Поламані лавочки, розкидане сміття, побиті вікна, перевернуті клумби, зламана декоративна огорожа навколо квітника на в’їзді у Сновськ з боку Гвоздиківки.
Перелік можна продовжувати. І все це роблять наші земляки та виховані ними їхні діти. А в ніч з понеділка на вівторок вкотре понівечили яскравий дитячий майданчик у гідропарку. Цього разу вранці у водоймі плавав дах гірки.
Мами з дітками залюбки відпочивають у цьому парку, сюди ж приводять і школярів з літніх таборів відпочинку. Та комусь цей майданчик, мабуть, заважає. Рік тому вперше зламали гойдалки, зняли полікарбонат, згодом викрутили гвинти з деяких елементів майданчика, поламали сидіння і перегородки в дитячих машинках тощо. Щоразу міська рада писала заяви в поліцію і щоразу винних не знаходили і не карали. Доводилося обладнання ремонтувати за кошти місцевого бюджету. Через кількарічну судову тяганину з колишнім директором на даний час гідропарк, як юридична особа, своїх функцій не виконує. Всі робітники підприємства звільнені, відповідно і нема сторожа. Чудовий куточок відпочинку майже в центрі міста занепадає. Та ще й оці дикунські витівки місцевих нікчем. Невже, щоб наші земляки не робили шкоди, до кожного треба приставити поліцейського? Невже до свідомості людей не доходить, що варто будувати, а не ламати? Що жити в комфортному, чистому, красивому населеному пункті значно приємніше, ніж у захаращеному і неохайному. Невже вас з дитинства не вчили кидати сміття в урни, цінувати працю інших, берегти те, що створено для загального користування? Сумно! Прикро!
Вихід із цієї ситуації можна знайти. Зокрема, в цьому добре допомагають сучасні технології. Пригадую, як 5 років тому я з депутатами і головами міських рад області побувала в Литві. Ми об’їздили кілька райцентрів за тиждень і побачили, що всюди однаково гарно, причому не тільки на центральних вулицях, а й на околицях. Дуже багато людей їздять на велосипедах, беруть їх на прокат. Нас здивувало також, що дорогі веломашини (вартістю понад 300 у.о.) кількістю десь до 50 штук зберігаються на березі річки в маленькому дерев’яному будиночку. «Так їх же просто вкрасти!» - вихопилося відразу в українців. «Навіщо? – здивувався прибалтієць. - Тут відеокамери, злодія одразу впіймають». Відеоспостереження у них скрізь: навіть в парках і лісах! Литовці весь час перебувають під пильним наглядом правоохоронців. Вони звикли, це частина їхнього комфортного життя. Патрульні в лічені хвилини опиняться на місці, де відбувається який-небудь інцидент. Українці ж в цьому плані майже вільні, та чомусь така свобода не забезпечує нам порядок і безпеку.
Гадаю, і у нас варто в різних місцях періодично встановлювати портативні відеокамери, за допомогою яких вести відеоспостереження і здійснювати відеозапис, як це роблять у Європейських країнах і навіть в Корюківці. Керівництво нашої громади наразі планує перейняти цей позитивний досвід у сусідів. Ці камери будуть доречними в лісосмугах, в гідропарку, інших місцях, де наш народ смітить, трощить, влаштовує бійки. Переглянувши відеозапис, можна буде легко впізнати порушника благоустрою і спокою в громаді. І, відповідно, притягнути його до відповідальності. А ще краще – обов’язково викладати відео за його участі на Фейсбуці. Адже своїх «героїв» громада має знати в обличчя.
Лариса МАРТИНЕНКО
Перелік можна продовжувати. І все це роблять наші земляки та виховані ними їхні діти. А в ніч з понеділка на вівторок вкотре понівечили яскравий дитячий майданчик у гідропарку. Цього разу вранці у водоймі плавав дах гірки.
Мами з дітками залюбки відпочивають у цьому парку, сюди ж приводять і школярів з літніх таборів відпочинку. Та комусь цей майданчик, мабуть, заважає. Рік тому вперше зламали гойдалки, зняли полікарбонат, згодом викрутили гвинти з деяких елементів майданчика, поламали сидіння і перегородки в дитячих машинках тощо. Щоразу міська рада писала заяви в поліцію і щоразу винних не знаходили і не карали. Доводилося обладнання ремонтувати за кошти місцевого бюджету. Через кількарічну судову тяганину з колишнім директором на даний час гідропарк, як юридична особа, своїх функцій не виконує. Всі робітники підприємства звільнені, відповідно і нема сторожа. Чудовий куточок відпочинку майже в центрі міста занепадає. Та ще й оці дикунські витівки місцевих нікчем. Невже, щоб наші земляки не робили шкоди, до кожного треба приставити поліцейського? Невже до свідомості людей не доходить, що варто будувати, а не ламати? Що жити в комфортному, чистому, красивому населеному пункті значно приємніше, ніж у захаращеному і неохайному. Невже вас з дитинства не вчили кидати сміття в урни, цінувати працю інших, берегти те, що створено для загального користування? Сумно! Прикро!
Вихід із цієї ситуації можна знайти. Зокрема, в цьому добре допомагають сучасні технології. Пригадую, як 5 років тому я з депутатами і головами міських рад області побувала в Литві. Ми об’їздили кілька райцентрів за тиждень і побачили, що всюди однаково гарно, причому не тільки на центральних вулицях, а й на околицях. Дуже багато людей їздять на велосипедах, беруть їх на прокат. Нас здивувало також, що дорогі веломашини (вартістю понад 300 у.о.) кількістю десь до 50 штук зберігаються на березі річки в маленькому дерев’яному будиночку. «Так їх же просто вкрасти!» - вихопилося відразу в українців. «Навіщо? – здивувався прибалтієць. - Тут відеокамери, злодія одразу впіймають». Відеоспостереження у них скрізь: навіть в парках і лісах! Литовці весь час перебувають під пильним наглядом правоохоронців. Вони звикли, це частина їхнього комфортного життя. Патрульні в лічені хвилини опиняться на місці, де відбувається який-небудь інцидент. Українці ж в цьому плані майже вільні, та чомусь така свобода не забезпечує нам порядок і безпеку.
Гадаю, і у нас варто в різних місцях періодично встановлювати портативні відеокамери, за допомогою яких вести відеоспостереження і здійснювати відеозапис, як це роблять у Європейських країнах і навіть в Корюківці. Керівництво нашої громади наразі планує перейняти цей позитивний досвід у сусідів. Ці камери будуть доречними в лісосмугах, в гідропарку, інших місцях, де наш народ смітить, трощить, влаштовує бійки. Переглянувши відеозапис, можна буде легко впізнати порушника благоустрою і спокою в громаді. І, відповідно, притягнути його до відповідальності. А ще краще – обов’язково викладати відео за його участі на Фейсбуці. Адже своїх «героїв» громада має знати в обличчя.
Лариса МАРТИНЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий