Протягом останніх кількох місяців події в міській раді вже неодноразово спричиняли поміж людей жваве обговорення. І, звісна річ, газета «Промінь» не могла лишитися осторонь цього процесу. Наші читачі довідалися чимало цікавого про новообраний депутатський корпус, новий керівний склад мерії, перспективні плани роботи місцевого самоврядування. А ще – про деякі вчинки колишніх посадовців.
Поміж публікацій на тему діяльності міськради чільне місце належить тексту звернення 12 депутатів, які вирішили у номері за 30 січня «встановити істину» і «висловити своє бачення». Автори документа: представники об’єднання патріотів «УКРОП» - Н.Андрущенко, В.Герасименко, В.Мороз; Аграрної партії - Н.Добненко (в минулому – від Партії регіонів), Л. П`ятківська; партії «Батьківщина» - О.Науменко, Л.Молчанова, Р.Богуш; партії «Наш край» - В.Москаленко (в минулому від Партії регіонів), В.Криницький; партії «Опозиційний блок» - А.Дуля, партії «Нова держава» - О.Преснякова. У даному випадку є приклад консолідованої позиції політичних сил, які офіційно декларують інколи абсолютно різні програмні засади. Тобто політика на рівні нашого міста дуже схожа на те, що відбувається в столиці: «на публіку» деякі депутати демонструють непримиренність, але коли треба «вирішити» щось конкретне – швидко знаходять між собою спільну мову.
З претензіями, висловленими дванадцятьма депутатами на адресу міського голови О.Медведьова та його підлеглих, читачі «Променя» ознайомилися минулого тижня. Це була їхня точка зору з приводу роботи мерії протягом двох місяців. Ніхто, зрозуміло, не ставить під сумнів право народних обранців критикувати ті чи інші вчинки міського керівництва. Навпаки, саме з цього і починається громадський контроль за діяльністю будь-яких посадовців. Але ж робити все треба чесно, не вдаючись до маніпуляцій і спотворення фактів. Наскільки «дванадцятьом незгодним» вдалося дотриматися таких простих принципів – можна судити вже зі звернення працівників апарату міськради, який ми опублікували на цій сторінці. Разом з тим реакції потребують і деякі закиди на адресу журналіста – автора низки статей на «міськрадівську» тематику. Поміж претензій є такі: «Що ж до виплат колишньому секретарю міськради, то… на сесії жодного разу не озвучувалася сума в 40 тисяч гривень, … не говорилося про 6 місяців виплат, а 40 тисяч колишній секретар не те що за 6 місяців, а … і за рік не отримувала …» Читаючи ці рядки, мимоволі згадалася відома сентенція про людей, які «пишуть навиворіт», тобто як нечиста сила – білим по чорному. А спростувати вищенаведені твердження дуже просто. Причому – документами, а не звичайними словами, щоб потім ніхто не казав, що йому «щось здалося», «щось почулося», або «він не так зрозумів».
Отже, на сесії міський голова О.Медведьов зачитав депутатам власноруч написану колишнім секретарем міськради В.Москаленко заяву (датовану 27 листопада 2015 року), де йдеться: «Відповідно до ст.33 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» прошу призначити мені виплату середньомісячної заробітної платні у зв’язку з неможливістю надання мені попереднього місця роботи». Тепер відкриваємо текст статті 33 згаданого нею закону (це дуже просто – він розміщений на офіційному сайті Верховної Ради України) і в пункті 2 читаємо: «Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота. У разі неможливості надання відповідної роботи…, за колишнім депутатом … зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді»… Все. Крапка. Якщо б В.Москаленко хотіла отримувати гроші з міського бюджету лише місяць, вона б у заяві так і написала - «протягом місяця», якщо б 3 місяці, то теж написала б – «Протягом трьох місяців». Але такого у її заяві нема. Відповідно – претендувала на 6 місяців. Усе логічно і підтверджено документами.
Тепер про «40 тисяч». Група депутатів міськради вважає, ніби В.Москаленко і за рік не отримувала 40 тисяч гривень. Дивно, бо навіть використовуючи законодавство і нормативно-правові акти, якими регламентоване нарахування зарплатні та інших виплат секретарям міськрад, можна вивести суму доходу такої посадової особи протягом, скажімо, 2014 року майже 80 тисяч. Навіть звичайна арифметична дія – поділ навпіл – дає цифру приблизно 40 тисяч за 6 місяців. Але… У 2015 році В.Москаленко тривалий час заміняла міського голову. Скільки саме вона тоді отримувала - можна буде дізнатися з її декларації про доходи, яку вона має заповнити вже незабаром за підсумками 2015 року. Цей документ є обов’язковим для оприлюднення. Ось тоді кожен бажаючий у місті буде здатний самостійно вирахувати середньомісячну зарплатню секретаря міськради й визначити – на яку суму «схуднув» би міський бюджет у разі задоволення заяви В.Москаленко. Більше того, зарплатня секретаря – це сума, яка б була спрямована їй на рахунок. Однак міськрада ще повинна сплатити за свого працівника і соціальні відрахування (у грудні вони загалом сягали 36,3%). Тобто у підсумку остаточна сума грошей, спрямованих на задоволення вимоги В.Москаленко, збільшилася б ще більш як на третину. Охочі самі можуть підрахувати – скільки це було б.
Наостанок треба подякувати дванадцятьом депутатам за реалістичну оцінку роботи колишніх посадовців міськради. В своїй статті народні обранці констатують: «центральна площа та мало не всі вулиці у вибоїнах, багато не освітлюються в нічний час, міські кладовища з поламаною огорожею і т.д...» Дійсно, приблизно так воно і є. Єдине запитання – чому ж деякі депутати (зокрема – Н.Добненко) протягом останніх п’яти років не приходили до редакції «Променя» з письмовими протестами проти нарахування премій тодішнім керівникам мерії. Адже й справді – проти премії ніхто не буде виступати, якщо зростання якості й комфорту життя у місті відчуває кожен житель. Однак, судячи зі слів депутатів, чи можна було преміювати за погані дороги, неякісне освітлення, невпорядковані громадські місця?
Проте все це виглядає як життєва філософія. Питання в іншому: чому саме тепер, у другій половині січня, деякі місцеві політики зосередили свою пильну увагу на новому мері та його заступниках? Можливо тому, що комусь треба відволікти громадськість від факту - компетентні органи вже деякий час вивчають наслідки «діяльності» старих посадовців мерії, а зібрані ними матеріали можуть стати підставою для притягнення певних осіб до відповідальності? Ймовірним є й інший варіант: дехто досі не змирився з тим, що мер О.Медведьов сформував власну команду для роботи (секретар і заступники). Хоча реалісти не заперечуватимуть: працювати треба лише з тими, кому довіряєш. А не з тими, хто здатний «випадково» принести на підпис документ, після візування якого керівник потрапляє в халепу…
P.S. Ідеальним варіантом для всіх сторін у цій ситуації є залишити чвари в минулому і розпочати працювати заради рідного міста. Чи дослухаються політики до такої пропозиції - покаже час.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Поміж публікацій на тему діяльності міськради чільне місце належить тексту звернення 12 депутатів, які вирішили у номері за 30 січня «встановити істину» і «висловити своє бачення». Автори документа: представники об’єднання патріотів «УКРОП» - Н.Андрущенко, В.Герасименко, В.Мороз; Аграрної партії - Н.Добненко (в минулому – від Партії регіонів), Л. П`ятківська; партії «Батьківщина» - О.Науменко, Л.Молчанова, Р.Богуш; партії «Наш край» - В.Москаленко (в минулому від Партії регіонів), В.Криницький; партії «Опозиційний блок» - А.Дуля, партії «Нова держава» - О.Преснякова. У даному випадку є приклад консолідованої позиції політичних сил, які офіційно декларують інколи абсолютно різні програмні засади. Тобто політика на рівні нашого міста дуже схожа на те, що відбувається в столиці: «на публіку» деякі депутати демонструють непримиренність, але коли треба «вирішити» щось конкретне – швидко знаходять між собою спільну мову.
З претензіями, висловленими дванадцятьма депутатами на адресу міського голови О.Медведьова та його підлеглих, читачі «Променя» ознайомилися минулого тижня. Це була їхня точка зору з приводу роботи мерії протягом двох місяців. Ніхто, зрозуміло, не ставить під сумнів право народних обранців критикувати ті чи інші вчинки міського керівництва. Навпаки, саме з цього і починається громадський контроль за діяльністю будь-яких посадовців. Але ж робити все треба чесно, не вдаючись до маніпуляцій і спотворення фактів. Наскільки «дванадцятьом незгодним» вдалося дотриматися таких простих принципів – можна судити вже зі звернення працівників апарату міськради, який ми опублікували на цій сторінці. Разом з тим реакції потребують і деякі закиди на адресу журналіста – автора низки статей на «міськрадівську» тематику. Поміж претензій є такі: «Що ж до виплат колишньому секретарю міськради, то… на сесії жодного разу не озвучувалася сума в 40 тисяч гривень, … не говорилося про 6 місяців виплат, а 40 тисяч колишній секретар не те що за 6 місяців, а … і за рік не отримувала …» Читаючи ці рядки, мимоволі згадалася відома сентенція про людей, які «пишуть навиворіт», тобто як нечиста сила – білим по чорному. А спростувати вищенаведені твердження дуже просто. Причому – документами, а не звичайними словами, щоб потім ніхто не казав, що йому «щось здалося», «щось почулося», або «він не так зрозумів».
Отже, на сесії міський голова О.Медведьов зачитав депутатам власноруч написану колишнім секретарем міськради В.Москаленко заяву (датовану 27 листопада 2015 року), де йдеться: «Відповідно до ст.33 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» прошу призначити мені виплату середньомісячної заробітної платні у зв’язку з неможливістю надання мені попереднього місця роботи». Тепер відкриваємо текст статті 33 згаданого нею закону (це дуже просто – він розміщений на офіційному сайті Верховної Ради України) і в пункті 2 читаємо: «Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота. У разі неможливості надання відповідної роботи…, за колишнім депутатом … зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді»… Все. Крапка. Якщо б В.Москаленко хотіла отримувати гроші з міського бюджету лише місяць, вона б у заяві так і написала - «протягом місяця», якщо б 3 місяці, то теж написала б – «Протягом трьох місяців». Але такого у її заяві нема. Відповідно – претендувала на 6 місяців. Усе логічно і підтверджено документами.
Тепер про «40 тисяч». Група депутатів міськради вважає, ніби В.Москаленко і за рік не отримувала 40 тисяч гривень. Дивно, бо навіть використовуючи законодавство і нормативно-правові акти, якими регламентоване нарахування зарплатні та інших виплат секретарям міськрад, можна вивести суму доходу такої посадової особи протягом, скажімо, 2014 року майже 80 тисяч. Навіть звичайна арифметична дія – поділ навпіл – дає цифру приблизно 40 тисяч за 6 місяців. Але… У 2015 році В.Москаленко тривалий час заміняла міського голову. Скільки саме вона тоді отримувала - можна буде дізнатися з її декларації про доходи, яку вона має заповнити вже незабаром за підсумками 2015 року. Цей документ є обов’язковим для оприлюднення. Ось тоді кожен бажаючий у місті буде здатний самостійно вирахувати середньомісячну зарплатню секретаря міськради й визначити – на яку суму «схуднув» би міський бюджет у разі задоволення заяви В.Москаленко. Більше того, зарплатня секретаря – це сума, яка б була спрямована їй на рахунок. Однак міськрада ще повинна сплатити за свого працівника і соціальні відрахування (у грудні вони загалом сягали 36,3%). Тобто у підсумку остаточна сума грошей, спрямованих на задоволення вимоги В.Москаленко, збільшилася б ще більш як на третину. Охочі самі можуть підрахувати – скільки це було б.
Наостанок треба подякувати дванадцятьом депутатам за реалістичну оцінку роботи колишніх посадовців міськради. В своїй статті народні обранці констатують: «центральна площа та мало не всі вулиці у вибоїнах, багато не освітлюються в нічний час, міські кладовища з поламаною огорожею і т.д...» Дійсно, приблизно так воно і є. Єдине запитання – чому ж деякі депутати (зокрема – Н.Добненко) протягом останніх п’яти років не приходили до редакції «Променя» з письмовими протестами проти нарахування премій тодішнім керівникам мерії. Адже й справді – проти премії ніхто не буде виступати, якщо зростання якості й комфорту життя у місті відчуває кожен житель. Однак, судячи зі слів депутатів, чи можна було преміювати за погані дороги, неякісне освітлення, невпорядковані громадські місця?
Проте все це виглядає як життєва філософія. Питання в іншому: чому саме тепер, у другій половині січня, деякі місцеві політики зосередили свою пильну увагу на новому мері та його заступниках? Можливо тому, що комусь треба відволікти громадськість від факту - компетентні органи вже деякий час вивчають наслідки «діяльності» старих посадовців мерії, а зібрані ними матеріали можуть стати підставою для притягнення певних осіб до відповідальності? Ймовірним є й інший варіант: дехто досі не змирився з тим, що мер О.Медведьов сформував власну команду для роботи (секретар і заступники). Хоча реалісти не заперечуватимуть: працювати треба лише з тими, кому довіряєш. А не з тими, хто здатний «випадково» принести на підпис документ, після візування якого керівник потрапляє в халепу…
P.S. Ідеальним варіантом для всіх сторін у цій ситуації є залишити чвари в минулому і розпочати працювати заради рідного міста. Чи дослухаються політики до такої пропозиції - покаже час.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий