Спочатку треба навести слова начальника відділу житлово-комунального господарства райдержадміністрації О.О. Коротиша. Він, зокрема, сказав: «У нашому районі опалювальний сезон офіційно стартував 23 жовтня. За три дні до цього Міністерства енергетики і регіонального розвитку спільно рекомендували органам влади на місцях розпочати опалення об’єктів соціальної сфери (передовсім шкіл, лікарень, будинків престарілих) і житлового фонду. Вже 21 жовтня таку вказівку «продублювали» в департаменті ЖКГ облдержадміністрації, а голова райдержадміністрації П.Л. Мірошниченко підписав відповідне розпорядження. Тобто, об’єктивно оцінюючи ситуацію, можна констатувати, що питання вирішилося після «відмашки» з Києва.
Початок сезону наш район зустрів доволі непогано. Об’єкти теплопостачання та енергозабезпечення до роботи підготувалися добре. Райбюджет на початку року був винен за газ понад двісті тисяч гривень, але в липні борг вдалося погасити. Тому газові котельні запрацювали за першим же наказом. Гірше виглядала справа з централізованим опаленням. Від попереднього опалювального сезону лишилися борги в сумі близько мільйона гривень. Станом на 1 жовтня розмір несплачених рахунків за отримані від «Облтеплокомуненерго» послуги склав 850,8 тис. грн., а протягом наступного місяця скоротився приблизно до 450 тисяч. У свою чергу «тепловики»погодилися розпочати обігрів бюджетних установ лише після отримання від райдержадміністрації гарантійного листа із зобов’язанням сплатити в осяжній перспективі усю суму боргу.
Про ситуацію в первинній ланці медико-санітарної допомоги розповів її головний лікар В.В. Тарасюк. На його думку, основною проблемою галузі є збільшення в структурі видатків такої статті як енергоспоживання. Протягом останнього десятиріччя питома вага витрат на газ, дрова, тепло, електрику тощо зросла приблизно удвічі. Й це сталося не тому, що в медзакладах почали більше спалювати «блакитного палива» чи вугілля. Причина полягає в іншому – ціни ростуть. За такого стану справ складно вести мову про виділення грошей на розвиток галузі. Тому вихід один – модернізація як об’єктів, так і систем енергопостачання, мінімізація тепловтрат. Це дасть шанс скоротити обсяги споживання енергоносіїв, а зекономлені кошти спрямовувати на інші потреби медичних установ.
Цього тижня, у понеділок, до Хотуницького фельдшерсько-акушерського пункту приїхали робітники, які розпочали ремонт системи опалення та встановлення нового твердопаливного котла. Як розповіла завідуюча ФАпом О.В. Іванчик, необхідність розв’язати проблему обігріву приміщення виникла давно. «Раніше в одній кімнаті стояв нагрівач Уфо, але він вийшов з ладу. Наразі в наявності є лише тепловентилятор, але він, звісна річ, не здатний довести температуру до оптимального рівня. За встановлення котла предметно взялися в жовтні. Сільрада виділила певну суму грошей, також допомогли і спонсори. Спочатку звели стояк-димар, а оце зараз – вийшли на фінальну стадію робіт. Ще влітку нам завезли 12 складометрів дров, попиляли їх ми самі. Тож є надія, що тепер перезимуємо нормально. У ФАПі має бути тепло, адже оглядати пацієнтів треба у відповідних умовах, а не в холоді».
Довідково: протягом жовтня до Хотуницького ФАПу звернувся 241 місцевий мешканець, ще 86 була надана допомога вдома.
Свою думку стосовно поточної ситуації і перспективних заходів висловила начальник відділу культури РДА Н.М. Добненко. Спочатку вона запропонувала порівняти дві цифри: якщо в 2008 році у видатках на галузь культури вартість енергоносіїв складала близько 10%, то у 2014-му – вже майже 15%. «Дорожчає все – газ, дрова і, звісна річ, тепло. Показово, що саме централізоване теплопостачання обходиться галузі в найбільшу суму – цьогоріч на послуги «Облтеплокомуненерго» припало понад 60% витрат за так званими енергетичними статтями. У цьому контексті можна згадати про районний Будинок культури, який має понад 2 тисячі квадратних метрів опалювальної площі. У попередні роки ми в рамках економії регулювали обсяг отримання тепла, а згодом за найефективніший метод обрали заходи зі зменшення енерговитрат. Районному Будинку культури майже тридцять років, вікна старі, зі шпаринами, тож можна лише уявити, скільки «калорій» виходить назовні. Перед нинішнім опалювальним сезоном працівники закладу утеплили вікна й зовнішні двері технічних приміщень, сходових майданчиків та деяких інших кімнат поліетиленом, що дало непоганий результат – за сценою, де раніше гуляли протяги, стало набагато краще. Також ще з 2010 року розпочався процес заміни вікон та дверей на сучасні. Спочатку встановили металопластиковий комплекс на парадному вході до РБК. Ефект виявився настільки відчутним, що було вирішено обов’язково продовжити розпочату справу. Зараз у районному Будинку культури вже є 22 металопластикові вікна, ще п’ять з’являться цього тижня. Пріоритет був наданий кімнатам, де займаються діти і працюють творчі колективи. На наступний рік плануємо вставити ще хоча б стільки ж, як і цьогоріч – одинадцять. Робитиметься все за кошти, отримані РБК від здачі окремих приміщень в оренду тощо.
На завершення варто додати, що протягом останнього часу найкращим реалізованим проектом з підвищення енергоефективності в галузі культури було встановлення в дитячій бібліотеці нового котла. Паралельно систему оснастили електронасосом і тепер можна з упевненістю констатувати: витрати на тверде паливо у закладі зменшилися майже удвічі, а в приміщенні дуже тепло».
Згадуючи про освітянську галузь, спочатку варто навести коментар начальника відділу освіти РДА Т.А. Булденко. Вона навела дві промовисті цифри: у 2008 році на опалення навчальних закладів було спрямовано 6,8% галузевих коштів, а в 2014-му – вже близько 9%. І тенденція зрозуміла: чим більше грошей витрачається на «енергію», тим менше їх залишається на інші потреби. Який же вихід із ситуації? Один із перспективних напрямків – заощадження тепла шляхом встановлення металопластикових вікон і дверей. У програмі розвитку ми передбачили такі заходи в міській школі №1, навчальних закладах Петрівки та Нових Борович і спортивній школі. Фінансування сподіваємося залучити з бюджетів вищого рівня.
Один з уже існуючих прикладів – гімназія. Її директор О.В. Щербина розповів, що основний двоповерховий корпус закладу був зведений у 1928 році. Зробили його добротно, а систему опалення змайстрували так точно, що вода вільно «бігала» по трубах і радіаторах без електронасоса. Котельня, розташована у підвалі, працювала на вугіллі. Звісно, інколи виникали певні нюанси. О.В. Щербина згадує: «Колись я вирішив пізно увечері перевірити роботу кочегарів. Надворі - мороз мінус двадцять градусів, заходжу «на об’єкт», а в топках – ледь жевріє. І класична картина: на столі недопита пляшка горілки, під ногами – пара порожніх, один робітник лежить – «відключився», другий – сидить і дивиться на мене безтямними очима. Я не втримався й спересердя «хрясь» пляшкою об стіну. Далі було, мов у кінофільмі «Операція «и»: «Розбити? Півлітра? На дзуски?..» Погляд у п’яного кочегара був дійсно красномовним. Але це так, історія. Головне ж інше. Років з 15 тому від донецьких постачальників почало надходити неякісне вугілля – чи то відвал шахтної породи, перемішаний з вугільним пилом, чи ще щось. Словом, горіло воно не так, як раніше. Відповідно, почали виникати проблеми з опаленням. Тому в 2001 році був реалізований проект з газифікації навчального закладу. Це дійсно був вагомий крок уперед. Але часи змінилися, газ подорожчав і постала нова реальність: великі тепловтрати через вікна. (Деякі рами від старості вже просто кришилися, ми заклеювали на сезон шпарини папером, але повністю зарадити проблемі не могли). На щастя, у 2012 році завдяки додатковому бюджетному фінансуванню у гімназії було встановлено понад 180 металопластикових вікон і дверей. Про позитивний ефект від такого кроку можна розповідати довго: гарно, функціонально, зі щілин не дме. А найголовніше – економія газу. За опалювальний сезон 2011-2012 років котельня спожила 51227 кубів блакитного палива, натомість у наступному – 42739. Вигода очевидна – майже 20% економії. Чесно кажучи, зупинятися на досягнутому не хочеться, адже є ще деякі можливості підвищити енергоефективність гімназії: промити систему опалення, утеплити стелю і горище, «обшити» зовнішні стіни (особливо - нових корпусів) утеплювачем. Я розумію, що нині це просто мрії, але хочеться ж вірити у зрушення на краще».
Особливої уваги потребує ситуація, яка склалася в Новоборовицькій школі. Там далеко вже не перший рік існує проблема з дотриманням необхідного температурного режиму в окремих приміщеннях. Розповідає в.о. директора Л.Г. Логвиненко: «У нас навчаються 132 учні, ще більше двадцяти малюків відвідують дитсадок, який розташований в окремому крилі школи. Дійсно, холодної пори року в кількох крайніх приміщеннях навчального закладу (з торців споруди) може бути не так тепло, як в інших класах. Причина такого стану речей, швидше за все, комплексна. По-перше, котельня використовує природний газ в якості палива, проте потужності її обладнання, схоже, не вистачає для повноцінного обігріву всієї площі. (А це – кілька тисяч квадратних метрів). По-друге - чималий обсяг тепла втрачається через старі й потріскані віконні рами. З допомогою лише утеплювача і паперу кардинально щось виправити не вдається. Для виходу із ситуації передовсім потрібно встановити у котельні більш сильний електронасос (щоб пришвидшити рух води у системі опалення) і замінити розширювальний бачок. А другий напрямок – замінювати вікна і двері на металопластикові - для економії енергоресурсів».
Завершуючи оповідь про освітянську галузь, обов’язково треба згадати спортивну школу (яка незабаром відзначить своє 40-річчя). На тренування до її секцій ходять майже триста дітей. Котельня, введена в експлуатацію в 2001 році, за минулий опалювальний сезон спожила 9 тис. 400 м куб. газу. (І це – за умов економії, бо попереднього сезону використали понад 11 тисяч «кубиків»). Спортшкола вже має певний досвід заходів з енергоефективності. Завдяки ініціативі голови піклувальної ради С.Виблова та групи його однодумців у попередні роки було змонтовано металопластиковий комплекс на вході до приміщення і замінено вікна в роздягальнях. Результат побачили всі: зникли протяги, потеплішало. Проте основна проблема існує і досі – п’ять величезних (майже по 25 м2 кожне) вікон у спортзалі. Працівники школи роблять, що можуть – утеплюють рами, нижні секції затягують зсередини поліетиленом, однак знову ж таки – це можна назвати хіба що «латанням дірок». У разі ж заміни віконних систем на металопластикові, окрім нормалізації температурного режиму, вдасться зменшити тепловтрати приблизно на 20%. (Що складає майже дві тисячі кубометрів газу). Тобто вже з наступного опалювального сезону бюджет отримав би економію коштів. По суті, це є інвестицією в майбутнє освітянської галузі.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий