Місцеве автотранспортне підприємство переживає далеко не найкращі часи. За формою діяльності воно – акціонерне товариство, контрольний пакет акцій якого належить власнику з Чернігова. В умовах нинішніх економічних реалій та жорсткої конкуренції обсяг здійснених його автобусами пасажироперевезень дуже зменшився. Про подальші перспективи АТП розповів його начальник В.М.Кілікеєв.
На даний час наше підприємство має 7 автобусів (з них 4 – орендовані) і 16 працівників. Функціонуємо на загальній системі оподаткування. Якщо вести мову про маршрути, за якими возимо людей, то відразу варто зауважити: від найприбутковіших рейсів на Чернігів та Київ нам довелося відмовитися ще років з 6 тому. Причина – специфічна конкуренція з боку приватників. Річ у тім, що на нашій роботі позначається необхідність отримання цілого ряду відповідних документів, натомість деякі «сучасні» перевізники можуть не переобтяжувати себе подібними формальностями.
Наша діяльність – відкрита, ми сплачуємо податки до місцевого бюджету. (На відміну від окремих наших конкурентів, які зареєстровані в інших районах). Наразі АТП обслуговує переважно приміські маршрути – Щорс-Клюси, Щорс-Смяч і Щорс-Гута Студенецька. До обласного центру ходить лише автобус через Седнів. Цього року ще до середини осені був рейс на Чернігів через Березне, ми й ціну на квиток виставили прийнятну – 22 гривні (у конкурентів було 25, потім – 30). Але люди з якихось міркувань не оцінили економічної вигоди від користування саме нашим транспортом, тож поїздки довелося скасувати. (Мабуть, пасажири вважають, що 30 гривень - це нормально). Словом, надія, що ринкові відносини самі по собі відрегулюють ситуацію, доволі слабка.
Нерідко від мешканців Щорсівщини надходять нарікання, що наше підприємство здійснює мало рейсів у сільській місцевості. Це дійсно так, однак причина - у негативній рентабельності таких поїздок. Колись ми відправляли автобус на Низківку, але в салоні було в середньому шість пасажирів. Який виторг за придбані ними квитки – всі розуміють. А їздити у збиток собі ніхто не буде. (До речі, приватники саме тому й не поспішають братися за маршрути на села). Схожа історія свого часу трапилася і в Чепельові. Ми домовилися, що сільський голова з’ясує у земляків, коли саме вони хочуть їздити до райцентру. У призначений момент в автобус сіло 18 пасажирів, вони прибули до Щорса, але у зворотній рейс вирушило додому майже удвічі менше. Надалі тенденція до зменшення кількості бажаючих дістатися міста ставала все більш виразною, виручка за рейс зменшилася, тож від поїздок довелося відмовитися.
Ще один момент – перевезення пільгових категорій громадян. (І хоча відомо – до різного роду пільговиків належить понад половина пасажирів, ми їх, на відміну від приватників, возимо. На жаль, держава не повністю відшкодовує надані нами транспортні послуги – минулого року заборгувала нам 80 тисяч гривень і виплатила цю суму лише в році 2014-му, а з поточних виплат по субвенції нами отримано лише трохи більше половини від обіцяного. Такий стан справ негативно відбився на економічній діяльності підприємства. Тобто фактично мова про подальший розвиток не йде, говорити доводиться хіба що про виживання. Однак попри все ми думаємо про обслуговування в наступному році маршруту на Безуглівку. Якщо розрахунки покажуть хоча б мінімальну рентабельність, автобус ходитиме в напрямку цього віддаленого села.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий