Давно відомо, що люди у Смячі активні й говорити вміють, а в разі чого – за запитанням у кишеню не полізуть, тобто, що мають на думці, те й скажуть. Підтвердженням такої традиції став сільський сход, який відбувся цього тижня. Більше сорока мешканців населеного пункту зібралися разом, аби з’ясувати – що громада має зараз, і на що може розраховувати в майбутньому.
За усталеним порядком, спочатку сільський голова Т.Лисенко в загальних рисах розповіла, як працювала місцева система самоврядування у минулому році. Отже, було зареєстровано 486 звернень до сільради, людям видано 687 різноманітних довідок. А ще – заявникам надавалася допомога в оформленні субсидій, пенсій, спадщини тощо. Словом, навіть так званої паперової роботи виявилося доволі багато. До того ж документація – питання дуже важливе, без його вирішення чимало справ можуть зупинитися на місці, це всі розуміють.
Смяч – село велике. За обліком нараховується 474 двори, але з них жилих лише 256. Мешканців – 560. Господарюють люди добре – череда корів складається зі 156 голів, по обійстях утримуються 2 бики, 40 коней, 160 свиней. Є також 40 тракторів і широкий перелік причіпної техніки – саджалок, копалок, плугів. Використовуються комбайни і мотоблоки.
Демографічна ситуація відверто песимістична: протягом 2015 року народилася лише одна дитина, а ось померли аж 16 осіб. Зареєстрований один шлюб. Якщо вести мову про соціальний аспект життя громади, то майже всі місцеві сім’ї оформили субсидії на електрику, природний газ або тверде паливо. Словом, державна допомога згодилася. За немічними пенсіонерами доглядають троє соцробітників. Працює заклад медицини, на його роботу нарікань нема. У сільській школі навчається 31 учень, але громаду турбує перспектива її закриття. (У даному випадку мова про те, що в майбутньому школи, де менше 25 дітей, не фінансуватимуться з держбюджету. Мовляв, як є гроші в сільській скарбниці, - треба там і брати. В контексті обговорення проблеми перед присутніми виступила начальник відділу освіти РДА Т.Булденко, надавши грунтовне роз’яснення щодо забезпечення належного рівня підготовки школярів і виділення коштів на освітянську систему району).
Клуб і бібліотека функціонують у Смячі нормально, але Т.Лисенко чесно визнала: існує така проблема, як неадекватна поведінка деяких відпочиваючих. Биті вікна і двері, вкрадений прапор, зірвана вивіска – ось результат вчинків окремих молодих мешканців села. Чимало людей хочуть кращого життя та порядку, але декому слід почати покращення з виховання своїх дітей.
Стосовно сільського бюджету, то ще в 2014 році він наповнювався слабо. (Т.Лисенко об’єктивно зауважила – „у старцях були”). Але в 2015 році справи поліпшилися. Переважно завдяки більшим сумам, що надійшли від оренди землі, село навіть знайшло можливість виділити 40 тисяч гривень на зарплатню освітянам, 5 тисяч – бібліотеці й 10 тисяч – на медицину. Загалом власні доходи сільського бюджету зросли майже утричі.
У Смячі діє кафе і чотири магазини. А ось з автобусним спрощенням далеко не все гаразд. Транспорт ходить не дуже часто, та й ціна квитка „кусається” – інколи треба викласти 25 гривень, щоб подолати відстань між Щорсом і селом.
Попри складні часи в Смячі багато людей підтримали ініціативу А.Лисенка та П.Коваленка й зібрали значний вантаж продуктів для батальйону „Чернігів”, який перебуває в зоні АТО.
Існують у селі проблеми благоустрою. Потребує капітального ремонту пам’ятник загиблим у ІІ-ій світовій війні солдатам. Необхідно відремонтувати автобусну зупинку на в’їзді до села. Люди також хочуть відновлення вуличного освітлення, бо ж у сусідньому Конотопі це вже зроблено. Але там змогли залучити гроші з-за кордону, через програму розвитку ООН, а лише своїм коштом (сільським) реалізувати подібний проект не вдасться, бо навіть на складання проектно-кошторисної документації потрібно кількадесят тисяч гривень. Ще одне питання – відновлення робочого стану пожежної машини. Т.Лисенко сподівається, що місцеві орендарі землі допоможуть у цій важливій справі. Зрештою, позитивний приклад співпраці бізнесменів і громади є. О.Масляний почистив вулиці від снігу, П.Корнієнко посприяв у випилюванні аварійних дерев, Г.Божок виділив матеріали для ремонту моста. А депутат Верховної Ради О.Купрієнко допоміг придбати 7 банок фарби для клубу. Підприємці взяли участь і в організації свята Нового року.
До речі, про землю. Смяч належить до числа тих сіл, де майже всі сільгоспугіддя вже обробляються. Окрім використання паїв людьми працюють і більші господарства. Фермерське „Вольна праця” орендує 98,6 га, М.Цигоняко – майже 80 га, фірма „Нива-Імпульс” – 113,8 га, Д.Пронін – 10,9 га. Сплачена ними орендна платня суттєво наповнює сільську скарбницю. Щоправда, виникають і непорозуміння. М.Цигоняко отримав документи на використання 30 га грунтів з резервного фонду „на старому таборі”, але виявилося, що деякі люди колись там отримали ділянки під городи. Тож тепер треба через комісію з’ясовувати ситуацію, щоб сторони дійшли згоди. Навести лад треба і в урочищах „Крушинник” та „Самонівка”.
Надалі перед людьми виступили заступник начальника райуправління Пенсійного фонду Н.Васько, заступник начальника райуправління соцзахисту О.Луц, заступник голови райради І.Орда (на фото 1). Вони детально поінформували про різні процеси в сферах соціальної політики та самоврядування, відповіли на ряд конкретних запитань, що надійшли від учасників зібрання. Своєю активністю запам’ятався А.Воробей (на фото 2). А К.Ротозій розповіла про дива фізики: якщо газопостачальники беруть у когось на перевірку лічильник, то після повернення цей прилад чомусь „мотає” швидше, ніж раніше. Схожа ситуація трапилася і з одним електролічильником. (І.Орда пообіцяв розібратися з цією справою і допомогти людям. Про результат – якщо він буде – „Промінь” розповість читачам потім).
На сході люди могли висловити і свої побажання. І треба їм не так вже й багато: щоб приїхав у село перукар з терцентру, щоб автобус ходив нормально (довелося почути – грець із ними, із пільгами, народ ладний і за гроші їздити, аби лише було чим). І на медикаменти для ФАПу треба виділити з сільського бюджету на кілька тисяч гривень більше. Також населення сподівається, що вдасться організувати виїзд групи лікарів-фахівців для проведення комплексного медогляду. Дійсно, організувати таке – зовсім не складно, тож районне керівництво цілком здатне задовольнити пропозиції мешканців Смячі. В інших же аспектах життя люди в селі вже давно покладаються лише на себе.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Смяч – село велике. За обліком нараховується 474 двори, але з них жилих лише 256. Мешканців – 560. Господарюють люди добре – череда корів складається зі 156 голів, по обійстях утримуються 2 бики, 40 коней, 160 свиней. Є також 40 тракторів і широкий перелік причіпної техніки – саджалок, копалок, плугів. Використовуються комбайни і мотоблоки.
Демографічна ситуація відверто песимістична: протягом 2015 року народилася лише одна дитина, а ось померли аж 16 осіб. Зареєстрований один шлюб. Якщо вести мову про соціальний аспект життя громади, то майже всі місцеві сім’ї оформили субсидії на електрику, природний газ або тверде паливо. Словом, державна допомога згодилася. За немічними пенсіонерами доглядають троє соцробітників. Працює заклад медицини, на його роботу нарікань нема. У сільській школі навчається 31 учень, але громаду турбує перспектива її закриття. (У даному випадку мова про те, що в майбутньому школи, де менше 25 дітей, не фінансуватимуться з держбюджету. Мовляв, як є гроші в сільській скарбниці, - треба там і брати. В контексті обговорення проблеми перед присутніми виступила начальник відділу освіти РДА Т.Булденко, надавши грунтовне роз’яснення щодо забезпечення належного рівня підготовки школярів і виділення коштів на освітянську систему району).
Клуб і бібліотека функціонують у Смячі нормально, але Т.Лисенко чесно визнала: існує така проблема, як неадекватна поведінка деяких відпочиваючих. Биті вікна і двері, вкрадений прапор, зірвана вивіска – ось результат вчинків окремих молодих мешканців села. Чимало людей хочуть кращого життя та порядку, але декому слід почати покращення з виховання своїх дітей.
Стосовно сільського бюджету, то ще в 2014 році він наповнювався слабо. (Т.Лисенко об’єктивно зауважила – „у старцях були”). Але в 2015 році справи поліпшилися. Переважно завдяки більшим сумам, що надійшли від оренди землі, село навіть знайшло можливість виділити 40 тисяч гривень на зарплатню освітянам, 5 тисяч – бібліотеці й 10 тисяч – на медицину. Загалом власні доходи сільського бюджету зросли майже утричі.
У Смячі діє кафе і чотири магазини. А ось з автобусним спрощенням далеко не все гаразд. Транспорт ходить не дуже часто, та й ціна квитка „кусається” – інколи треба викласти 25 гривень, щоб подолати відстань між Щорсом і селом.
Попри складні часи в Смячі багато людей підтримали ініціативу А.Лисенка та П.Коваленка й зібрали значний вантаж продуктів для батальйону „Чернігів”, який перебуває в зоні АТО.
Існують у селі проблеми благоустрою. Потребує капітального ремонту пам’ятник загиблим у ІІ-ій світовій війні солдатам. Необхідно відремонтувати автобусну зупинку на в’їзді до села. Люди також хочуть відновлення вуличного освітлення, бо ж у сусідньому Конотопі це вже зроблено. Але там змогли залучити гроші з-за кордону, через програму розвитку ООН, а лише своїм коштом (сільським) реалізувати подібний проект не вдасться, бо навіть на складання проектно-кошторисної документації потрібно кількадесят тисяч гривень. Ще одне питання – відновлення робочого стану пожежної машини. Т.Лисенко сподівається, що місцеві орендарі землі допоможуть у цій важливій справі. Зрештою, позитивний приклад співпраці бізнесменів і громади є. О.Масляний почистив вулиці від снігу, П.Корнієнко посприяв у випилюванні аварійних дерев, Г.Божок виділив матеріали для ремонту моста. А депутат Верховної Ради О.Купрієнко допоміг придбати 7 банок фарби для клубу. Підприємці взяли участь і в організації свята Нового року.
До речі, про землю. Смяч належить до числа тих сіл, де майже всі сільгоспугіддя вже обробляються. Окрім використання паїв людьми працюють і більші господарства. Фермерське „Вольна праця” орендує 98,6 га, М.Цигоняко – майже 80 га, фірма „Нива-Імпульс” – 113,8 га, Д.Пронін – 10,9 га. Сплачена ними орендна платня суттєво наповнює сільську скарбницю. Щоправда, виникають і непорозуміння. М.Цигоняко отримав документи на використання 30 га грунтів з резервного фонду „на старому таборі”, але виявилося, що деякі люди колись там отримали ділянки під городи. Тож тепер треба через комісію з’ясовувати ситуацію, щоб сторони дійшли згоди. Навести лад треба і в урочищах „Крушинник” та „Самонівка”.
Надалі перед людьми виступили заступник начальника райуправління Пенсійного фонду Н.Васько, заступник начальника райуправління соцзахисту О.Луц, заступник голови райради І.Орда (на фото 1). Вони детально поінформували про різні процеси в сферах соціальної політики та самоврядування, відповіли на ряд конкретних запитань, що надійшли від учасників зібрання. Своєю активністю запам’ятався А.Воробей (на фото 2). А К.Ротозій розповіла про дива фізики: якщо газопостачальники беруть у когось на перевірку лічильник, то після повернення цей прилад чомусь „мотає” швидше, ніж раніше. Схожа ситуація трапилася і з одним електролічильником. (І.Орда пообіцяв розібратися з цією справою і допомогти людям. Про результат – якщо він буде – „Промінь” розповість читачам потім).
На сході люди могли висловити і свої побажання. І треба їм не так вже й багато: щоб приїхав у село перукар з терцентру, щоб автобус ходив нормально (довелося почути – грець із ними, із пільгами, народ ладний і за гроші їздити, аби лише було чим). І на медикаменти для ФАПу треба виділити з сільського бюджету на кілька тисяч гривень більше. Також населення сподівається, що вдасться організувати виїзд групи лікарів-фахівців для проведення комплексного медогляду. Дійсно, організувати таке – зовсім не складно, тож районне керівництво цілком здатне задовольнити пропозиції мешканців Смячі. В інших же аспектах життя люди в селі вже давно покладаються лише на себе.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий