понедельник, 8 февраля 2016 г.

Зухвалий дзвінок

Телефон задзеленчав якраз посередині обідньої перерви – о 13.32 третього лютого. Схвильований чоловічий голос представився моїм сином (?) і просто благав: «Мамо, я у міліції, побився, негайно треба допомога, гроші».
Далі я вже не слухала, а інтуїтивно схопилась спочатку за серце, тоді чомусь швидко натиснула на кнопку.
Земля пливла під ногами, але свідомість підказувала: «Тут щось не те! Негайно шукай сина!» Голос наче не його. Набрала рідний номер, а звідти – м`який тон, легкий жарт, мовляв, ми ж годину тому поговорили, мовляв, увечері заїду...» Переповіла Андрію щойно почуту про нього «новину», пожурилася на зухвальців.
Все-таки дістала і місцеву поліцію. Спасибі Богу, О.Г.Салата з групою слідчих прибули оперативно, записали номер шахрая (знайте і ви, шановні, (073)0343006), взяли пояснення і поїхали... А я й досі не можу заспокоїтись, збагнути: «Як можна так робити і не боятися кари небесної?»
А землякам хочу порадити не піддавватися на подібні «розводи», а перевіряти отриману інформацію. Подейкують, що подзвонити та сповістити надзвичайне можуть навіть посеред ночі.
Інна ПЕТРОВА

Комментариев нет:

Отправить комментарий