Не можна, хай і побіжно, про загальні збори тур’янської громади писати, керуючись лише цифрами і сухими фактами.
Ймовірно, найголовнішим аргументом подібної трактації є і сама сільський голова Тамара Миколаївна Мартиненко, і сама глибина виконання нею поставлених людьми завдань, цільний вольовий характер у поєднанні з неабиякою м’якістю, теплотою серця.
Знаю приклади, коли на подібних посадах працюють десятки років, а залишати після себе дієвий слід – зась!
Вона ж встигає зробити багато такого, про що ніколи не забудуть і що недооцінити не можна.
По-новому виглядає донедавна занедбане приміщення сільради. Поремонтоване, пофарбоване, наповнене квітами і спокійними тонами нагадує домашню оселю, де надійно і затишно, де є хазяйка.
На сході про це говорилося, та й у решті піднятих питань відчувалась спорідненість лідера і громади, підтримка обраного курсу, спільно обрані шляхи вирішення назрілих проблем. А їх у чималій Тур’ї (населення разом з Селищем, Мишиним, Лукою становить 854 людини), хоч відбавляй. Серед основних – нормальне функціонування бюджетних закладів, котрим постійно необхідні донорські вливання. Це і школа, де навчається півсотні учнів, це і лікарська амбулаторія, дитячий садок, будинок культури, і бібліотека, куди постійно ходять сільчани, де має бути комфортно і затишно.
Не стоїть осторонь функціонування цих закладів обласний депутат Григорій Божок. Приміром, не так давно подарував молоді сучасний музичний центр, допоміг провести ремонт у сільраді, купив новенькі меблі. А директор псп „Прогрес” оплатив витрати на екскурсійну поїздку, яку педагоги організували для школярів. Ото було радості! А тим, що у школі не гуляє вітер, її колектив частково завдячує Єлінському лісництву, його очільнику Олександру Данильченку – за постійне завезення дров, за розуміння ситуації.
Схоже, ситуацію в селі розуміють й інші господарники, місцеві підприємці, відгукуючись на звернення голови, депутатів посприяти у вирішенні того чи іншого питання. Прикладом є вчинок пп Михайла Коваля, котрий встановив в’їзний знак. Хто бачив - погодиться: „Красиво і культурно!”
Шанують у громаді й ветеранів ІІ світової війни (інвалідів залишилося всього троє, а учасників – двадцять один), воїнів-інтернаціоналістів, чорнобильців, учасників АТО.
Тих, хто останнім часом став на оборону рідної землі, проявив мужність і героїзм наразі у Тур’ї – п’ятнадцять. Виконання обов’язку для них стало завданням понад усе. Слава Богу, доля вберегла, а земляки хлопцям за службу – вдячні. До речі, сесія звільнила усіх від сплати земельного податку і депутати й надалі готові брати участь у вирішенні найнагальніших проблем цих військовослужбовців.
Районний депутат Володимир Цуприк сказав усім: „Звернення, які постійно надходять, розглядає оперативно, намагається - по силі – їх вирішувати, доносити у відповідні інстанції. Зазначив, що готовий разом із сільським головою лобіювати питання поновлення автобусного сполучення між Тур’єю і Щорсом, ще раз звернутися до односельців щодо грошових внесків на видавництво збірки про рідне село. Її автор Тетяна Іванівна Сіра для цього доклала чимало зусиль, у які тільки владні двері не стукала (навіть до народного депутата України Анатолія Євлахова писала), однак, як-то кажуть, віз і досі там. Тим часом тур’янська неординарна письменниця сподівається бути почутою і підтриманою, на те, що в цій буремній водоверті вона не сама, і, може, комусь стане легше на серці від створеного нею літописного твору.
Участь у сільському сході в Тур’ї взяли голова районної ради Павло Мірошниченко, представники управлінь соціального захисту населення й пенсійного - Олена Луц й Олена Пилипчук, головний еменесник району Роман Силенко, дільничний інспектор поліції Володимир Потошний та інші. Кожен із запрошених відповів на поставлені запитання, кожен коротко охарактеризував стан справ у підвідомчій сфері. Словом, гості скористалися слушною нагодою висловити свою позицію.
Підсумувала зібрання сільський голова Т.М. Мартиненко, запропонувавши проголосувати за правила благоустрою, якими керуватимуться у році 2016-му. Підтримку людей, поріднених одними бажаннями, сподіваннями, тривогами найріднішої малої батьківщини, Тамара Миколаївна отримала стовідсоткову!
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Ймовірно, найголовнішим аргументом подібної трактації є і сама сільський голова Тамара Миколаївна Мартиненко, і сама глибина виконання нею поставлених людьми завдань, цільний вольовий характер у поєднанні з неабиякою м’якістю, теплотою серця.
Знаю приклади, коли на подібних посадах працюють десятки років, а залишати після себе дієвий слід – зась!
Вона ж встигає зробити багато такого, про що ніколи не забудуть і що недооцінити не можна.
По-новому виглядає донедавна занедбане приміщення сільради. Поремонтоване, пофарбоване, наповнене квітами і спокійними тонами нагадує домашню оселю, де надійно і затишно, де є хазяйка.
На сході про це говорилося, та й у решті піднятих питань відчувалась спорідненість лідера і громади, підтримка обраного курсу, спільно обрані шляхи вирішення назрілих проблем. А їх у чималій Тур’ї (населення разом з Селищем, Мишиним, Лукою становить 854 людини), хоч відбавляй. Серед основних – нормальне функціонування бюджетних закладів, котрим постійно необхідні донорські вливання. Це і школа, де навчається півсотні учнів, це і лікарська амбулаторія, дитячий садок, будинок культури, і бібліотека, куди постійно ходять сільчани, де має бути комфортно і затишно.
Не стоїть осторонь функціонування цих закладів обласний депутат Григорій Божок. Приміром, не так давно подарував молоді сучасний музичний центр, допоміг провести ремонт у сільраді, купив новенькі меблі. А директор псп „Прогрес” оплатив витрати на екскурсійну поїздку, яку педагоги організували для школярів. Ото було радості! А тим, що у школі не гуляє вітер, її колектив частково завдячує Єлінському лісництву, його очільнику Олександру Данильченку – за постійне завезення дров, за розуміння ситуації.
Схоже, ситуацію в селі розуміють й інші господарники, місцеві підприємці, відгукуючись на звернення голови, депутатів посприяти у вирішенні того чи іншого питання. Прикладом є вчинок пп Михайла Коваля, котрий встановив в’їзний знак. Хто бачив - погодиться: „Красиво і культурно!”
Шанують у громаді й ветеранів ІІ світової війни (інвалідів залишилося всього троє, а учасників – двадцять один), воїнів-інтернаціоналістів, чорнобильців, учасників АТО.
Тих, хто останнім часом став на оборону рідної землі, проявив мужність і героїзм наразі у Тур’ї – п’ятнадцять. Виконання обов’язку для них стало завданням понад усе. Слава Богу, доля вберегла, а земляки хлопцям за службу – вдячні. До речі, сесія звільнила усіх від сплати земельного податку і депутати й надалі готові брати участь у вирішенні найнагальніших проблем цих військовослужбовців.
Районний депутат Володимир Цуприк сказав усім: „Звернення, які постійно надходять, розглядає оперативно, намагається - по силі – їх вирішувати, доносити у відповідні інстанції. Зазначив, що готовий разом із сільським головою лобіювати питання поновлення автобусного сполучення між Тур’єю і Щорсом, ще раз звернутися до односельців щодо грошових внесків на видавництво збірки про рідне село. Її автор Тетяна Іванівна Сіра для цього доклала чимало зусиль, у які тільки владні двері не стукала (навіть до народного депутата України Анатолія Євлахова писала), однак, як-то кажуть, віз і досі там. Тим часом тур’янська неординарна письменниця сподівається бути почутою і підтриманою, на те, що в цій буремній водоверті вона не сама, і, може, комусь стане легше на серці від створеного нею літописного твору.
Участь у сільському сході в Тур’ї взяли голова районної ради Павло Мірошниченко, представники управлінь соціального захисту населення й пенсійного - Олена Луц й Олена Пилипчук, головний еменесник району Роман Силенко, дільничний інспектор поліції Володимир Потошний та інші. Кожен із запрошених відповів на поставлені запитання, кожен коротко охарактеризував стан справ у підвідомчій сфері. Словом, гості скористалися слушною нагодою висловити свою позицію.
Підсумувала зібрання сільський голова Т.М. Мартиненко, запропонувавши проголосувати за правила благоустрою, якими керуватимуться у році 2016-му. Підтримку людей, поріднених одними бажаннями, сподіваннями, тривогами найріднішої малої батьківщини, Тамара Миколаївна отримала стовідсоткову!
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий