Нещодавно до редакції «Променя» завітала одна читачка – зробити ксерокопію. І принагідно розповіла про ситуацію, яка чомусь стає все більш типовою для місцевої системи торгівлі.
Попри невеликі статки, ця пенсіонерка інколи робить покупки у кондитерських відділах. Перевагу віддає цукеркам не надто дорогим, карамельним – наприклад, таким, як «Рачки».
Але бере продукцію виробників, відомих своєю якістю. Вибір зрозумілий. За такою логікою діють багато людей похилого віку. Однак якось удома вона зауважила: в пакеті половина цукерок – хороших (скажімо, фабрики «Р»), а решта – гірших (із заводу «Х»). Назва карамелі однакова, натомість якість - різна. Обгортки ласощів зовні дуже схожі, тому змішати їх і продати за ціною дорожчих (від «Р») дуже легко. Особливо, коли підсовують товар неуважній і довірливій бабусі. Розрахунок очевидний: що старенька нічого не побачить й спокійно дасться в оману. Подібна практика деяких продавців є, як мінімум, нечесною і безсовісною. Адже це не просто зловживання своїм становищем. +Як протидіяти таким тенденціям? Скарги і сварки в магазинах дають мало користі. Довести підступність працівника торгівлі складно. Тому найдієвіший спосіб – робити висновки на майбутнє й не ходити в магазини із сумнівною репутацією. Якщо всі нормальні люди так чинитимуть, то торговельні заклади, де обраховують, обважують, маніпулюють з товаром тощо, втратять покупців і незабаром збанкрутують. Закони ринку, тобто попит і пропозиція, а ще – інтерес споживача, повинні вирівняти ситуацію.
* * *
Хто з мешканців Щорсівщини користується газом у побуті – знає, що рано чи пізно його лічильник заберуть на перевірку, а декому згодом настійливо порадять замінити його. І про причину скажуть: він, нібито, якось невірно «куби» рахує. Шукай тоді гроші на новий прилад обліку, а це – далеко не одна сотня гривень.
Однак бувають й інші приклади. Одна мешканка Щорса повідала про таку ситуацію: після перевірки лічильник привезли назад – усе ніби й гаразд, робітники почали встановлювати, аж тут пенсіонерка вирішила звірити показники на табло. І з подивом зазначила, що там видніється число, майже на тисячу більше, ніж було до перевірки. У неї відразу ж виник сумнів, що прилад належить їй. Коли вона звернула увагу на це «спеціалістів», ті спочатку заперечували. Старенькій довелося продемонструвати твердість характеру. Її співбесідник навіть запитав: «Ви що, до прокуратури скаржитиметеся?» Вона відповіла: «Ні, я ніколи раніше не скаржилася, навіть не знаю, де прокуратура знаходиться, але так чинити, як оце ви – не по-людськи». Якось швидко тоді все з’ясувалося, робітники заявили, ніби сталася помилка, до неї в оселю випадково занесли чужий лічильник. А її «рідний» швидко знайшовся і вже невдовзі був встановлений на своє місце. Отже, справедливість восторжествувала. Проте на душі залишився трохи неприємний осад: невже тепер слід забути про таке слово, як довіра?
Попри невеликі статки, ця пенсіонерка інколи робить покупки у кондитерських відділах. Перевагу віддає цукеркам не надто дорогим, карамельним – наприклад, таким, як «Рачки».
Але бере продукцію виробників, відомих своєю якістю. Вибір зрозумілий. За такою логікою діють багато людей похилого віку. Однак якось удома вона зауважила: в пакеті половина цукерок – хороших (скажімо, фабрики «Р»), а решта – гірших (із заводу «Х»). Назва карамелі однакова, натомість якість - різна. Обгортки ласощів зовні дуже схожі, тому змішати їх і продати за ціною дорожчих (від «Р») дуже легко. Особливо, коли підсовують товар неуважній і довірливій бабусі. Розрахунок очевидний: що старенька нічого не побачить й спокійно дасться в оману. Подібна практика деяких продавців є, як мінімум, нечесною і безсовісною. Адже це не просто зловживання своїм становищем. +Як протидіяти таким тенденціям? Скарги і сварки в магазинах дають мало користі. Довести підступність працівника торгівлі складно. Тому найдієвіший спосіб – робити висновки на майбутнє й не ходити в магазини із сумнівною репутацією. Якщо всі нормальні люди так чинитимуть, то торговельні заклади, де обраховують, обважують, маніпулюють з товаром тощо, втратять покупців і незабаром збанкрутують. Закони ринку, тобто попит і пропозиція, а ще – інтерес споживача, повинні вирівняти ситуацію.
* * *
Хто з мешканців Щорсівщини користується газом у побуті – знає, що рано чи пізно його лічильник заберуть на перевірку, а декому згодом настійливо порадять замінити його. І про причину скажуть: він, нібито, якось невірно «куби» рахує. Шукай тоді гроші на новий прилад обліку, а це – далеко не одна сотня гривень.
Однак бувають й інші приклади. Одна мешканка Щорса повідала про таку ситуацію: після перевірки лічильник привезли назад – усе ніби й гаразд, робітники почали встановлювати, аж тут пенсіонерка вирішила звірити показники на табло. І з подивом зазначила, що там видніється число, майже на тисячу більше, ніж було до перевірки. У неї відразу ж виник сумнів, що прилад належить їй. Коли вона звернула увагу на це «спеціалістів», ті спочатку заперечували. Старенькій довелося продемонструвати твердість характеру. Її співбесідник навіть запитав: «Ви що, до прокуратури скаржитиметеся?» Вона відповіла: «Ні, я ніколи раніше не скаржилася, навіть не знаю, де прокуратура знаходиться, але так чинити, як оце ви – не по-людськи». Якось швидко тоді все з’ясувалося, робітники заявили, ніби сталася помилка, до неї в оселю випадково занесли чужий лічильник. А її «рідний» швидко знайшовся і вже невдовзі був встановлений на своє місце. Отже, справедливість восторжествувала. Проте на душі залишився трохи неприємний осад: невже тепер слід забути про таке слово, як довіра?
Комментариев нет:
Отправить комментарий