В умовах холодної пори року робота газового господарства набуває особливого значення. Чимало наших земляків звикли до побутових зручностей, які забезпечує «блакитний вогник» в оселях. Та й ціла низка бюджетних установ і промислових підприємств теж не уявляють свого функціонування без нього. На жаль, газове питання нині – передовсім, політичне, потім вже – фінансове й лише наостанок – побутове.
Тобто для когось воно є методом владного тиску на Україну, ще для когось – джерелом наповнення бездонної кишені, й хіба що для простої людини – це просто тепло у хаті. Як у цьому контексті працює місцеве управління газифікації та газопостачання – читачам «Променя» розповів керівник підприємства І.І.Пінчук.
До останнього часу в організаційному відношенні повноваження Щорського УГГ поширювалися на три райони: Щорський, Городнянський та Ріпкинський. У 2015 році до цієї структури мають долучити і Менський. З виробничої точки зору такий підхід є оптимальним. (Як жартома зауважив І.І.Пінчук – у нашій галузі вже повним ходом триває «адміністративно-територіальна реформа»). Порівнюючи розвиток газового господарства в цих адміністративних одиницях, можна констатувати, що найрозгалуженіша мережа і, відповідно, більші обсяги споживання палива на Ріпкинщині.
Наш край має близько 400 кілометрів ліній подачі газу, обслуговує які колектив з сімдесяти працюючих. У Щорсі знаходяться керівні структури і центр технічного напрямку роботи. Якщо вести мову про споживання газу, то 70% - це населення, 15% - бюджетні установи й ще 15% - промисловість, бізнес тощо. Слід додати, що протягом останніх п’яти років намітилася виразна тенденція – приватні споживачі «спалюють» відчутно менше «блакитного палива». (Економія складає близько 10%). Хто має грубки - опалюється ними. І ще: за оціночними підрахунками за цей період часу на Щорсівщині в своїх оселях люди встановили понад десять тисяч металопластикових вікон, багато хто додатково утеплив стелю й стіни помешкання і – що дуже важливо – замінює старе котельне обладнання на сучасне, з більшим коефіцієнтом корисної дії. (У нашому районі майже сотні нових котлів).
Разом з тим не стає менше роботи в аварійно-газової служби, яка оперативно реагує на виклики громадян. Будь-яка дрібниця, навіть припущення про можливу небезпеку серйозно вивчається, бо інколи саме неуважність і легковажність стають причинами вибухів газу. (На щастя, в Щорсі такого не було). Зазвичай місцеві «аварійники» виїжджають за повідомленнями про проблеми в обладнанні або мережі майже двадцять разів на місяць. Влітку, коли експлуатація тих таки котлів-колонок трохи менша – ситуація спокійна. Проте з початком опалювального сезону справа набуває дещо іншого вигляду.
Окрема тема – постачання населенню зрідженого газу. За словами І.І. Пінчука, вже два роки, як УГГ не має відношення до цього питання. Деякі підприємства, на яких раніше займалися балонним газом, взяла в оренду одна фірма з Харкова. Кому вона належала – читачі можуть здогадатися самі. (Схожа ситуація по всій області). До чого це призвело – всім добре відомо. На жаль, якось вплинути на процес місцеві газівники не в змозі. Причина ж проблеми полягає в тому, що декому вигідніше продавати зріджений газ на заправках для автомобілів, ніж забезпечувати побутове споживання населення.
Стосовно початку нинішнього опалювального сезону, то все відбувалося за планом, збоїв не зафіксовано. Подача газу велася справно, всі об’єкти, системи і обладнання УГГ пройшли ревізію, їх обстежили фахівці. Зрештою, часу було вдосталь, адже підготовка до процесу стартувала ще наприкінці весни. Спеціалісти підприємства гідно впоралися із поставленими завданнями. До речі, за результатами економічної діяльності у 2013 році колектив Щорського УГГ посів ІІ місце в системі «Чернігівгазу». І в році 2014-му наші робітники налаштовані спрацювати не менш ефективно. Адже вони розуміють: саме від їх залежить, чи користуватимуться земляки одним з важливих досягнень цивілізації – газопостачанням. Головне – щоб у країні був належний газовий ресурс.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Тобто для когось воно є методом владного тиску на Україну, ще для когось – джерелом наповнення бездонної кишені, й хіба що для простої людини – це просто тепло у хаті. Як у цьому контексті працює місцеве управління газифікації та газопостачання – читачам «Променя» розповів керівник підприємства І.І.Пінчук.
До останнього часу в організаційному відношенні повноваження Щорського УГГ поширювалися на три райони: Щорський, Городнянський та Ріпкинський. У 2015 році до цієї структури мають долучити і Менський. З виробничої точки зору такий підхід є оптимальним. (Як жартома зауважив І.І.Пінчук – у нашій галузі вже повним ходом триває «адміністративно-територіальна реформа»). Порівнюючи розвиток газового господарства в цих адміністративних одиницях, можна констатувати, що найрозгалуженіша мережа і, відповідно, більші обсяги споживання палива на Ріпкинщині.
Наш край має близько 400 кілометрів ліній подачі газу, обслуговує які колектив з сімдесяти працюючих. У Щорсі знаходяться керівні структури і центр технічного напрямку роботи. Якщо вести мову про споживання газу, то 70% - це населення, 15% - бюджетні установи й ще 15% - промисловість, бізнес тощо. Слід додати, що протягом останніх п’яти років намітилася виразна тенденція – приватні споживачі «спалюють» відчутно менше «блакитного палива». (Економія складає близько 10%). Хто має грубки - опалюється ними. І ще: за оціночними підрахунками за цей період часу на Щорсівщині в своїх оселях люди встановили понад десять тисяч металопластикових вікон, багато хто додатково утеплив стелю й стіни помешкання і – що дуже важливо – замінює старе котельне обладнання на сучасне, з більшим коефіцієнтом корисної дії. (У нашому районі майже сотні нових котлів).
Разом з тим не стає менше роботи в аварійно-газової служби, яка оперативно реагує на виклики громадян. Будь-яка дрібниця, навіть припущення про можливу небезпеку серйозно вивчається, бо інколи саме неуважність і легковажність стають причинами вибухів газу. (На щастя, в Щорсі такого не було). Зазвичай місцеві «аварійники» виїжджають за повідомленнями про проблеми в обладнанні або мережі майже двадцять разів на місяць. Влітку, коли експлуатація тих таки котлів-колонок трохи менша – ситуація спокійна. Проте з початком опалювального сезону справа набуває дещо іншого вигляду.
Окрема тема – постачання населенню зрідженого газу. За словами І.І. Пінчука, вже два роки, як УГГ не має відношення до цього питання. Деякі підприємства, на яких раніше займалися балонним газом, взяла в оренду одна фірма з Харкова. Кому вона належала – читачі можуть здогадатися самі. (Схожа ситуація по всій області). До чого це призвело – всім добре відомо. На жаль, якось вплинути на процес місцеві газівники не в змозі. Причина ж проблеми полягає в тому, що декому вигідніше продавати зріджений газ на заправках для автомобілів, ніж забезпечувати побутове споживання населення.
Стосовно початку нинішнього опалювального сезону, то все відбувалося за планом, збоїв не зафіксовано. Подача газу велася справно, всі об’єкти, системи і обладнання УГГ пройшли ревізію, їх обстежили фахівці. Зрештою, часу було вдосталь, адже підготовка до процесу стартувала ще наприкінці весни. Спеціалісти підприємства гідно впоралися із поставленими завданнями. До речі, за результатами економічної діяльності у 2013 році колектив Щорського УГГ посів ІІ місце в системі «Чернігівгазу». І в році 2014-му наші робітники налаштовані спрацювати не менш ефективно. Адже вони розуміють: саме від їх залежить, чи користуватимуться земляки одним з важливих досягнень цивілізації – газопостачанням. Головне – щоб у країні був належний газовий ресурс.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий