На долю кожного покоління випадають свої іспити, випробування. А в минулому, яке потребує осмислення, розумних, неупереджених висновків, серед різних подій, у нашому молодому житті був Афган.
І 15 лютого – у День виведення обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану, у День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, у будь-яку погоду, при будь-яких обставинах, ми збираємось своєю бойовою сім`єю. Це і свято афганців-ветеранів, і день пам`яті та скорботи за загиблими товаришами. Так було, так є, так буде.
Вдячні Щорському історичному музею за тісну співпрацю, його директорам Тетяні Кліщенко й Валентині Москаленко, кожному його працівникові. Вони радо зустрічають нас і в свята, і в будні, ділять з нами і радість, і смуток.
Своєрідним літописцем тих афганських подій, наших життів, стала для нас науковий співробітник музею Раїса Сотнікова. Наші спомини як очевидців подій в Афгані, фотографії, збережені листи до рідних, речі, привезені з війни, ми несли до неї. Так створився своєрідний архів щорських воїнів-афганців. Усі заходи до роковин загибелі наших земляків-афганців, відкриття меморіальних дошок проходили за її активної участі, нею написані статті про наших побратимів.
Цьогоріч знову 15 лютого ми, вже сивочолі, але з бойовим духом та відданістю військовій присязі чоловіки, що пройшли Афганістан, зберемося, щоб вшанувати своїх бойових побратимів, які не повернулися з тієї війни, які пішли з життя вже за цей час. Згадаємо. Подивимося один одному в очі. Помовчимо…
Здоров`я вам і вашим сім`ям, мої дорогі побратими! І всім – миру у рідній країні.
Фото Олени КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий