Сезон полювання на хутрового звіра саме у розпалі. Мисливці щотижня на вихідних вирушають в угіддя за здобиччю, а закупівельники шкур чекають на їхнє вдале повернення додому. То які ж основні тенденції в цій сфері?
Як і в попередні роки домінуючою є пропозиція лисячого хутра. Його купують по 140-150 гривень. Майже удвічі менше в наявності – шкур єнотовидного собаки. За нього правлять до трьох із половиною сотень. Інколи трапляється і вовк, якого віддають за 600-700 гривень. Хоча якщо буває хороший і рідкісний екземпляр, придатний для таксидермії, то його вартість може „підскочити” до п’яти тисяч. Оскільки, схоже, на всіх закупівельників шкур диких тварин не вистачає, дехто зайнявся кролячими. Але їхня ціна відверто маленька – 25 грн за кілограм. До того ж вимоги до якості „товару” дуже високі.
Існує в районі і так званий чорний ринок хутра. Це вже царина діяльності браконьєрів, які добувають звірів, полювання на яких заборонене. Скажімо, куниця лісова коштує від 500 до 600 гривень, а куниці кам’яної вже практично немає – мабуть, вибили повністю за попередні роки. Натомість чимало норки (до 100 грн). Зменшилася кількість ондатри, та й заробити на ній вдасться хіба що 20-30 грн. Бобер теж „йде” задешево – 50-70 грн. Загалом на якість шкур лисиці чи єнотовидного собаки відчутно впливає кліщ. Якщо холка звіра „побита” цими шкідливими комахами – це вважається вадою.
Колись основним ринком збуту місцевого хутра була Росія. Виявляється, навіть попри наявність величезних ресурсів такої „сировини” у тайзі, росіяни відчувають нестачу, своїх шкур їм не вистачає. Однак через війну подібний економічний процес суттєво скоротився. Може, воно й на краще – менше тварин на нашій місцевості потраплять під влучний постріл або у капкан.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Як і в попередні роки домінуючою є пропозиція лисячого хутра. Його купують по 140-150 гривень. Майже удвічі менше в наявності – шкур єнотовидного собаки. За нього правлять до трьох із половиною сотень. Інколи трапляється і вовк, якого віддають за 600-700 гривень. Хоча якщо буває хороший і рідкісний екземпляр, придатний для таксидермії, то його вартість може „підскочити” до п’яти тисяч. Оскільки, схоже, на всіх закупівельників шкур диких тварин не вистачає, дехто зайнявся кролячими. Але їхня ціна відверто маленька – 25 грн за кілограм. До того ж вимоги до якості „товару” дуже високі.
Існує в районі і так званий чорний ринок хутра. Це вже царина діяльності браконьєрів, які добувають звірів, полювання на яких заборонене. Скажімо, куниця лісова коштує від 500 до 600 гривень, а куниці кам’яної вже практично немає – мабуть, вибили повністю за попередні роки. Натомість чимало норки (до 100 грн). Зменшилася кількість ондатри, та й заробити на ній вдасться хіба що 20-30 грн. Бобер теж „йде” задешево – 50-70 грн. Загалом на якість шкур лисиці чи єнотовидного собаки відчутно впливає кліщ. Якщо холка звіра „побита” цими шкідливими комахами – це вважається вадою.
Колись основним ринком збуту місцевого хутра була Росія. Виявляється, навіть попри наявність величезних ресурсів такої „сировини” у тайзі, росіяни відчувають нестачу, своїх шкур їм не вистачає. Однак через війну подібний економічний процес суттєво скоротився. Може, воно й на краще – менше тварин на нашій місцевості потраплять під влучний постріл або у капкан.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий