Не так давно «Промінь» звернув увагу своїх читачів на конфлікт у цьому селі. Поверхово глянувши на ситуацію, сторонній спостерігач навряд чи побачив би в ній щось аж надто особливе: ну «потоптали» чиїсь бики якихось корів – що тут особливого? Але за цим «дріб’язком» стоять цілком реальні людські сльози й підірвана віра в елементарну справедливість.
У Нових Млинах, певно, як і в кожному селі, громада поділена на своєрідні групи. Хтось з кимось дружить, хтось когось недолюблює і, виходячи з цих уподобань, чинить у повсякденному житті. Коріння міжособистісних відносин інколи сягає доволі значної глибини: персональні образи, сумнозвісний «поділ земельної межі», різниця в політичних поглядах або відомий принцип «Я – начальнік, ти – дурак».
Сільський голова О.М. Згонник має чималеньке господарство, зокрема – череду з більш, ніж двох десятків корів та биків. Ходить худоба окремо, але на громадському пасовищі. Чимало нарікань від місцевих мешканців надходить саме на поведінку бугаїв. То вони на кладовище зайдуть, то на сільському пляжі з’являться, а інколи можуть і селом пройтися. Люди з острахом ставляться до них, особливо, як цьогоріч почули про трагедію у Щорсі, коли бик убив господаря.
11 липня бугаї накинулися на корову місцевої родини Семенок. Через завдані пошкодження худобину довелося здати заготівельникам. Після цього випадку не минуло й трьох тижнів, як бики кинулися на корову Л.М. Руденок. Після такої «м’ясорубки» довелося викликати ветеринара… За словами групи новомлинців (11 осіб) вони зверталися до О.М. Згонник з проханням якось розв’язати цю проблему (випасати бугаїв на загородженій території або на ланцюгах, вставити усім «рогатим агресорам» кільця до носа), проте позитивної реакції так і не дочекалися. У пошуках правди люди рушили до інстанцій районного рівня. У міліції їм пообіцяли провести перевірку, у прокуратурі порадили звернутися до райдержадміністрації, голова райради І.Г. Орда підтримав ідею привернути увагу громадськості до конфлікту через газету. Словом, бики як ходили селом, так і ходять. А їхні могутні, по кілька сот кілограмів, м’язи змушують деяких селян не відпускати дітей та онуків на річку, не виходити на вулицю, коли худоба вільно ходить територією. Зрештою, воно й справді: хто його зна, що у тварини коїться в голові? Люди ставлять цілком логічне запитання: де їм шукати справедливості, в які двері стукати?
Підсумовуючи цю історію, можна констатувати: подолати конфлікт водночас і легко, і складно. Сільський голова О.М. Згонник, як лідер громади, здатна власним прикладом продемонструвати щире прагнення до відновлення злагоди в селі. Зрештою, громадський спокій – це краще, ніж постійні й застарілі сварки. Можливо, зробити перший крок означає до певної міри змінити свою позицію, але ж в цьому й полягає місія сільського голови – особисто показати, що треба бути вище за дріб’язковість повсякдення й шанувати загальноприйняті норми порядку. Щоправда, складність полягає в необхідності обом сторонам переступити через власне «его».
Чим завершиться конфлікт у Нових Млинах – прогнозувати неможливо. «Промінь» пропонує О.М. Згонник викласти свою позицію з цього приводу на сторінках газети. Хоча, мабуть, усі розуміють, що не така вже кризова ситуація в Нових Млинах, щоб з неї неможливо було знайти вихід. Принаймні, при наявності у всіх людей бажання.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий