Ні, прорахувалися щорсівчани, вважаючи, що в нашому місті існує таке поняття, як демократія. Не довго музика грала... Депутати міської ради, її виконком все-таки майже дружно проголосували за підвищення тарифів на комунальні послуги. Особливо обстоював це голова міста Р.Зуб.
Хоч його можна зрозуміти, враховуючи, що за хабарництво він повинен невдовзі залишити крісло мера. Дивує, що він чомусь досі в ньому перебуває. Правду кажуть: закон як дишло... Але не про це зараз мова. Йдеться, як на чергову, вже трикратно сесію міської ради городян не пустили, хоч на ній вже вкотре розглядали питання про злощасні тарифи і вирішили: покласти його на відповідальність міського виконкому.
Цього разу керівник «Комунальника» А.Дуля нарешті досяг свого. Втім, поки що не зовсім. Бо плекає він мрію, про яку у запалі зізнався: не заспокоїться доти, доки не підніме тарифи до 100 гривень за кубометр води та рідких відходів. Ось такі у нього апетити. Готуємось! А ось якість обслуговування його не хвилює. Скільки б населення не сплачувало, постійно течуть ріки нечистот по вулиці Леніна та в районі двоповерхових будинків біля залізничного мосту.
Дивує керівництво району, яке зайняло позицію пасивного спостерігача. Іноді здається, що воно вважає лиш за свій обов’язок посидіти у президії на різних урочистостях і виступити з поздоровленнями у газеті. А щодо злободенних проблем міста і району, то бажає залишатись осторонь або безпорадно розводити руками. Прийшли на третю сесію голова райдержадміністрації та заступник голови районної ради. А що вони на сесії зробили, що вирішили? Словом, тепер кошти з держави за рахунок субсидії, з районного та міського бюджетів, яких в кінці року не вистачає, потечуть у «Комунальник». Хай чекають зарплат вчителі, лікарі, працівники дитячих садків та інші бюджетники. Але від населення хай їх він не чекає, люди різко зменшать вживання води і ніякого ефекту від підвищення тарифів не буде.
З цього приводу повернемось до питання з каналізацією. Мер Р.Зуб журився, що, мовляв, потужності великі, збитки повинні компенсувати споживачі. Але чому за прорахунки влади, хоча б і минулої (а саме вона планувала будівництво м’ясокомбінату), повинні зараз страждати люди. Чи у них тоді питали про це? Ні! І коли припинили будівництво (до речі, розтягнувши кошти від продажу незавершеного будівництва), теж не поцікавились думкою городян. Який же вихід? Перш за все слід взяти розрахунки потужності очисних споруд, проаналізувати їх структуру, тобто, скільки відходів з приватного сектора, а скільки б йшло з м’ясокомбінату, аби він працював, і саме цю суму відшкодовувати з районного бюджету. «Немає коштів» - розводять руками. То пошукайте. Торуйте шляхи до новообраних депутатів, звертайтесь до уряду, міняйте керівника «Комунальника». Робіть що-небудь, а не протирайте штани в керівних кріслах.
Ніхто досі не може пояснити, чому в нашій поліській зоні, багатій на водні ресурси, ми сплачуємо за воду за найвищим тарифом в усій Україні. Наче живемо в африканській пустелі. І хто, нарешті, прорахує - яка в дійсності вартість комунальних послуг. Досить вже знущатися з людей. Чи чекають на майдан та люстрацію у Щорсі... І дочекаються.
Валентина Красько, Віра Басс,
Людмила Мірошниченко, Надія Лисенко та інші
Хоч його можна зрозуміти, враховуючи, що за хабарництво він повинен невдовзі залишити крісло мера. Дивує, що він чомусь досі в ньому перебуває. Правду кажуть: закон як дишло... Але не про це зараз мова. Йдеться, як на чергову, вже трикратно сесію міської ради городян не пустили, хоч на ній вже вкотре розглядали питання про злощасні тарифи і вирішили: покласти його на відповідальність міського виконкому.
Цього разу керівник «Комунальника» А.Дуля нарешті досяг свого. Втім, поки що не зовсім. Бо плекає він мрію, про яку у запалі зізнався: не заспокоїться доти, доки не підніме тарифи до 100 гривень за кубометр води та рідких відходів. Ось такі у нього апетити. Готуємось! А ось якість обслуговування його не хвилює. Скільки б населення не сплачувало, постійно течуть ріки нечистот по вулиці Леніна та в районі двоповерхових будинків біля залізничного мосту.
Дивує керівництво району, яке зайняло позицію пасивного спостерігача. Іноді здається, що воно вважає лиш за свій обов’язок посидіти у президії на різних урочистостях і виступити з поздоровленнями у газеті. А щодо злободенних проблем міста і району, то бажає залишатись осторонь або безпорадно розводити руками. Прийшли на третю сесію голова райдержадміністрації та заступник голови районної ради. А що вони на сесії зробили, що вирішили? Словом, тепер кошти з держави за рахунок субсидії, з районного та міського бюджетів, яких в кінці року не вистачає, потечуть у «Комунальник». Хай чекають зарплат вчителі, лікарі, працівники дитячих садків та інші бюджетники. Але від населення хай їх він не чекає, люди різко зменшать вживання води і ніякого ефекту від підвищення тарифів не буде.
З цього приводу повернемось до питання з каналізацією. Мер Р.Зуб журився, що, мовляв, потужності великі, збитки повинні компенсувати споживачі. Але чому за прорахунки влади, хоча б і минулої (а саме вона планувала будівництво м’ясокомбінату), повинні зараз страждати люди. Чи у них тоді питали про це? Ні! І коли припинили будівництво (до речі, розтягнувши кошти від продажу незавершеного будівництва), теж не поцікавились думкою городян. Який же вихід? Перш за все слід взяти розрахунки потужності очисних споруд, проаналізувати їх структуру, тобто, скільки відходів з приватного сектора, а скільки б йшло з м’ясокомбінату, аби він працював, і саме цю суму відшкодовувати з районного бюджету. «Немає коштів» - розводять руками. То пошукайте. Торуйте шляхи до новообраних депутатів, звертайтесь до уряду, міняйте керівника «Комунальника». Робіть що-небудь, а не протирайте штани в керівних кріслах.
Ніхто досі не може пояснити, чому в нашій поліській зоні, багатій на водні ресурси, ми сплачуємо за воду за найвищим тарифом в усій Україні. Наче живемо в африканській пустелі. І хто, нарешті, прорахує - яка в дійсності вартість комунальних послуг. Досить вже знущатися з людей. Чи чекають на майдан та люстрацію у Щорсі... І дочекаються.
Валентина Красько, Віра Басс,
Людмила Мірошниченко, Надія Лисенко та інші
Комментариев нет:
Отправить комментарий