Від райцентру до Єліного – 26 кілометрів. Узимку, коли накатаний сніг трохи „згладжує” ямки на дорозі, дістатися до села буває ніби швидше. (Хоча краще б улітку асфальтування провели нарешті). Тож у редакції „Променя” вирішили скористатися нагодою й довідатися, як у цьому населеному пункті працює місцеве самоврядування, яким чином розв’язують буденні проблеми тамтешніх мешканців.
Єліне належить до числа тих сіл, де після минулорічних виборів змінилися очільники.
Сільським головою став Леонід Мороз. Йому 47 років. Він – корінний єлінець, тут народився і виріс. Після закінчення школи навчався в Борзнянському радгоспі-технікумі, служив в армії. Повернувшись на малу батьківщину, почав працювати агрономом. Деякий час обіймав посаду землевпорядника. Потім протягом п’ятнадцятирічного періоду займався підприємництвом, якщо точніше – торгівлею.
Торік, виходячи з власного життєвого досвіду, запропонував землякам взяти активнішу участь у визначенні майбутнього рідного села. Бо, правду кажучи, на той час накопичилося вже достатньо проблем, які потребували розв’язання. Народ у селі не позбавлений почуття реалізму, тому й чогось особливого не вимагав. (Розчистка вулиць від снігу, облаштування колодязів, випилювання аварійних дерев, відновлення хоч подекуди вуличного освітлення, організація закупівлі молока від населення – зробити це цілком реально). Пропозиції Леоніда Мороза знайшли підтримку поміж багатьох односельців і на виборах вони висловили йому довіру.
За словами новообраного сільського голови, раніше він приблизно знав, що грошей у сільському бюджеті мало, але не підозрював, що скарбниця громади порожня аж настільки. Дійсно, коли на сесії сільради затверджували бюджет на 2016 рік, то всього доходів запланували на 108 тис. 854 грн. Найвагоміше джерело надходжень коштів – від лісогосподарських підприємств, які працюють на території сільради (56 тис. грн.). Земельний податок з юридичних осіб визначено в сумі 1250 грн., орендну платню за належне громаді майно – 4350 грн., єдиний податок з підприємців – 7400 грн., субвенцію на заклади культури – 36 тис. 704 грн. Решта статей – просто мізер. „Правду кажучи, навіть на зарплатню працівникам сільради наявних коштів вистачає хіба що на три місяці”, - констатував Леонід Мороз. „Більше того - навіть грошими, передбаченими для розчистки вулиць від снігу (1280 грн.) скористатися не вдалося. Причина – законом передбачено, що оплачувати можна лише послуги снігоочисної техніки якогось підприємства, а ось придбати солярки, щоб заправити який трактор у селі – це вже зась. Тож і виходить – замовиш у Щорсі в автодорі техніку, а їй отієї тисячі „з хвостиком” вистачить хіба що на раз приїхати до села, бо ж дорога довга...”
І тут слід віддати належне єлінцям – вони знайшли вихід із ситуації. Леонід Мороз розповів, що член виконкому сільради Юрій Коротиш має свого трактора. Навколо нього зібрався гурт умільців (зокрема – теж член виконкому Віктор Фориш, котрий допоміг з матеріалом), які змайстрували навісну снігоочисну лопату. Для такої справи депутати сільради виділили 500 грн. – на придбання електродів, дисків, свердл.
Словом, коли в грудні випав сніг, то всі вулиці (загалом близько 6 кілометрів) вдалося нормально звільнити від заметів – і машина проїде, і людина пройде. Після того „єлінський трактор” ще тричі вирушав у рейс, забезпечуючи нормальний стан доріг по селу. Спонсорську допомогу у вигляді пального надав підприємець зі Щорса Василь Мороз.
Ще одна тема, яка хвилює людей, - вуличне освітлення. Адже хочеться, щоб увечері в Єліному не панував суцільний морок. „Коли я почав з’ясовувати, яким чином можна зробити нову систему освітлення, - каже Леонід Мороз, – то спеціалісти заявили, що починати слід зі складання проектно-кошторисної документації, ціна якої майже сорок тисяч гривень. Зрозуміло, такої суми наша громада „не потягне”. Тому вирішили зупинитися на тимчасовому варіанті: придбали кабелі, світильники, лампочки, розетки тощо, а наступним кроком стало встановлення восьми ліхтарів на вулиці, живлення яких здійснюється від приватних дворищ. Люди разом зробили конкретну справу (Віктор Пастушенко, Ніна Ващенко, Леонід і Володимир Семаки, Федір Коротиш, Світлана Коротиш, Володимир Півень, Ірина Коротиш, переселенці з Донбасу Віктор та Люба Сазонови). Усі вони гідні щирих слів подяки”.
Коли прийде весна – в Єліному почнеться розчистка вулиць від хащів, випилювання аварійних дерев (є документи на п’ять штук), впорядкування і чистка колодязів, яких більше десятка. У плані – встановити огорожу на кладовищі в Безуглівці. Справи ці, здавалося б, і не глобальні, проте для життя громади – дуже важливі.
У Єліне щодватижні ходить рейсовий автобус, діють два магазини, виїзна торгівля проводиться в Безуглівці, Млинку. Перспективна співпраця започаткована з підприємцем Олегом Хасенком. Проте найголовніше – люди самі не проти долучатися до самоорганізації громади. Леонід Мороз упевнений: депутати сільради – активні, виконком працює конструктивно. Зрештою, саме від злагодженої роботи і залежить результат. Колектив сільради – секретар Ольга Лінська та бухгалтер Надія Савенко – фахівці своєї справи (на знімку). Головне ж – мешканці села підтримали свого нового лідера й саме ця довіра допомагає йому в роботі.
Леонід Мороз позитивно відгукується про роботу бюджетних закладів – освіти, медицини, культури. Особливо наголошує - дуже добре, що у селі діє меморіально-музейний комплекс „Лісоград”. Це – історична пам’ять і місце, де мають роботу більше десятка односельців. Разом з тим не може не перейматися перспективою припинення роботи сільської школи. Дітей мало – це факт. Загалом же чисельність населення в Єліному – 235 осіб, Млинку – більше тридцяти, Безуглівці – менше двох десятків, у Містках – 3. Але ж це за документами. Насправді – менше. І це, треба визнати, є великою проблемою віддалених сіл...
Наостанок Леонід Мороз чесно зазначив: Єліне – його рідне село, він тут живе, його оточують близькі люди. Переїжджати кудись інде він не хоче. Тому обов’язок у нього один – жити з громадою і працювати для її блага. „А разом з людьми можна зробити багато”, - упевнений сільський голова.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
P.S. Єлінська сільрада може запропонувати інвесторам більше шестисот гектарів землі для сільськогосподарського використання. І якщо якесь агропідприємство виявить намір взятися тут за роботу - громада виступить ефективним партнером. Зрештою, це ж збільшить надходження до сільского бюджету.
Сільським головою став Леонід Мороз. Йому 47 років. Він – корінний єлінець, тут народився і виріс. Після закінчення школи навчався в Борзнянському радгоспі-технікумі, служив в армії. Повернувшись на малу батьківщину, почав працювати агрономом. Деякий час обіймав посаду землевпорядника. Потім протягом п’ятнадцятирічного періоду займався підприємництвом, якщо точніше – торгівлею.
Торік, виходячи з власного життєвого досвіду, запропонував землякам взяти активнішу участь у визначенні майбутнього рідного села. Бо, правду кажучи, на той час накопичилося вже достатньо проблем, які потребували розв’язання. Народ у селі не позбавлений почуття реалізму, тому й чогось особливого не вимагав. (Розчистка вулиць від снігу, облаштування колодязів, випилювання аварійних дерев, відновлення хоч подекуди вуличного освітлення, організація закупівлі молока від населення – зробити це цілком реально). Пропозиції Леоніда Мороза знайшли підтримку поміж багатьох односельців і на виборах вони висловили йому довіру.
За словами новообраного сільського голови, раніше він приблизно знав, що грошей у сільському бюджеті мало, але не підозрював, що скарбниця громади порожня аж настільки. Дійсно, коли на сесії сільради затверджували бюджет на 2016 рік, то всього доходів запланували на 108 тис. 854 грн. Найвагоміше джерело надходжень коштів – від лісогосподарських підприємств, які працюють на території сільради (56 тис. грн.). Земельний податок з юридичних осіб визначено в сумі 1250 грн., орендну платню за належне громаді майно – 4350 грн., єдиний податок з підприємців – 7400 грн., субвенцію на заклади культури – 36 тис. 704 грн. Решта статей – просто мізер. „Правду кажучи, навіть на зарплатню працівникам сільради наявних коштів вистачає хіба що на три місяці”, - констатував Леонід Мороз. „Більше того - навіть грошими, передбаченими для розчистки вулиць від снігу (1280 грн.) скористатися не вдалося. Причина – законом передбачено, що оплачувати можна лише послуги снігоочисної техніки якогось підприємства, а ось придбати солярки, щоб заправити який трактор у селі – це вже зась. Тож і виходить – замовиш у Щорсі в автодорі техніку, а їй отієї тисячі „з хвостиком” вистачить хіба що на раз приїхати до села, бо ж дорога довга...”
І тут слід віддати належне єлінцям – вони знайшли вихід із ситуації. Леонід Мороз розповів, що член виконкому сільради Юрій Коротиш має свого трактора. Навколо нього зібрався гурт умільців (зокрема – теж член виконкому Віктор Фориш, котрий допоміг з матеріалом), які змайстрували навісну снігоочисну лопату. Для такої справи депутати сільради виділили 500 грн. – на придбання електродів, дисків, свердл.
Словом, коли в грудні випав сніг, то всі вулиці (загалом близько 6 кілометрів) вдалося нормально звільнити від заметів – і машина проїде, і людина пройде. Після того „єлінський трактор” ще тричі вирушав у рейс, забезпечуючи нормальний стан доріг по селу. Спонсорську допомогу у вигляді пального надав підприємець зі Щорса Василь Мороз.
Ще одна тема, яка хвилює людей, - вуличне освітлення. Адже хочеться, щоб увечері в Єліному не панував суцільний морок. „Коли я почав з’ясовувати, яким чином можна зробити нову систему освітлення, - каже Леонід Мороз, – то спеціалісти заявили, що починати слід зі складання проектно-кошторисної документації, ціна якої майже сорок тисяч гривень. Зрозуміло, такої суми наша громада „не потягне”. Тому вирішили зупинитися на тимчасовому варіанті: придбали кабелі, світильники, лампочки, розетки тощо, а наступним кроком стало встановлення восьми ліхтарів на вулиці, живлення яких здійснюється від приватних дворищ. Люди разом зробили конкретну справу (Віктор Пастушенко, Ніна Ващенко, Леонід і Володимир Семаки, Федір Коротиш, Світлана Коротиш, Володимир Півень, Ірина Коротиш, переселенці з Донбасу Віктор та Люба Сазонови). Усі вони гідні щирих слів подяки”.
Коли прийде весна – в Єліному почнеться розчистка вулиць від хащів, випилювання аварійних дерев (є документи на п’ять штук), впорядкування і чистка колодязів, яких більше десятка. У плані – встановити огорожу на кладовищі в Безуглівці. Справи ці, здавалося б, і не глобальні, проте для життя громади – дуже важливі.
У Єліне щодватижні ходить рейсовий автобус, діють два магазини, виїзна торгівля проводиться в Безуглівці, Млинку. Перспективна співпраця започаткована з підприємцем Олегом Хасенком. Проте найголовніше – люди самі не проти долучатися до самоорганізації громади. Леонід Мороз упевнений: депутати сільради – активні, виконком працює конструктивно. Зрештою, саме від злагодженої роботи і залежить результат. Колектив сільради – секретар Ольга Лінська та бухгалтер Надія Савенко – фахівці своєї справи (на знімку). Головне ж – мешканці села підтримали свого нового лідера й саме ця довіра допомагає йому в роботі.
Леонід Мороз позитивно відгукується про роботу бюджетних закладів – освіти, медицини, культури. Особливо наголошує - дуже добре, що у селі діє меморіально-музейний комплекс „Лісоград”. Це – історична пам’ять і місце, де мають роботу більше десятка односельців. Разом з тим не може не перейматися перспективою припинення роботи сільської школи. Дітей мало – це факт. Загалом же чисельність населення в Єліному – 235 осіб, Млинку – більше тридцяти, Безуглівці – менше двох десятків, у Містках – 3. Але ж це за документами. Насправді – менше. І це, треба визнати, є великою проблемою віддалених сіл...
Наостанок Леонід Мороз чесно зазначив: Єліне – його рідне село, він тут живе, його оточують близькі люди. Переїжджати кудись інде він не хоче. Тому обов’язок у нього один – жити з громадою і працювати для її блага. „А разом з людьми можна зробити багато”, - упевнений сільський голова.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
P.S. Єлінська сільрада може запропонувати інвесторам більше шестисот гектарів землі для сільськогосподарського використання. І якщо якесь агропідприємство виявить намір взятися тут за роботу - громада виступить ефективним партнером. Зрештою, це ж збільшить надходження до сільского бюджету.
Комментариев нет:
Отправить комментарий