203 тис.), Жовідь (майже 200 тис.). Є і група так званих середняків – Нові Млини (180 тис.), Стара Рудня (164 тис.), Тихоновичі (163 тис.), Великий Щимель (159 тис.), Нові Боровичі (157 тис.), Софіївка (115 тис.). Помітно гірше обставини склалися в Суничному (80 тис.), Смячі (60 тис.). Однак є місцевості з не дуже родючими грунтами, які ще слабко залучені до агровиробництва – Займище (21 тис.), Заріччя (16 тис.), Клюси (8 тис.), Єліне (5 тис.), Гута Студенецька (майже 3 тис.).
Паралельно необхідно навести коментар начальника управління агропромрозвитку райдержадміністрації Н.Дятел з приводу розрахунків сільгосппідприємств нашого краю за оренду землі, яка належить людям. Отже, станом на 2015-ий рік 14 агроформувань уклали договори оренди з 5699 власниками ділянок. Загальна площа орендованих сільгоспугідь – 13 тис. 874 га, з них ріллі – 11 тис. 552 га. (Загальна оціночна вартість цієї землі – якщо б її купували – 133 мільйони 110 тис. грн). Розмір орендної платні одного гектара по селах дуже різниться – від 111 грн (в Суничному, наприклад), до 461 грн (Жовідь, Гірськ, Старі Боровичі та деякі інші населені пункти). Причина – якість (тобто родючість) грунтів, а ще - відсоток від вартості, який сплачує сільгосппідприємство. Скажімо, ТОВ „Щорсагроімпульс” сплачує мешканцям Низківки мінімум, встановлений законом (3%). Так само чинять ще 10 агрофірм у нашому районі. А ось ПП „ Нива-Імпульс” (Смяч) дає 4,3%, ПСП „Яна Плюс” (Петрівка, Жовідь та деякі інші) – 4%. Загальна сума орендної платні, яку отримали власники землі – понад 4 мільйони гривень. Станом на 22 лютого усі орендарі розрахувалися з людьми повністю. На виплату грошима припала частка в 3 млн 748 тис. грн, зерном – 612 тис. грн (це більше двохсот тонн), іншою продукцією – 22 тис. грн, послугами – 31 тис. грн. Якщо поглянути на обсяги виплат за оренду землі власникам, то безумовним лідером є ПСП „Яна Плюс” – 1 млн 610 тис. грн за 3495 га. (До речі, це втричі більше, ніж у попередньому році). Також високий показник у ПСП „Прогрес” (Хотуничі, Тур’я та ще кілька сіл) – 858 тис. грн (за 3043 га), СТОВ „Щорссільгоспсервіс” (Кучинівка, Рогізки) – 820 тис. (за 2476 га).
Ще один момент, дуже важливий для життєдіяльності сільської місцевості – це соціальна відповідальність агробізнесу перед територіальними громадами. Сільгосппідприємства надають транспортні послуги, беруть участь в благоустрої населених пунктів, надають матеріальну підтримку закладам культури, медицини, освіти, інколи закуповують апаратуру для масових заходів, виділяють кошти на організацію спортивних змагань, святкувань, придбання новорічних подарунків для дітей. Виділяється матеріал на ремонт мостів і огорож, чистяться вулиці від снігу тощо. У 2015 році такого роду допомоги надійшло селам загалом майже на 260 тисяч гривень. Все це разом має важливе значення для сільських громад.
Головне ж полягає в іншому: коли доходи сільрад збільшуватимуться – гроші треба оперативно і ефективно витрачати. Вже зараз деякі сільські голови, реагуючи на пропозиції своїх земляків, ведуть мову про ремонт асфальтових доріг, відновлення вуличного освітлення та інші важливі проекти. Таким чином органи місцевого самоврядування здатні зробити хай і невеличкі, але помітні перші кроки в напрямку поліпшення життя у своїх селах.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий