Після того, як вступить в силу Постанова про перейменування окремих населених пунктів в рамках виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (у народі – «про декомунізацію»), ми з вами будемо жити в Сновському районі і в місті Сновськ.
На заміну дорожніх знаків і табличок з новими назвами вулиць і міста доведеться виділити кошти місцевим радам зі своїх бюджетів.
- Чи необхідно буде міняти паспорт? – запитуємо у міського голови Олександра Медведьова.
- Звичайно, ні! Просто доведеться поставити новий штамп в паспорті про реєстрацію з новою назвою вулиці чи міста, і все. Це можна зробити під час вклеювання нових фотокарток при досягненні 25-, чи 45-річного віку, зміні прізвища тощо. Тобто коли виникне нагальна потреба. Штамп прописки нині обходиться у 12 гривень. А от новий штамп у зв’язку з перейменуванням міста чи вулиці робитиметься безкоштовно.
До речі, нагадаємо, що з 1 квітня міграційна служба передала повноваження реєстрації громадян місцевому самоврядуванню. Тобто віднині прописують і виписують громадян не у «паспортному столі», а в сільрадах та міськраді.
Не треба буде міняти й свідоцтва про шлюб та про народження.
І якщо чинним законодавством нині ніде не передбачена термінова необхідність внесення змін до документа про право власності на нерухоме майно у зв’язку з перейменуванням (під час продажу чи дарування майна у документах на нового власника автоматично будуть вказувати нову назву міста, району, вулиці), то юридичним особам необхідно обов`язково вносити зміни в статутні документи.
Але! Якщо змінилася назва міста й району, це не означає, що організації й установи самовільно можуть змінити свої назви і печатки. Для цього потрібний відповідний дозвіл, а потім – внесення змін в Єдиний державний реєстр (ЄДР). Відомості, що містяться в ньому, використовуються для ідентифікації всіх осіб під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у фінансових установах.
Отже, якщо змінюється назва Щорса на Сновськ, де функціонує, наприклад, Щорська міська рада і її виконавчий комітет, відповідно, виникає потреба привести назву ради та виконкому у відповідність до місцезнаходження. Якоїсь спеціальної процедури на сьогодні для цього закон не визначає. Тому це повинна робити, мабуть, сама місцева рада, яка на сесії ухвалить рішення, що у зв’язку з перейменуванням органи місцевого самоврядування міста та їх посадові особи так само отримують нові назви: Сновська міська рада Сновського району, Сновський міський голова і т.д.
Але ж, крім органів самоврядування, на території району діють також територіальні підрозділи державних органів. Це, наприклад, структури Нацполіції, служби з надзвичайних ситуацій, органів освіти, охорони здоров’я, соцзахисту населення, Пенсійного фонду. Якщо ці органи мають статус юридичних осіб, то за їх створення, ліквідацію або реорганізацію, за законом, відповідальний Кабінет Міністрів України. Тому і рішення про їх перейменування ухвалюватимуться на рівні уряду. Якщо ж ці органи є лише структурними підрозділами апарату певного міністерства чи іншого органу виконавчої влади, то, за законом, їх перейменування здійснюватиме керівник відповідного міністерства чи служби.
Далі всі вони повинні звернутися в Державну реєстраційну службу (яку, до речі, треба спочатку теж перейменувати) і лише потім мають право змінювати печатки, штампи, вивіски, виготовляти нові бланки тощо.
Наведемо приклад наших сусідів. У Менському районі ще в лютому перейменували село Ленінівку на Сахнівку. Дорожні знаки замінили, але самі організації досі не мають нових назв. Як говорить секретар сільради Сахнівки Лариса Мироненко: «…І називається досі наша сільрада Ленінівська за адресою у с.Сахнівка. І школа у нас досі Ленінівська у селі Сахнівка. Нові назви можемо зареєструвати тільки після відповідних дозвільних рішень».
Так що процес перейменування міста і району затягнеться для нас ще на місяці. А в яку суму все це обійдеться – то вже питання інше.
Органи місцевого самоврядування та державні органи звільнені від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію. Всі інші мають викласти гроші (ст. 36 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Як довго ви б не зволікали з внесенням змін в документи в зв’язку з перейменуванням, через деякий час це зробити все одно доведеться. А далі, як ефект доміно, процес потягне за собою внесення змін до технічних паспортів будинків, земельних актів. Якщо зміниться назва, наприклад організації, в якій ви працюєте, треба переоформлювати дані в банку, де ви отримуєте зарплатню. Потрібно буде робити додатки до договорів на оренду землі з підприємством, що змінило адресу і назву, а відповідно і земля вже знаходитиметься не в Щорському, а в Сновському районі…
Ніде не зазначено, скільки триватиме перехідний період, скільки будуть дійсні старі документи. На сьогодні всі чекають, що, можливо, будуть внесені ще якісь зміни Верховною Радою до законів чи будуть надані роз’яснення щодо того, як правильно все оформити. Прописаної процедури, що робити у зв’язку з перейменуваням – нема досі. А, навпаки, є дуже багато колізій.
Наприклад, законом про декомузінацію, прийнятим у серпні 2015 року, передбачалося, що суб’єкти господарювання не повинні були платити адмінзбір за держреєстрацію зміни місцезнаходження у зв’язку з перейменуванням (пункт 8 ст. 7). Проте, якщо ми відкриємо чинний закон про держреєстрацію у новій редакції, то статті про звільнення від сплати адмінзбору не побачимо. Випадково чи спеціально її не зберегли? Але поки нема законного підтвердження безоплатності процедури, платити за внесення змін у ЄДР доведеться: приватним підприємцям 137,80 грн, а юридичним особам – 413,40 грн. І це тільки початок. Печатки, штампи, вивіски – теж за свій кошт.
Історична довідка
На території поблизу нинішнього райцентру на початку 18 ст. вже були села Великий Щимель, Гвоздиківка, Носівка… Перша згадка про хутір Коржівка з`являється наприкінці 19 століття. За легендою, після реформи 1861 року смоленський селянин Корж разом зі своєю сім’єю (дружиною і сином) відправився на пошуки вільних родючих земель. Так вони дісталися до Чернігівської землі, де і вирішили оселитися (нині це приблизно територія вулиці Островського у м.Щорс). У 70-ті роки 19 ст. розпочинається активна розбудова залізниці. Тож між Бахмачем і Гомелем, де був заснований хутір Коржівка, було вирішено побудувати депо, яке запрацювало у 1873 році. А через рік було відкрито рух залізничного транспорту через станцію Сновська. З того часу на іншому боці залізничного полотна стали давати землі залізничникам. Так утворюється робітниче селище Сновськ, назва якого походить від назви річки Снов.
Відомо, що у 1897 році у Коржівці було 199 дворів і в них проживало 2199 мешканців, а у Сновську – 23 двори і 225 мешканців. Лише на початку двадцятого століття в історичних згадках іде вже мова про єдиний населений пункт Сновськ (мабуть, об’єднаний з Коржівкою), Великощимельської волості Городнянського повіту Чернігівської губернії.
Статус міста Сновськ отримує в 1923 році, число його жителів становить 7660 осіб. Після утворення УРР 7 березня 1923 року Президія ВУ ЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи було виділено Сновський район і Сновську округу. До Сновського району відійшли території 18 навколишніх сіл, а до Сновської округи — територія 11 районів (Городнянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновська округа проіснувала до серпня 1925 року.
Постановою ЦВК СРСР 21 травня 1935 року місто Сновськ перейменували у Щорс, а район – у Щорський (на честь Миколи Щорса, радянського військового діяча періоду громадянської війни 1917–1922 років, уродженця Сновська). У 1989 році до Щорса приєднали село Носівку. І знову ж таки в травні, але через 81 рік, за повернення історичної назви місту проголосувала Верховна Рада України: Щорс знову називатиметься Сновськом, а район - Сновський.
Лариса МАРТИНЕНКО
На заміну дорожніх знаків і табличок з новими назвами вулиць і міста доведеться виділити кошти місцевим радам зі своїх бюджетів.
- Чи необхідно буде міняти паспорт? – запитуємо у міського голови Олександра Медведьова.
- Звичайно, ні! Просто доведеться поставити новий штамп в паспорті про реєстрацію з новою назвою вулиці чи міста, і все. Це можна зробити під час вклеювання нових фотокарток при досягненні 25-, чи 45-річного віку, зміні прізвища тощо. Тобто коли виникне нагальна потреба. Штамп прописки нині обходиться у 12 гривень. А от новий штамп у зв’язку з перейменуванням міста чи вулиці робитиметься безкоштовно.
До речі, нагадаємо, що з 1 квітня міграційна служба передала повноваження реєстрації громадян місцевому самоврядуванню. Тобто віднині прописують і виписують громадян не у «паспортному столі», а в сільрадах та міськраді.
Не треба буде міняти й свідоцтва про шлюб та про народження.
І якщо чинним законодавством нині ніде не передбачена термінова необхідність внесення змін до документа про право власності на нерухоме майно у зв’язку з перейменуванням (під час продажу чи дарування майна у документах на нового власника автоматично будуть вказувати нову назву міста, району, вулиці), то юридичним особам необхідно обов`язково вносити зміни в статутні документи.
Але! Якщо змінилася назва міста й району, це не означає, що організації й установи самовільно можуть змінити свої назви і печатки. Для цього потрібний відповідний дозвіл, а потім – внесення змін в Єдиний державний реєстр (ЄДР). Відомості, що містяться в ньому, використовуються для ідентифікації всіх осіб під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у фінансових установах.
Отже, якщо змінюється назва Щорса на Сновськ, де функціонує, наприклад, Щорська міська рада і її виконавчий комітет, відповідно, виникає потреба привести назву ради та виконкому у відповідність до місцезнаходження. Якоїсь спеціальної процедури на сьогодні для цього закон не визначає. Тому це повинна робити, мабуть, сама місцева рада, яка на сесії ухвалить рішення, що у зв’язку з перейменуванням органи місцевого самоврядування міста та їх посадові особи так само отримують нові назви: Сновська міська рада Сновського району, Сновський міський голова і т.д.
Але ж, крім органів самоврядування, на території району діють також територіальні підрозділи державних органів. Це, наприклад, структури Нацполіції, служби з надзвичайних ситуацій, органів освіти, охорони здоров’я, соцзахисту населення, Пенсійного фонду. Якщо ці органи мають статус юридичних осіб, то за їх створення, ліквідацію або реорганізацію, за законом, відповідальний Кабінет Міністрів України. Тому і рішення про їх перейменування ухвалюватимуться на рівні уряду. Якщо ж ці органи є лише структурними підрозділами апарату певного міністерства чи іншого органу виконавчої влади, то, за законом, їх перейменування здійснюватиме керівник відповідного міністерства чи служби.
Далі всі вони повинні звернутися в Державну реєстраційну службу (яку, до речі, треба спочатку теж перейменувати) і лише потім мають право змінювати печатки, штампи, вивіски, виготовляти нові бланки тощо.
Наведемо приклад наших сусідів. У Менському районі ще в лютому перейменували село Ленінівку на Сахнівку. Дорожні знаки замінили, але самі організації досі не мають нових назв. Як говорить секретар сільради Сахнівки Лариса Мироненко: «…І називається досі наша сільрада Ленінівська за адресою у с.Сахнівка. І школа у нас досі Ленінівська у селі Сахнівка. Нові назви можемо зареєструвати тільки після відповідних дозвільних рішень».
Так що процес перейменування міста і району затягнеться для нас ще на місяці. А в яку суму все це обійдеться – то вже питання інше.
Органи місцевого самоврядування та державні органи звільнені від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію. Всі інші мають викласти гроші (ст. 36 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Як довго ви б не зволікали з внесенням змін в документи в зв’язку з перейменуванням, через деякий час це зробити все одно доведеться. А далі, як ефект доміно, процес потягне за собою внесення змін до технічних паспортів будинків, земельних актів. Якщо зміниться назва, наприклад організації, в якій ви працюєте, треба переоформлювати дані в банку, де ви отримуєте зарплатню. Потрібно буде робити додатки до договорів на оренду землі з підприємством, що змінило адресу і назву, а відповідно і земля вже знаходитиметься не в Щорському, а в Сновському районі…
Ніде не зазначено, скільки триватиме перехідний період, скільки будуть дійсні старі документи. На сьогодні всі чекають, що, можливо, будуть внесені ще якісь зміни Верховною Радою до законів чи будуть надані роз’яснення щодо того, як правильно все оформити. Прописаної процедури, що робити у зв’язку з перейменуваням – нема досі. А, навпаки, є дуже багато колізій.
Наприклад, законом про декомузінацію, прийнятим у серпні 2015 року, передбачалося, що суб’єкти господарювання не повинні були платити адмінзбір за держреєстрацію зміни місцезнаходження у зв’язку з перейменуванням (пункт 8 ст. 7). Проте, якщо ми відкриємо чинний закон про держреєстрацію у новій редакції, то статті про звільнення від сплати адмінзбору не побачимо. Випадково чи спеціально її не зберегли? Але поки нема законного підтвердження безоплатності процедури, платити за внесення змін у ЄДР доведеться: приватним підприємцям 137,80 грн, а юридичним особам – 413,40 грн. І це тільки початок. Печатки, штампи, вивіски – теж за свій кошт.
Історична довідка
На території поблизу нинішнього райцентру на початку 18 ст. вже були села Великий Щимель, Гвоздиківка, Носівка… Перша згадка про хутір Коржівка з`являється наприкінці 19 століття. За легендою, після реформи 1861 року смоленський селянин Корж разом зі своєю сім’єю (дружиною і сином) відправився на пошуки вільних родючих земель. Так вони дісталися до Чернігівської землі, де і вирішили оселитися (нині це приблизно територія вулиці Островського у м.Щорс). У 70-ті роки 19 ст. розпочинається активна розбудова залізниці. Тож між Бахмачем і Гомелем, де був заснований хутір Коржівка, було вирішено побудувати депо, яке запрацювало у 1873 році. А через рік було відкрито рух залізничного транспорту через станцію Сновська. З того часу на іншому боці залізничного полотна стали давати землі залізничникам. Так утворюється робітниче селище Сновськ, назва якого походить від назви річки Снов.
Відомо, що у 1897 році у Коржівці було 199 дворів і в них проживало 2199 мешканців, а у Сновську – 23 двори і 225 мешканців. Лише на початку двадцятого століття в історичних згадках іде вже мова про єдиний населений пункт Сновськ (мабуть, об’єднаний з Коржівкою), Великощимельської волості Городнянського повіту Чернігівської губернії.
Статус міста Сновськ отримує в 1923 році, число його жителів становить 7660 осіб. Після утворення УРР 7 березня 1923 року Президія ВУ ЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи було виділено Сновський район і Сновську округу. До Сновського району відійшли території 18 навколишніх сіл, а до Сновської округи — територія 11 районів (Городнянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновська округа проіснувала до серпня 1925 року.
Постановою ЦВК СРСР 21 травня 1935 року місто Сновськ перейменували у Щорс, а район – у Щорський (на честь Миколи Щорса, радянського військового діяча періоду громадянської війни 1917–1922 років, уродженця Сновська). У 1989 році до Щорса приєднали село Носівку. І знову ж таки в травні, але через 81 рік, за повернення історичної назви місту проголосувала Верховна Рада України: Щорс знову називатиметься Сновськом, а район - Сновський.
Лариса МАРТИНЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий